
- •1 Вопрос1.Сутність планування як сфери людської діяльності. Планологія.
- •3. Планування як функція управління підприємством.
- •4.Методи та інструменти планових розрахунків.
- •6.Різновиди планів на підприємстві: класифікаційні ознаки, групи, призначення.
- •3. За складом планових рішень розрізняють:
- •9.Формування плану збуту продукції з урахуванням маркетингових досліджень.
- •10.Життєвий цикл виробів і детермінанти попиту, що впливають на обсяг збуту продукції.
- •11Планування реклами, обґрунтування вибору рекламних засобів, ефективність реклами.
- •12.Планування збуту продукції, основні показники плану та їхній розрахунок.
- •18.Зміст і завдання оперативно-календарного планування.
- •14.Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні. Товарна продукція, характеристика, склад, розрахунки.
- •16.Реалізована і чиста продукція, характеристика і визначення в процесі планування.
- •15.Валова продукція, характеристика, планування залишків незавершеного виробництва.
- •17.Оптимізація виробничої програми підприємства.
- •19.Ритмічність виробництва. Методи оцінки рівня ритмічності виробництва на підприємстві.
- •21.Оперативно-календарне планування у серійному виробництві: системи, календарно-планові нормативи, випередження, заділи.
- •22.Оперативно-календарне планування у масовому виробництві: системи, календарно-планові нормативи, планування роботи потокових ліній.
- •25.Класифікація запасів матеріальних ресурсів.
- •26.Регулювання рівня запасів мтр.
- •27.Розрахунок потреби матеріалів для цехів.
- •24.Методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах.
- •29.Фонди часу, що використовуються при розрахунках потужності, їхнє визначення і галузі, в яких вони застосовуються.
- •22. Методика розрахунку виробничої потужності;
- •30.Методика розрахунку потужності в різних типах виробництва і складальних підрозділах.
Планування і контроль на підприємстві
1 Вопрос1.Сутність планування як сфери людської діяльності. Планологія.
Планологія — складова економічної науки, яка вивчає, як здійсню-
ється вибір цілей економічної організації та обґрунтовуються засоби використання необхідних обмежених ресурсів. Планування як самостійна галузь знань та особлива сфера людської діяльності, являє собою сукупність систематизованих знань про закономірності формування і функціонування різних господарських систем.
Ціль науки планування як складової економічної науки — описати, обґрунтувати та передбачити процес і явища дійсності (теоретичне відображення дійсності). Роль її та потреба в ній з боку суспільства зростає. Основим призначенням планування є зведення до мінімуму розбіжностей між імовірним і бажаним (оптимальним) майбутнім складних економічних організацій за умов певних дій під впливом навколишнього середовища.
До факторів, що обумовлюють зростаючу роль науки планування в загальнополітичному, соціальному, економічному і культурному середовищі можна віднести:
перехід до ринкових відносин та зміну методів господарювання, що потребує перебудови систем планування на всіх рівнях управління економікою;
розвиток науково-технічного прогресу, зростання чисельності управлінських кадрів;
зростання масштабів суспільного виробництва, ускладнення господарських зв’язків, розширення міжнародних зв’язків.
Наука планування - це система упорядкованих знань про суть, методологію, методику і організацію планування.
Суть планування
полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановленні їх взаємодії. Отже, реалізація процесу планування включає вибір соціально-економічних цілей організації за наявних альтернатив, обґрунтування засобів використання обмежених ресурсів для досягнення поставлених цілей у майбутньому
2 .Альтернативний вибір у плануванні. Економічна раціональність і метараціональність.
3. Планування як функція управління підприємством.
Управління являє собою ціленаправлену координацію суспільного виробництва. Це є управління машинами, механізмами і т. п. При цьому здійснюється і управління людьми та їх відносинами, які виникають в процесі виробництва.
В ринкових умовах для того, щоб вижити та досягти своїх цілей, організація, планування, мотивація і контроль, які необхідні для формування і досягнення цілей, повинні бути як результативними, так і ефективними.
Відомий вчений в сфері управління П. Друккер, підкреслив, що результативність являється наслідком того, що “робляться потрібні і правильні речі”. А ефективність являється наслідком того, що “ці речі створюються правильно” [13]. Планування в цьому випадку виконує велику роль, вирішуючи питання про те, якими повинні бути цілі організації, що повинна робити організація і як це робити. Саме за допомогою планування керівництво підприємства прагне встановити основні напрями для прийняття рішень, які забезпечать цей процес як єдине ціле.
Таким чином, сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів всіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку. Планування є основною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства.