22. Суб'єкти відносин економічної зайнятості:

    1. покупці робочої сили - власники робочих місць (роботодавці);

    2. особи, що продають свій товар робочу силу (наймані працівники);

    3. особи, що займаються індивідуальною (сімейною) трудовою діяльністю;

    4. усі відповіді правильні.

23. Розрізняють такі форми зайнятості у суспільному виробництві:

    1. повна, ефективна, і раціональна;

    2. матеріальна, нематеріальна і невиробнича сфера;

    3. постійна, тимчасова і періодична;

    4. усі відповіді правильні.

24. Економічним антиподом зайнятості є:

    1. відпочинок;

    2. безробіття;

    3. дозвілля;

    4. бездіяльність.

25. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП) безробітними вважаються особи, які:

    1. залишили роботу за власним бажанням;

    2. хочуть і можуть працювати, не мають роботи (робочого місця), шукають її і готові приступити до трудової діяльності;

    3. відмовилися від працевлаштування за фахом із-за низької заробітної плати, або несприятливих інших умов для праці;

    4. гне мають потреби в робочих місцях, бо існують інші джерела матеріального життєзабезпечення.

26. Природний рівень безробіття складають такі його види:

    1. циклічне, загальне, регіональне;

    2. молодіжне, жіноче, чоловіче, серед людей старшого віку;

    3. фрикційне, структурне, інституціональне;

    4. усі відповіді правильні.

27. Для реальної оцінки безробіття застосовуються два основні показники:

    1. рівень безробіття (відношення кількості безробітних до числа працездатного населення) і його тривалість;

    2. кількість робітників, що працює неповний робочий день, і які знаходяться у вимушеній відпустці;

    3. особи, котрі не зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, і деградовані (бомжі);

    4. зайняті у тіньовій економіці, інші злочинні елементи, що не ввійшли до офіційно визначеного реєстру безробітних.

28. До активних (прямих) методів впливу на зайнятість і безробіття відносяться:

    1. перепідготовка і підвищення кваліфікації, стимулювання створення нових робочих місць;

    2. неоплачувані відпустки, виплати вихідної допомоги;

    3. безпека праці, матеріальна підтримка бідних сімей;

    4. лобізм, корупція, зрощування влади і власності.

29. Пасивні методи регулювання зайнятості включають:

    1. сприяння в пошуку роботи і заповненні вакансій;

    2. надання допомоги по безробіттю, дострокове оформлення пенсій за віком;

    3. організація громадських робіт;

    4. підтримка мобільності робочої сили.

30. Конституція України (ст.43) визначає, що:

    1. усі працездатні громадяни країни зобов'язані працювати;

    2. держава гарантує повну зайнятість населення;

    3. кожен має право на працю, яку він вільно обирає;

    4. забезпечуються умови для раціональної зайнятості усіх працездатних членів суспільства.

Змістовний модуль 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.

1. Для зменшення ділової активності країни держава повинна:

   1. збільшити купівлю державних цінних паперів

   2. зменшити розмір облікової ставки

   3. збільшити розмір облікової ставки

   4. не втручатися в економіку

2. Стабілізаційна макроекономічна функція держави спрямована на:

   1. усунення інфляції

   2. стійке зростання обсягів національного виробництва

   3. збільшення державних інвестицій

   4. розвиток дрібного підприємництва

   5. забезпечення зайнятості трудових ресурсів

3. Котра з ознак не стосується суспільних (державних ) благ:

   1. неподільність

   2. можливість користування без індивідуальної оплати

   3. оплачуються державою

   4. рішення про оплату приймаються індивідуально

4. Заходи антикризової політики не включають:

   1. регулювання зовнішньої діяльності

   2. маніпулювання держбюджетом

   3. регулювання заробітної плати

   4. регулювання податкових ставок

5. Урядова політика в галузі витрат і оподаткування називається:

   1. монетарною політикою

   2. політикою розподілу доходів .

   3. політикою, заснованою на кількісній теорії грошей

   4. фіскальною політикою

6. Який характер має програмування у розвинутих країнах:

   1. директивний

   2. індикативний

   3. у недержавному секторі – індикативний , а у державному - директивний

   4. у державному – індикативний , а у недержавному – директивний

   5. попередні відповіді – помилкові

7. Який характер мало планування в СРСР

   1. загальний і директивний

   2. частковий та індикативний

   3. загальний та індикативний

   4. питання некоректне

8. На що спрямоване антимонопольне законодавство

   1. на ліквідацію природних монополій

   2. поділ великих фірм

   3. обмеження ринкової влади монополій

   4. усі відповіді вірні

9. Яка комплексна функція держави безпосередньо спрямована на зменшення циклічних коливань

   1. формування правової бази

   2. антимонопольне регулювання

   3. перерозподілу доходів

   4. стабілізація розвитку

10. Ким виступає держава у схемі кругообігу ресурсів, продукту і доходів

    1. виробником ресурсів і продуктів

    2. споживачем ресурсів і продуктів

    3. отримувачем податків

    4. платником трансферів населенню та бізнесу

    5. всі відповіді вірні

11. В образному класичному розумінні головна політика держави - це:

1. економіка;

2. право;

3. ідеологія;

4. мораль.

11. Державне втручання в економіку спричинене насамперед:

1. обмеженням виробництва і природних ресурсів;

2. недосконалістю суспільної організації права;

3. неспроможністю ринкового механізму стихійно вирішувати нагальні соціально-економічні проблеми;

4. необхідністю забезпечення економічного суверенітету країни.

11. Пріоритетними інтегративними завданнями держави у суспільному господарстві постають:

1. боротьба з економічною злочинністю;

2. підтримка ділової активності на ринку;

3. утвердження мотивації чесної праці;

4. розвиток економічної системи, її господарського механізму.

14. Господарський механізм як економічна категорія виражає:

1. продуктивні сили суспільства;

2. об'єктивні закони розвитку виробництва;

3. сукупність виробничих відносин с приводу використання різних формі методів управління народним господарством та саморегулювання, насамперед економічної власності;

4. структуру суспільного виробництва.

14. Сутнісно господарський механізм розкривається у його внутрішніх функціях:

1. пізнання і використання економічних законів;

2. розв'язання соціально-економічних суперечностей;

3. всебічний розвиток людини шляхом реалізації власності;

4. усі відповіді правильні.

14. Базові складові господарського механізму:

1. ринкове саморегулювання;

2. державне регулювання;

3. наднаціональне регулювання;

4. дійсні усі відповіді.

14. Основний зміст державного регулювання економіки полягає у:

1. сприянні розвитку суспільного виробництва;

2. забезпеченні добробуту всього населення країни;

3. виконанні державою своїх функцій щодо ефективного впливу на процес розширеного відтворення економіки;

4. недопущенні криз, інфляції, безробіття та інших негативних явищ у житті суспільства.

14. Класична теорія віддає перевагу у системі регулювання господарства:

1. державі;

2. ринку;

3. праву;

4. менеджменту.

14. Серед «дерева цілей» державного регулювання економіки можна виділити провідну:

1. рентабельне функціонування підприємств;

2. досягнення макроекономічної сталості та ефективності;

3. розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;

4. випуск якісних товарів і надання послуг населенню.

14. Існують такі основні форми державного регулювання економіки:

1. планування, програмування і прогнозування;

2. грошовий обіг і кредитування;

3. науково-технічна політика;

4. збалансування й оптимізація структури господарства.

14. Найпоширеніші види державного регулювання економіки:

1. держконтракт, держзамовлення, ліцензування;

2. бюджетно-податкове, грошово-кредитне і цінове;

3. нормування і регламентування господарської діяльності;

4. встановлення державних стандартів, сертифікація і контроль за якістю продукції.

14. Сукупність прийомів, способів і засобів впливу на соціально-економічний розвиток країни означає поняття:

1. методи;

2. форми;

3. види;

4. типи.

14. Застосовуються такі методи державного регулювання економіки:

1. прямі і непрямі;

2. правові;

3. економічні та адміністративні;

4. усі відповіді правильні.

14. За допомогою державного сектора економіки вирішуються проблеми:

1. забезпечення національної безпеки і цілісності економіки;

2. збалансування господарства, підвищення його конкурентоздатності;

3. соціалізація виробництва, задоволення потреб у суспільних благах (екологія, загальнолюдські цінності, регіоналістика тощо);

4. правильні усі відповіді.

14. Для країн економічного лібералізму властива:

1. мінімальна участь держави в економіці;

2. наявність значного державного сектора і його ролі в господарстві;

3. система використання переважно прямих, а також адміністративних методів регулювання;

4. досить осяжна доля державних витрат на добробут людей.

14. У країнах економічного дирижизму:

1. незначний державний сектор господарства;

2. обмежені соціально-економічні функції держави;

3. максимально допустима участь держави в економіці;

4. переважають економічні й опосередковані методи регулювання.

14. У соціальному відношенні найбільш привабливо виглядить шведська модель державного регулювання економіки, для якої характерно

1. використання правових та ін. сприятливих умов для бізнесу, акцент переноситься на ринкові регулятори економічних процесів;

2. активне втручання держави в соціально-економічний розвиток країни,домінування ідей гуманізму і солідарності;

3. поєднання системи управління національною економікою з потужним використанням ринку і створення на державному рівні ефективної системи соціальної підтримки громадян країни;

4. централізоване регулювання економіки на основі переважно економічних, опосередкованих та неформальних методів, домінує психологія колективізму, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним.