2.3 Факторний аналіз матеріаломісткості продукції

Для виявлення факторів впливу на матеріаломісткість продукції та впливу показника матеріаломісткості на узагальнюючі показники фінансово-господарської діяльності, на початку розглянемо систему показників характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів в динаміці (Таблиця 6). Для визначення цих показників застосуємо підходи до методики розрахунку викладену в пункті 2.1.

Таблиця 6

Аналіз показників ефективності використання матеріальних ресурсів на ТОВ «OASIS-П» за 2008 рік

№ п/п	Найменування показників	2007 рік	2008 рік	абсо лют. Відхи нение, (+;-)	Темп росту, %
1	2	3	4	5	6
	1. об'ємні показники
1	Доходи від реалізації послуг і виконаних ремонтних робіт (рахунок «Доходи від виконаних робіт з ремонту, налагодження та монтажу обладнання», субрахунок «Доходи від реалізації послуг з обслуговування та ремонту холодильного обладнання», тис.грн	43866	62374	+18508	142,2
1.2	Матеріальні витрати рахунок 901 «Матеріали», тис.грн	26322	37693	+11371	143,2
1.3	Доходи від основної діяльності (рядок 050 «Звіту про доходи та витрати»), тис. грн
	2. розрахункові показники
2.1	Матеріаломісткість, тіин (стр 1.2/1.1)	60,01	60,43	+0,42	100,7
2.2	Матеріаловіддача, грн. (стр 1.1/1.2)	1,67	1,65	-0,02	98,8
2.3	Доходи від основної діяльності на 1 грн матеріальних витрат, тіин (стр1.3/стр 1.2)	11,42	7,72	-3,7	67,7
2.4	Коефіцієнт матеріальних витрат (37693:62374 х0, 6001)	1,0	1,007	+0,007	100,7

Таблиця 6 явно демонструє зростання об'ємних показників формування доходів від реалізації на 18 508 тис.грн або на 42,2% (142,2-100) і матеріальних витрат пов'язаних з досягнутими доходами-на 11371 тис. грн або на 43,2 - 100) . Ясно видно, що темпи приросту витрат перевищують темпи приросту доходів від реалізації на 1,0 відсотковий пункт (43,2 - 42,2), що є негативним для підприємства. Відображення темпів приросту матеріальних витрат підтверджується коефіцієнтом матеріальних витрат рівний 1,007. Значення коефіцієнта більше 1 і це вже свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів у звітному році в порівнянні з попереднім роком. Таке перевищення неминуче призвело до зниження рівня прибутковості від основної діяльності на 98 тис. грн або на 3,3% (96,7-100).

Якісні показники ефективності використання матеріальних ресурсів мають негативне зростання, небажаний на аналізованого суб'єкта: Матеріаломісткість продукції зросла на 0,42 коп або на 0,7% (100,7-100), а матеріаловіддача знизилася на 0,02 грн, доходи від основної діяльності на 1 грн. матеріальних витрат також зменшилися на 3,7 коп або на 32,3% (67,7-100).

Факторна модель матеріалоємності можна представити таким чином:

ME = = , (3)

Вплив даних факторів на матеріаломісткість можна визначити способом ланцюгової підстановки, використовуючи дані таблиці 7.

Таблиця 7.

Показник	алгоритм розрахунку	сума тис.грн
1	2	3
1. Витрати матеріалів на обслуговування, ремонт і надання послуг		26322
а) базового періоду	МЗ * ВП /ВП	37428
в) за базовими нормами і цінами на фактичний обсяг робіт		31429
г) фактично за базовими цінами		33386
д) фактичні звітного періоду		37693
II. Вартість виконаних робіт		43866
а) базового періоду		48404
б) фактично при базовій структурі і базових цінах		52375
в) фактично при фактичної структурі за базовими тарифами і розцінками		62374

На підставі наведених даних про матеріальні витрати та вартість виконаних роботи розрахуємо показники матеріаломісткості робіт, які необхідні для визначення впливу факторів на зміну її рівня (Таблиця 8)

Таблиця 8.

Факторний аналіз матеріаломісткості продукції

Показник	умови розрахунку					розрахунок матеріало ємності	рівень матеріало ємності, коп
	обсяг виконан наних робіт	струк туру обсягу робіт	витрата матері альних ресурсів	Ціни на матері али	Тарифи на виконан ненние роботи
МЕ	t0	T0	t0	t0	t0	26322:43866	60,01
МЕусл.1	t1	T0	t0	t0	t0	37428:48404	77,32
МЕусл.2	t1	T1	t0	t0	t0	31429:52375	60,01
МЕусл.3	t1	T1	t1	t0	t0	33386:52375	63,74
МЕусл.4	t1	T1	t1	t1	t0	37693:52375	71,97
МЕ1	t1	T1	t1	t1	t1	37693:62374	60,43

З таблиці 8 видно, що матеріаломісткість в цілому зросла на 0.42 ткоп (60043-60,01), в тому числі за рахунок зміни:

Обсяг виконаних робіт 77,32 - 60,01 = +17,31 коп

Структури виробництва 60,01 - 77,32 = - 17,31 коп

Питомої витрати сировини 63,74 - 60,01 = +3,73 коп

Цін на сировину і матеріали 71,97 - 63,74 = +8,23 коп

Відпускних цін на продукцію 60,43 - 71,97 = -11,54 коп

РАЗОМ: +0,42 коп

Таким чином, можна зробити висновок про те, що на підприємстві в звітному році зменшилася питома вага робіт з більш високим рівнем матеріаломісткості. Досягнуто деякий перевитрата матеріалів у порівнянні з затвердженими нормами, в результат чого матеріаломісткість збільшилася на 3,73 коп, або на 6,2% (3,73:60,01 х100). Більш істотний вплив на підвищення матеріаломісткості робіт надало зростання цін на сировину і матеріали в зв'язку з інфляцією. За рахунок цього фактора рівень матеріаломісткості підвищився на 8,23 коп або на 13,7% (8,23660,01 х100). Причому темпи зростання цін на матеріальні ресурси перевищували темпи зростання цін на продукцію підприємства, у зв'язку з чим матеріаломісткість знизилася на 11,54 коп, але не в такій мірі, в якій вона зросла за рахунок обсягу виконаних робіт з ремонту. Проаналізуємо показники приватної матеріаломісткості (сирьеемкость, комплектоемкость, запчастеемкость, енергоємність) як складові частини загальної матеріаломісткості (Таблиця 9)

Таблиця 9.

Аналіз приватних показателе1 матеріаломісткості робіт на ТОВ «OASIS-П»

Показник	значення показника		Змінення
	2007 рік	2008 рік
1	2	3	4
Доходи від реалізації робіт, тис.грн.	43866	62374	+18508
Матеріальні витрати, тис.грн.	26322	37693	+11371
У тому числі:	3758	6533	+2775
-сировина і матеріали	17098	21565	+4467
-запасні частини	3395	6607	+3212
-енергія і паливо	2071	2988	+917
Загальна матерілоемкость, тіин	60,01	60,43	+0,42
У тому числі:	8,57	10,48	+1,91
-сировинаемкість	38,98	34,57	-4,41
-комплектоемкість	7,74	10,59	+2,85
-запчастиноемкість	4,72	4,79	+0,07

Приватні показники матеріаломісткості змінилися в 2008 році порівняно з 2007 роком не однаково: сировиноемкість зросла на 1,91 коп і досягла рівня 10,48 тіин, запчастеемкость збільшилася на 2,85 коп, а енергоємність на 0,07 коп. Серед них істотний вплив на зростання загальної матеріаломісткості справило запчастиноемкість, яка з рівня 7,74 тіин збільшилася до 10,59 коп, тобто майже 1,4 рази (10,59 / 7,74), На зниження загальної матеріаломісткості вплинув приватний показник комплектоемкісті, які зменшився на 4,41 коп, тобто з 38,98 коп до 34,57 коп. Слід врахувати що це найбільш суттєва складова матеріальних затрат підприємства. Зниження цього показника досягнуто різними способами. Зокрема причина зниження комплектоемкісті (КЕ) можна встановити методом ланцюгових підстановок з використанням середніх значень цін, тарифів і питомої витрати комплектів на одну роботу по ремонту, налагодженню та монтажу обладнання.

Комплектоемкість робіт по ремонту знизилася в цілому на 4,41 тіин в тому числі за рахунок зміни:

- Витрати комплектуючих на одиницю робіт по ремонту

ΔКЕур = КЕусл1-КЕ0 = 38,85 - 38,98 = -0,13 коп

- Цін на одиницю комплекту

ΔКЕцм = КЕусл2-КЕусл1 = 41,15 - 38,85 = 2,3 коп

- Розрахункових цін і тарифів за виконані роботи

ΔКЕцп = КЕ1-КЕусл2 = 57,0 - 41,15 = -6,58 коп

- Загальне відхилення

Знаючи фактори зміни суми матеріальних витрат, вплив їх на рівень матеріаломісткості можна визначити за формулою:

, (4)

де - абсолютний приріст відповідно матеріаломісткості і матеріальних витрат за рахунок i-го фактора.

Якщо який-небудь фактор впливає одночасно на суму матеріальних витрат і обсяг виробництва продукції, то розрахунок його впливу на зміну рівня матеріаломісткості проводиться за формулою:

, (5)

Наприклад, використання фреону за новою технологією ремонту більш кращої якості призвело до зниження матеріаломісткості на:

Таким чином, факторний аналіз показав, що на збільшення рівня матеріаломісткості в цілому по підприємству за 2008 рік надали чинники зростання обсягів виробництва робіт і надання послуг (+17,31 тіин); питома витрата матеріальних ресурсів (+3,73 тіин), закупівельні ціни на матеріали (+8.23 тіин; зниження матеріаломісткості досягнуто за рахунок зміни структури виробництва (-17,31 тіин) і зниження відпускних цін і тарифів на надавані послуги і роботи (-11,54). В результаті елементів матеріальних витрат зниження досягнуто за рахунок комплектоемкості .

2.4. Економічні механізми забезпечують ефективне управління і раціональне використання матеріальних ресурсів

Управління запасами представляє складний комплекс заходів, в якому завдання фінансового менеджменту тісним чином переплітаються із завданнями виробничого менеджменту та маркетингу. Всі ці завдання підпорядковані єдиній меті - забезпеченню безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат з обслуговування запасів. У даному розділі розглянемо економічні механізми забезпечують ефективне управління матеріальними ресурсами та їх раціональне використання, переважно носять рекомендаційний характер

Перш ніж говорити про необхідність ефективного управління матеріальними ресурсами, слід зазначити, на підприємстві багато хто не правильно усвідомлюють сутність і значення даної проблеми. Спочатку рішення існуючої проблеми випливають з правильної постановки мети Типові відповіді визначення мети ефективного управління запасами в господарюючого суб'єкта приблизно такі:

- Це дозволяє добре обслуговувати замовника або покупця;

- Це забезпечує рентабельність вкладень;

- Це усуває мертві запаси і надлишки.

Дані відповіді описують, які результати хочуть отримати від запровадження системи ефективного управління запасами, але не дають уявлення про характеристики такої системи. Фактично ці побажання навіть суперечать один одному. Адже обслуговування покупця на максимально високому рівні вимагає постійної наявності значних запасів якого товару. Але створення надлишків часто призводить до появи мертвих запасів. А великий обсяг останніх знижує рентабельність вкладень (і навіть призводить до збитків). З іншого боку, створення запасів тільки тих товарів, які користуються попитом і швидко розходяться, може зашкодити якості обслуговування покупця. Внаслідок очевидною суперечливості бажаних результатів багато організацій відчувають труднощі при розробці всеосяжною, скоординованої, ефективної програми управління запасами.

Хотілося б почати це керівництво з управління запасами з чіткого визначення мети: «Ефективне управління запасами дозволяє організації задовольняти або перевищувати очікування споживачів, створюючи такі запаси кожного товару, які максимізують чистий прибуток». У першій частині цього твердження заявлено прагнення до задоволення очікувань споживачів. Мова йде як про зовнішні споживачах, які користуються послугами і купують товари ТОО «Полімер», так і про внутрішні, що використовують складовані товари всередині організації. У другій частині йдеться про визначення обсягу запасів, необхідних для задоволення очікувань замовників і споживачів, який забезпечить максимальну віддачу вкладених коштів. Ці дві складові ефективного управління запасами не суперечать, а фактично доповнюють один одного. Вони також ставлять ряд запитань, на які необхідно знайти відповіді, тобто: Хто наші покупці? Які матеріальні ресурси (в яких кількостях) можна знайти на складі? Чи потрібно підтримувати матеріальні ресурси всіх видів і сортів і на всіх складах? Які види ресурсів в разі необхідності слід замовити у постачальника, не створюючи при цьому проблем для покупця? Що вигідніше щодо кожного матеріального ресурсу - зберігати або замовляти у постачальника? При якому обсязі запасу кожного виду ресурсу мінімізуються витрати (і, відповідно, максимізується прибуток)? Як мінімізувати витрати на доставку, зберігання та інші експлуатаційні витрати?

Для успішного управління запасами потрібно наступне:

- Корпоративна політика, що сприяє ефективному управлінню запасами;

- Хороше апаратне і програмне забезпечення;

- Необхідні для використання програмного забезпечення знання.

Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого та всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуючи їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності досягається за рахунок розробки та реалізації спеціальної фінансової політики управління запасами, що передбачає економічні механізми раціонального використання матеріальних ресурсів підприємства. До них, зокрема, відносяться як фінансові, так і технологічні заходи: 1) організація нормування матеріалів на складах і у виробництві; 2) прискорення оборотності оборотних коштів вкладених в запаси, 3) оперативний контроль стану запасів.

Необхідно помститися, що на підприємстві не можна взагалі відривати питання управління оборотними коштами від управління виробничими запасами і раціональним їх використанням. Ці питання необхідно вирішувати тільки спільно, так як вони тісно пов'язані між собою.

Нормування матеріальних ресурсів на підприємстві є необхідним і обов'язковим інструментом для вдосконалення організації процесів постачання, виробництва і збуту. У зв'язку з цим актуальним стає питання про вдосконалення організації управління виробничими і збутовими запасами готової продукцією, що випускається підприємством, і оборотними коштами, вкладеними в ці запаси, з метою зниження їх рівня. Визначення економічно необхідних розмірів оборотних коштів для формування на підприємстві запасів матеріальних ресурсів має на сьогодні для ТОВ «OASIS-П» дуже важливе значення. Це обумовлено тим, що наявність зайвих матеріальних ресурсів збільшує розмір частини нераціонально використовуються підприємством фінансових ресурсів, які витрачаються на їх створення, і не використовуються безпосередньо для формування необхідних рівнів запасів за іншими видами матеріальних ресурсів, і в зв'язку з цим не створює нової вартості. Вкладені підприємством оборотні кошти в «пролежівают» запаси, знижують ефективність використання в нього трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Оптимальна величина оборотних коштів є необхідним і обов'язковим умовою підвищення ефективності їх використання в умовах ринкової економії. Основна мета нормування:

- Розрахунок економічно обгрунтованих норм виробничих запасів і оборотних коштів;

- Постійне підтримання виробничих запасів підприємства на оптимально необхідному рівні (на рівні норми);

- Виявлення резервів щодо можливого зниження рівня виробничих запасів;

- Прискорення оборотності коштів, вкладених у виробничі запаси.

Особливості економічного механізму полягають в тому, що підприємство я саме розробляє і затверджує всю необхідну нормативну базу, і вишукують резерви по їх зниження, а також підбирають необхідну методичне забезпечення та відповідну інформаційну систему для забезпечення виконання цих робіт.

Найважливішою умовою розробки економічного механізму ефективного управління матеріальними ресурсами є поглиблення процесу нормування, тобто доведення норм запасів, норм і нормативів оборотних коштів до кожного окремого виробничого та функціонального підрозділів, діяльність яких хоча б у якійсь мірі впливає на рівень запасів і раціональне їх використання . Сукупний норматив оборотних засобів, встановлений по підприємству, слід диференціювати по окремим нормативам і затвердити їх для кожного підрозділу ТОВ «OASIS-П» в відповідно до реальних техніко-економічними показниками. І цими нормативами керівники або спеціалісти відповідних підрозділів зобов'язані керуватися при виконанні поставлених завдань.

Розглянемо методологічні та організаційні підходи до нормування ПЗ і ОБС | 1-6 | 5. При нормуванні на підприємстві нужноопреде-лять наступну номенклатуру норм ПЗ і ОБС:

• по кожній марці MP (наприклад, швелер № 16 і т.п.) двазіаченіяСНПЗ: (одно-внатуральном вираженні: тонни, метри, кв. Метри, куб. Метри, штуки тощо; інше - у відносних велічінах4 - в днях середньодобового річної витрати в натуральному вираженні - (далі - а нат. вир.);

• по кожному виду MP (металопрокату, цементу і т.д.) два значення видовий норми ПЗ (ВНПЗ): одно-в нат. вир., інше-в відносних величинах-в днях середньодобового річної витрати (в нат. вир.);

• специфікований норматив ОБС (у вартісному вираженні - в тис. грн.), Вкладених в ПЗ кожної нормованої марки MP, що витрачається на підприємстві;

• специфіковані норму ОБС (СНОбС): у відносних величинах - в днях середньодобового річної витрати у вартісному вираженні - (далі - в ст. Вир.), Вкладених в ПЗ кожної нормованої марки MP, що витрачається на підприємстві;

• видову норму ОБС у відносних величинах - в «дні» середньодобового річної витрати (у ст. Вир.) І видовий норматив ОБС (у ст. Вир,), пложения в ПЗ кожного нормованого вила MP, застосовуваного на підприємстві;

• елементну норму ОБС у відносних величинах - в «дні» середньодобового річної витрати (вст. вир.) І елементний норматив ОБС (іст. вир.), Вкладені в ПЗ кожного елемента ОБС (у сировині, матеріалах, запчастинах і т.п. ), що застосовується па підприємстві;

• по кожній балансової статті | ПЗ, ГП, заділи незавершеного виробництва (ЗНЗП). ДС па розрахункових рахунках, ДС в касі, дебіторської за-

Формування нормативної бази підприємство має починати з визначення та уточнення розрахованих СНПЗ і ВНПЗ, норм і нормативів ОБС (тобто це перша ітерація). Останні лімітують граничні значення встановлюються значень норм запасів (ПЗ, СБЗ і т.д.), якщо підприємство при цьому не хоче вдаватися до запозичення, наприклад до короткострокових кредитах банку для формування додаткових запасів. Як зазначалося раніше, це обумовлено тим, що між встановлюваними СНПЗ і СНОбС є прямий зв'язок. І норми запасів можуть бути встановлені тільки на тому рівні надійності забезпечення ними, який відповідає фактичній наявності власних ОБС, якими володіє підприємство.

При організації процесу нормування можуть зустрітися різні ситуації, наприклад:

• в плановому році витрата якихось певних марок MP буде так їм же, як і в звітному періоді, або дуже мало змінитися - не більше ніж на 1 -5%. У зв'язку з чим за цими специфікованою позиціях норми (в «дні») немає необхідності перераховувати, а можна скористатися затвердженими раніше на попередній звітний період і т.д;

• були допущені помилки при введенні вихідної інформації, необхідної для розрахунку СНПЗ (наприклад, помилково приписали кілька зайвих нулів в обсязі поставки, не замінили стару на нову договірну ціну за маркою М Р);

• пропустили розрахунки СНПЗ і т.п. з якихось маркам MP і т.д.

В «підсумки» форми (ОбС-всего) наведені для підприємства зведені норми і нормативи ОбС-всего для підприємства як б розраховані по всім елементам і балансовими статтями авансованих ОбС (цифри умовні). У «Підсумках> япріведени зміни значень норм і нормативів ОБС в залежності від рівня надійності забезпечення ними підприємства в плановому році (у діапазоні змін надійності забезпечення ОБС з 99,7 до 60%). Ці записи, звичайно, носять умовний характер, але вони наведені для того, щоб показати, як вони будуть виглядати насправді і як вони можуть бути використані при управлінні запасами і ОБС.

Виконані попередні розрахунки норм (те. перша ітерація) повинні бути піддані ретельному аналізу менеджерами середньої ланки управління ОМТС, ОСБ, ФО, планового і т.д. У разі виявлення помилок у вихідну інформацію слід внести потрібні уточнення, необхідні коректування і т.д. Наприклад, пропустили якісь марки MP, співробітники ОМТС переконали постачальника збільшити частоту поставок марки MP або зменшити їх нерівномірність по інтервалах і т.д., і це знайшло своє відображення в укладеному договорі. Після всього цього виконують новий розрахунок зведених норм і нормативів ОБС з урахуванням всіх внесених уточнень, змін (перерахунком охоплюють ті позиції, де виявлені помилки і т.п.).

У процесі формування нормативної бази з запасами і ОБС, ймовірно, можна виділити наступні організаційні етапи:

• підготовка вихідної інформації, необхідної для розрахунків норм;

• виконання попереднього розрахунку норм запасів і норм ОБС;

• аналіз виконаних розрахунків, вибір марок MP, у вихідну інформацію яких вкралися помилки при її введенні;

• внесення виправлень, що враховують зміну умов постачання в плановому році (нові договірні ціни, зменшення нерівномірності поставок щодо обсягів і інтервалам і т.п.), які не були враховані в першому розрахунку;

• внесення відповідних виправлень у вхідній інформації, в якій виявлені помилки, та уточнення розрахунків норм по виправленої інформації (друга ітерація розрахунків);

• за результатами виконаних розрахунків норм вибір джерел формування ОБС (тільки власні або власні і позикові) і встановлюваних норм і рівнів надійності забезпечення запасами і ОБС;

• затвердження керівництвом підприємства норм запасів, норм і нормативів ОБС.

В результаті отримують вихідну форму (ОБС-всього). З неї видно (цифри умовні), що значення сукупної норми (в «дні» середньодобового обсягу виробництва ДП з виробничої се-бестоімості) 7для підприємства знижується зі зменшенням рівня надійності забезпечення ОБС - з 35,2 до 12,2 дня, а зведений норматив ОБС-с 31,680 до 12,080 млн грн. При цьому збільшується ступінь ризику, що не вистачить власних ОБС для забезпечення організації безперебійної фінансово-господарської діяльності підприємства.

За цим розрахунком співробітники обчислювального центру отримують залежність від рівня надійності сукупного нормативу ОБС для підприємства і передають її разом з розрахованими нормами запасів по всіх застосовуваних MP менеджерам ФО. Останні оцінюють, чи вистачить власних ОБС у підприємства, щоб сформувати ПЗ, СБЗ, ЗНЗП і т.д. і з яким рівнем надійності забезпечення.

Покажемо можливі подальші дії з отриманими результатами після проведення остаточного розрахунку (тобто після всіх виправлень, уточнень вихідної інформації). Підприємство може стійко функціонувати, якщо встановить для себе сукупний норматив з рівнем надійності забезпечення / = 99,7%-зведену норму ОБС в 35,2 дня і зведений норматив ОБС в 31,680 млн грн.

Приймемо, що підприємство має власні ОБС в розмірі лише 30 900тис. грн. і при цьому не хоче вдаватися до запозичення короткострокових банківських кредитів (сьогодні поки в Росії досить високі по ним процентні ставки - 15% річних). Але з виконаних розрахунків ОБС, які наведені у вихідний формі (ОБС-всього), видно, що підприємству не вистачає їх, щоб встановити норми (ПЗ і т.д.) з високим рівнем надійності забезпечення ОБС (у = 99,7%) .

Тут у фінансового топ-менеджера є дві можливості: 1) встановити по всіх марках MP і т.п. норми запасів і ОБС з однаковим рівнем надійності забезпечення у = 98%, 2) встановити диференційовані норми, вдаючись до відомого принципу «ABC»: по важливим позиціям марок MP, які належать до групи «А» (наприклад, за основними матеріалами) з рівнем надійності забезпечення у = 99.7%, за марками з групи «В» - з рівнем у-98%, а для марок групи «С» (наприклад, по свердла 0 1,8 мм і т.п.) - з у = 95 %. Але в сумі по всіх марках встановлений зведений норматив ОБС став рівний тим можливостям у власних ОБС, '^ ютор своєму розпорядженні підприємство, - 30 900 тис. грн. При встановленні диференційованих норм вдалося пов'язати всі їх між собою через рівні надійності (норми запасів, норми н нормативи ОБС) і встановити їх такими, що в результаті на це все вистачило власних ОБС (див. відомість встановлених норм).

Сьогодні в умовах ринкової економіки топ-менеджер може сам по своєму підприємству затверджувати норми запасів по всій номенклатурі специфікованої MP тощо, застосовуваних і випускаються на підприємстві, а також видові, елементні, балансові, зведені норми і нормативи ОБС.

У деяких підручниках, що вийшли у нас останнім часом, за такими економічних дисциплін, як «Фінансовий менеджмент», «Фінанси підприємства», «Економіка підприємства», «Менеджмент» і т.д. даються, на погляд автора, просто помилкові рекомендації - використовувати в даний час [7 | для нормування ОБС. З урахуванням вищесказаного їх величину не можна сьогодні визначати за вищевказаною типової інструкції. Цей метод (викладений в [7]) і раніше не спрацьовував, оскільки він не враховував всіх НФ, що визначають умови формування запасів-нерівномірність поставок п відпусток за обсягами і інтервалам. У зв'язку з цим при розрахунку норм ОБС підприємства і тоді були змушені «згущувати» поставки (штучно при розрахунку збільшували їх об'єм і інтервали між поставками), щоб вийти на необхідний їм рівень ОБС (більш докладно див [8, 9 |).

Застосування обчислених норм в управлінні дозволить не тільки уникнути наявності зайвих запасів і дефіциту MP. Адаст можливість еффектав-ноосуществлятьуправлениезапасамп і ОБС і отримати систему контролю, повністю інтегровану в інформаційну систему підприємства. Позитивний ефект від впровадження методів нормування особенноярко проявляється на підприємствах, робота-ющіхсбольшой номенклатурою MP, мають систему складів, розподілену структуру органів управління процесами постачання і збуту.

Розроблені ТОВ «Норматив Консалтинг» КП по нормуванню запасів і ОБС працюють автономно, можуть бути пов'язані з будь-якою! вітчизняної або зарубіжної корпоративної інформаційної системою.

ВИСНОВКИ

Україна вже тривалий час знаходиться в стані глибокої економічної кризи. Об’єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і є дуже привабливою в ситуації, що склалася завдяки високому рівню рентабельності.

В даній роботі ми прагнули проаналізувати управління товарними запасами на торговельному підприємстві, попередньо розібравшись в теоретичному підгрунті планування та контролю рівня запасів, а потім запропонувати шляхи вдосконалення.

ТОВ “OASIS - П” було обране в якості об’єкту дослідження тому що, на нашу думку, саме ця фірма є типовим прикладом великого оптово-роздрібного підприємства, на якому товарні запаси потребують значної уваги.

Опрацьований теоретичний матеріал дав змогу підсумувати розробки вчених з питань поняття матеріальних запасів, їх складу, класифікації, причин створення, основних принципів та завдань управління запасами.

Метою управління виробничими запасами визначено забезпечення безперебійного нормального функціонування підприємства за дотримання оптимального запасу матеріальних цінностей. Виходячи з мети управління виробничими запасами наведено завдання, що ставляться перед фінансовим менеджером.

Висвітлення процедури планування та контролю рівня запасів на підприємстві передбачало розгляд різних ситстем контролю, в кожній з яких вирішується питання коли і скільки замовляти. Відмічено, що на аналізованому торговельному підприємстві ТОВ “OASIS-П” застосовується система з фіксованою періодичністю поповнення запасів до максимального рівня. За даними замовлень в 2008 році побудована графічна модель даної системи і перелічені її слабкі місця.

Ми також вирішили описати поширені моделі та методи з конкретизацією того, де їх доцільно застосовувати. Особлива увага відводиться методу економічного розміру замовлення. За допомогою формули визначено, що оптимальним для підприємства є закупівля пакувальних матеріалів двічі на рік по 2494 одиниці. На базі цих розрахунків побудовано графік економічного розміру замовлення пакувальних пакетів і відмічено на ньому точку цільового пошуку. Але на підприємстві ТОВ“OASIS-П” застосування моделі економічного розміру замовлення не підходить для товарних запасів, тому використовується модель АВС котра передбачає поділ усіх товарних цінностей на три класи. Проаналізувавши результати, отримані за цією

моделлю, бачимо, що найсуворішого контролю потребує категорія А – побутова техніка.

Поряд з переліченими моделями управління запасами, підкреслюються переваги технології “якраз вчасно”. Ціль даної технології – забезпечити безперервність руху матеріалів та продуктів без простоїв та без зберігання. Разом з тим вона має і недоліки. Серед них комерційна залежність від одного чи невеликої групи постачальників, незручність графіку поставок для контрагента.

В усіх розглянутих моделях можна виявити спільні риси, при чому кожна iз них має припущення, жодна не дає оптимального і точного рішення. Пошук можливих шляхів вдосконалення процесу планування та контролю рівня запасів дав змогу виявити резерви підвищення ефективності управління запасами. Зокрема запропоновано змінити систему з фіксованою періодичністю поповнення запасів до максимального рівня на систему з пезперервною перевіркою фактичного рівня запасів. Наступною проблемою, виявленою нами на підприємстві є відсутність чітко організованої системи матеріальних потоків. Побудована нами схема руху товарів дає змогу зорієнтуватися у реальній структурі товаропотоків для подальших пропозицій та зауважень. Так, запропонована схема не виключає можливості впровадження методу швидкого реагування “якраз вчасно”. Виділено группу клієнтів, з якими можливо налагодити співпрацю за даною технологією. Це перш за все готелі, ресторани, офіси. Як захід зі скорочення витрат на товарні запаси запропоновано їх концентрацію, тобто скорочення кількості складських приміщень.

Ми вважаємо також, що доцільним було б поєднання даних АВС та XYZ- аналізу. З цією метою побудовано матрицю розподілу товарної продукції ТОВ“OASIS-П” і визначено, що товари з групи крупна побутова техніка необхідно розміщувати максимально наближено до покупців, а вбудовану побутову техніку поставляти на умовах швидкого реагування. Від певної частини електропобутових приладів індивідуального використання ми радимо відмовитись, адже вони приносять найменший прибуток і користуються незначним попитом.

Ми переконані, що наведені рекомендації щодо вдосконалення управління товарними запасами, зокрема використання побудованої схеми руху товарів, нової системи контролю в поєднанні з налагодженням співпраці за методом швидкого реагування і проведенням спільного АВС і XYZ-аналізу стануть корисними у практичній діяльності торгівельного підприємства.

Список використаних джерел

1 Статистичний щорічник України. Статистичний збірник. За редакцією А.Є. Мешімбаевой. -Київ: АРК за статистикою, 2007. 516 з

2 Великий економічний словник 22000 термінів. Під редакцією А. Н. Азрімляна. М.: Іне, 1999. 1248с.

3 Малєєва А.В., Томаревская О.Г, Сімкова Н.В. Аналіз виробничо - фінансової діяльності підприємств. - М.: Фінанси, 2000.-319 с.

4 Конституція України (основний закон) Москва: Біко, 2000.

5 Цивільний кодекс України від 27 грудня 1994 року № 268-ХП і від 1 липня 1999

року № 41-1. Київ: Норма-К, 2002.

6 Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету (податковий кодекс), Закон України від 12 червня 2001 року № 210-11 (із змінами і доповненнями від 5 липня 2001 року № 223-11; від 24 грудня 2001 року № 276-11; від 15 січня 2002 року № 279-11; від 21 березня 2002 року № 310-11, № 312-11; від 23 листопада 2002 року № 358; від 4 липня 2003 року № 475-11; від 29 листопада 2003 року № 500 -11). Львів: Біко, 2003. 204 с; / / Файл бухгалтера, 2007, № 33, с 7-13; / / Платник податку, 2008, № 3, с 2-8.

7 Міжнародні стандарти фінансової звітності. Теорія і практика: довідкове керівництво. -Київ: Lem, 2007, 568с

8 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, Закон України від 26 1995

№ 2732 (ред. 11.06.2004 р.)

9 Кириченко Т.В. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник для вузів. -М.: Дашков і К, 2009. -626с

10 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. Навчальний курс. -Київ: Ніка-Центр, Ельга, 2002. 528 с.

11 Юджин Ф. Брігхем., Майкл С. Ерхард. Фінансовий менеджмент. Переклад з анг. СПБ. Пітер. 2005. 960с.

12 Щіборец К.В. Управління запасами на промисловому підприємстві. Фінансовий менеджмент. 2005. № 5 с.3-22

13 Крейнина М.Н. Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. М: Дис, 1997. 117 с.

14 Жуйріков К.К. «Фінанси підприємств в умовах ринку» / / Економіка Росії, 2002 № 10, с.38.

15 Єфімова О.В. Фінансовий аналіз.М. Бухгалтерський учет.2002, 528 с.

16 Бекбергенов А.О. «Фінансова спроможність господарюючих суб'єктів» / / Бюлетень бухгалтера 2003, № 12 с.14.

17 Айтжанова Ж. Бухгалтерська звітність: сутність, склад і призначення. Пошук, 2002. № 2.с125-131

19 Полякова У.Д. «Платоспроможність і ліквідність підприємств - основні критерії оцінки фінансового стану» / / Бібліотека бухгалтера і підприємця, 2002, № 19 с.21.

20 Дюсембаев К.Ш. Аналіз і аудит фінансової звітності підприємств - Алмати, 2001.351с.

21 Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: Инфра-М, 2007. 512 с.

23 Селезньова М.М. Фінансовий аналіз. Управління фінансами. Навчальний посібник для вузів. М. ЮНИТИ. 2003.639с.

24 Щербина О.В. Фінанси організацій. Ростов-на-Дону. Фенікс.2005. 506с.

25 Юджин Ф. Брігхем., Майкл С. Ерхард. Фінансовий менеджмент. Переклад з анг. СПБ. Пітер. 2005. 960с.

26 Ван Хорн Дж. К. Основи управління фінансами. Переклад з анг. М. Фінанси і статистика. 1996.800с.

27 Сігел Джоел Г. Фінансовий менеджмент. Переклад з анг. М.Фімінь.1997.400с.

29 Стандарти бухгалтерського обліку. Москва. Юрист. 2005. 352с.

30 Концептуальна основа для підготовки та подання фінансової звітності. Затверджена наказом МФ України від 29 жовтня 2002 року № 542. Бухгалтерський облік і аудит. 2003 № 2 с 44-52; № 3. з 39-52

31 Леонтьєв В. Е. Фінансовий менеджмент.

32 Радіонов Р. А. Оперативний контроль фактичного стану запасів. Фінансовий менеджмент. 2006. № 1. с3-13

33 Радіонов Р. А. Аналіз економічних механізмів, що забезпечують прискорення оборотності оборотних коштів, вкладених в запаси підприємства. Економічний аналіз: теорія і практика. 2005. № 21. С43-48; № 22. С36-41.

34 Сейдахметова Ф., Сейдахметова З., Сейдахметов Г. Міжнародні стандарти фінансової звітності (загальний огляд та роз'яснення). Алмати. Lem. 2003. 68с.

36 Шрайбфедер Д. Ефективне управління запасами. Пер. з анг. -М.: Альпіна Бізнес Букс, 2005.-304с.

38 Попов В.Ш., Ляпунов С.И. Аналіз фінансових рішень у бізнесі. Навчальний посібник для вузів. -М.: КноРус, 2007. -240с

ДОДАТОК А

Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «OASIS-П» за 2007-2008 роки

№	Показники	Од. виміру.	2007 рік	2008 рік	Абсолют. отклоне ня, (+, -)	Темп росту, %
1	2	3	4	5	6	7
1	Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн	104444	247517	+143073	237,0
	в тому числі:	тис. грн	43866	62374	+18508	142,2
2	- Доходи від виконання робіт по ремонту, монтажу й налагодженню холодильного обладнання	тис. грн	97358	238485	+141127	245,0
3	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн	7086	9032	+1946	127,5
4	валовий дохід	тис. грн	4078	6122	+2044	150,1
5	витрати періоду	тис. грн	3008	2910	-98	96,7
6	Дохід (збиток) від основної діяльності	тис. грн	-	-	-	-
7	Дохід (збиток) від неосновної діяльності	тис. грн	1800	1800	-	100
8	статутний фонд	тис. грн	902	873	-29	96,8
9	Корпоративний прибутковий податок	тис. грн	2106	2037	-69	96,7
10	Чистий дохід (збиток)	тис. грн	7054	7526	+472	106,7
11	Середня вартість основних засобів	тис. грн	3788	8088	+4300	213,5
12	Фонд оплати праці	тис. грн	16	28	+12	175,0
13	Середньооблікова чисельність працівників	тис. грн	14,8	32,9	+18,1	222,3
14	фондовіддача	тис. грн	440,9	268,8	-172,1	61,0
15	фондоозброєність	тис. грн	6527,8	8839,9	+2312,1	135,4
16	продуктивність праці	грн	19729	24071	+4342	122,0
17	Середньомісячна заробітна плата	%	2,1	0,8	-1,3	38,1

Керівник _____________________ ____________

^{(П.І.Б) (подпис)}

Головний бухгалтер _____________________ ____________

^{(П.І.Б) (подпис)}

ДОДАТОК Б

Затверджено наказом Міністра фінансів України від 22 грудня 2005 року № 427

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

за станом на «01» січня 2009 року (Форма 1)

Найменування організації ТОВ «OASIS-П»

Вид діяльності організації реалізація товарів і надання послуг

Організаційно-правова форма приватне підприємство

Юридична адреса організації м. Одеса, вул. І.Рабіна 23

Активи	Код стр.	На кінець звітного періоду	На початок звітного періоду
I. короткострокові активи
Грошові кошти та їх еквіваленти	010	522	702
Короткострокова дебіторська заборгованість	012	14712	12126
запаси	013	91178	95854
Поточні податкові активи	014
Довгострокові активи, призначені для продажу	015
Інші короткострокові активи	016	1231	917
Разом короткострокових активів	100	107643	109599
II. довгострокові активи
Довгострокові фінансові інвестиції	020
Довгострокова дебіторська заборгованість	021
Інвестиції, які обліковуються методом участі в капіталі	022
інвестиційна нерухомість	023
Основні засоби	024	5134	5332
біологічні активи	025
Розвідувальні та оціночні активи	026
нематеріальні активи	027	113	113
Відкладені податкові активи	028
Інші довгострокові активи	029
Разом довгострокових активів	200	5247	5445
Баланс (стр. 100 + стр. 200)		112890	115044
Пасиви	Код стр.	На кінець звітного періоду	На початок звітного періоду
III. короткострокові зобов'язання	030
Короткострокові фінансові зобов'язання	031	1105	2300
Зобов'язання з податків	032	114	108
Зобов'язання по інших обов'язкових та добровільних платежів	033	65	182
Короткострокова кредиторська заборгованість	034	99641	100666
Короткострокові оціночні зобов'язання	035
Інші короткострокові зобов'язання	036	150	202
Разом короткострокових зобов'язань	300	101075	103458
IV. довгострокові зобов'язання
Довгострокові фінансові зобов'язання	040	5400	5400
Довгострокова кредиторська заборгованість	041
Довгострокові оціночні зобов'язання	042
Відкладені податкові зобов'язання	043
Інші довгострокові зобов'язання	044
Разом довгострокових зобов'язань	400	5400	5400
V. капітал
випущений капітал	050	1800	1800
емісійний дохід	051
Викуплені власні інструменти капіталу	052
резерви	053	2403	2280
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	054	2212	2106
частка меншості	055
Разом капітал	500	6415	6186
Баланс (стр. 300 + стр. 400 + стр. 500)		112890	115044

Керівник _____________________ ____________

^{(П.І.Б) (подпис)}

Головний бухгалтер _____________________ ____________

^{(П.І.Б) (подпис)}

ДОДАТОК В

Затверджено наказом Міністра фінансів України від 22 грудня 2005 року № 427

ЗВІТ ПРО ДОХОДИ І ВИТРАТИ

за станом на 1 січня 2009

(Форма 2)

Найменування організації ТОВ «OASIS-П» _______________________

Вид діяльності організації реалізація товарів і надання послуг

Організаційно-правова форма приватне підприємство

Юридична адреса організації м. Одеса, вул. І. Рабіна 23

Найменування показників	Код стр.	За попередній період	За звітний період
Дохід від реалізації продукції та надання послуг	010	104444	247517
Собівартість реалізованої продукції та наданих послуг	020	97358	238485
Валовий прибуток (стор. 010 - стор 020)	030	7086	9032
Доходи від фінансування	040	-	-
Інші доходи	050	-	-
Витрати на реалізацію продукції і надання послуг	060	790	2346
адміністративні витрати	070	3064	6038
Витрати на фінансування	080	224	648
Інші витрати	090	-	-
Частка прибутку / збитку організацій, що враховуються за методом пайової участі	100	-	-
Прибуток (збиток) за період від продовжує діяльність (стр. 030 + стр. 040 + стр. 050 - стр. 060 - стр. 070 - стр. 080 - стр. 090 + / - стор 100)	110	3008	2910
Прибуток (збиток) до оподаткування (стр. 110 + / - стор 120)	130	3008	2910
Витрати з корпоративного прибуткового податку	140	902	873
Підсумкова прибуток (збиток) за період (стор. 130 - стор 140) до вирахування частки меншості	150	2106	2037
частка меншості	160
Підсумкова прибуток (збиток) за період (стор. 150 - стор 160)	170	2106	2037
Прибуток на акцію	180

ДОДАТОК Г

Основні нормативно-правові акти України застосовувані в управлінні Матеріальними ресурсами

* Цивільний кодекс України від 27 грудня 1994 року № 268-XIII та від 1 червня 1999 року № 410-I.

* Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Указ Президента України має силу Закону від 26 грудня 1995 року № 2732 (зі змінами та доповненнями від 11 липня 1997 року № 154 - I; від 16 липня 1999 року № 436 - I; від 24 грудня 2001 № 276-II; від 24 червня 2002 року № 329-II; від 10 липня 2003 року № 483-II).

* Методичні рекомендації щодо складання фінансової звітності. Затверджено наказом Департаменту методології бухгалтерського обліку та аудиту МФ України від 21 травня 1997 року № 7 (з доповненнями та змінами від 14 лютого 2003 року № 61).

* СБУ 24 «Організація бухгалтерської служби». Затверджено наказом Департаменту Методології бухгалтерського обліку та аудиту МФ України від 31 грудня 1997 року № 455 (з доповненнями та змінами від 11 березня 2003 року № 101).

* Методичні рекомендації про порядок видачі довіреності на отримання ТМЗ і відпуску їх за довіреністю. Затверджено наказом Департаменту Методології бухгалтерського обліку та аудиту МФ України від 6 березня 1998 року № 46.

* Про податки та інших обов'язкових платежах до бюджету (Податковий кодекс). Закон України від 12 червня 2001 року № 210 - II (із змінами і доповненнями від 5 липня 2001 року № 223 - II; від 24 грудня 2001 року № 276 - II; від 15 січня 2002 року № 279 - II; від 21 березня 2002 року № 310 - II; № 312 - II; від 23 листопада 2002 року № 358 - II; від 4 липня 2003 року № 475 - II; від 29 листопада 2003 року № 500 - II).

* Про затвердження Інструкції (Основи) з розробки Робочого плану рахунків бухгалтерського обліку для організацій, що становлять фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Наказ Міністра фінансів України від 22 грудня 2005 року № 426.

* Про затвердження форм фінансової звітності. Наказ Міністра фінансів України від 22 грудня 2005 року № 427.

* Про затвердження форм первинних облікових документів. Наказ Міністра фінансів України від 21 червня 2007 року № 216.

* Відносно застосування норм природних втрат. Лист НК МФ України від 15 жовтня 2002 року № УМ-07-1-21/9812.

* СБУ 30. Преставлення фінансової звітності. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17 лютого 2003 року № 14.

12) Про відображення у звітності ТМЗ. Лист НК МФ України від 10 вересня 2003 року № НК-УМ-08-1-17/7160.

ДОДАТОК Д

ПОРІВНЯННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ

метод	Переваги	недоліки
1.СРЕДНЕ ВЗВЕШННАЯ ВАРТІСТЬ	Найбільш простий метод. Згладжує вплив зростання і зниження цін, тому що враховує всі ціни придбання ТМЗ.	В період зростання цін призводить до завищення доходу, і як наслідок, виплачує більший прибутковий податок
2. МЕТОД ФІФО	Дає найбільш реальну вартість ТМЗ в балансі. При зростанні цін показує найбільший дохід, що веде і до збільшення виплачуваних дивідендів	В період зростання цін завищується прибутковий податок, тому більше підходить для підприємств, що мають пільги з прибуткового податку
3. МЕТОД ЛІФО	В період зростання цін показує найменший дохід і, відповідно, виплачується менший прибутковий податок. Створює для підприємства приховані резерви, що гарантує від раптових фінансових утруднень і економить кошти на виплату дивідендів.	Дає спотворену картину балансової вартості ТМЗ. У фінансових звітах додатково необхідно розподілити різницю між сумою ТМЗ по балансу і найменшою з сум, отриманих в результаті використання методу ФІФО або середньозваженої вартості та вартості реалізації
4.СПЛОШНАЯ ІДЕНТИФІКАЦІЯ	Показує найточніший дохід і балансову вартість ТМЗ, т.к. заснований на їх фактичної собівартості	Важко і непрактично простежувати придбання та списання конкретних одиниць ТМЗ, особливо при інтенсивності їх потоків. Тому більше підходить для спеціальних проектів і замовлень, а також для розрахунку собівартості продукції володіє значною вартістю

ДОДОАТОК Є

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МСФЗ-2 «ЗАПАСИ»

Основні моменти	МСФЗ-2
1. Поняття запасів (ТМЗ)	Підкреслюється суть запасів як активів - очікування від них використання економічної вигоди. Запаси виділяються в особливу категорію активів, так як вони, будучи або предметами праці, або товарами, призначеними для продажу, відрізняються від інших активів короткостроковістю і, отже, не припускають нарахування амортизації
2. Проблеми обліку ТМЗ	Способи найбільш адекватної оцінки запасів для отримання достовірної картини фінансової звітності:
3. собівартість ТМЗ	- Первісна собівартість;
4. Оцінка ТМЗ в балансі на кінець року	- Балансова в кінці року;
5. Оцінка ТМЗ для включення до звіту про прибутки і збитки (доходи і витрати)	-Для включення до звіту про доходи і витрати
6. розкриття	Витрати на придбання (включаючи в разі сильної девальвації курсові різниці, не включаючи відсотки за кредит).