Особливості роботи з гангліоблокаторами:

• необхідно перевірити реакцію організму пацієнта на низькі дози препарату (вводять половину середньої дози і слідкують за його станом);

• слід пам'ятати про можливість виникнення ортостатичного колапсу від прийому усіх гангліоблокаторів і тому порадити пацієнту полежати після ін'єкції 2-2,5 год;

• бензогексоній не сумісний з мезатоном, кофеїном, дибазолом;

• бензогексоній слід уживати до їди.

Міорелаксанти

Міорелаксанти — це лікарські речовини, що блокують Н-холінорецептори скелетних м'язів і переривають нервово-м'язову переда­чу. Під їхнім впливом знижується тонус м'язів і настає їх розслаблен­ня (релаксація) у певній послідовності. В першу чергу блокуються нервово-м'язові синапси м'язів обличчя та шиї, потім — кінцівок і тулуба; в останню чергу паралізується діафрагма, що супровод­жується зупинкою дихання (такі властивості було виявлено в кура­ре — отруті, яку використовували індійці Південної Америки під час полювань).

Важливою характеристикою міорелаксантів є широта міопаралітичної дії. Це діапазон між дозами, в яких препарати паралізують найбільш чутливі до них м'язи, і дозами, що призводять до повної зупинки дихання. Міорелаксанти характеризуються малою широ­тою терапевтичної дії. їх застосовують тільки в умовах стаціонару.

За механізмом дії міорелаксанти поділяють на дві групи:

Антидеполяризувальні міорелаксанти Деполяризувальні міорелаксанти Тубокурарину хлорид Дитилін

Піпекуроній (ардуан) (лістенон)

Меліктин

Панкуроній (павулон)

Векуроній (норкурон)

Атракурій

Антидеполяризувальні препарати — блокують Н-холінорецептори і перешкоджають деполяризувальному впливу ацетилхоліну.

Тубокурарину хлорид вводять внутрішньовенно. Дія починаєть­ся через 1-1,5 хв і триває 25-40 хв. Застосовують в анестезіології під час оперативних втручань та в ортопедії — при репозиції кісткових уламків. Уводять препарат після переведення пацієнта на штучне дихання. Антагоністом курареподібних препаратів антидеполяризувальної дії є прозерин.

Побічні ефекти: розширення зіниць, зниження артеріального тиску.

Протипоказання: міастенія, захворювання печінки та нирок.

Піпекуроній (ардуан) — вводять внутрішньовенно, міорелаксація триває близько 2 год. Призначають з фторотаном, ефіром, діазоту оксидом при хірургічних втручаннях на серці, мозку.

Побічні ефекти: розширення зіниць (мідріаз), зниження ар­теріального тиску.

Протипоказання: міастенія, ранні терміни вагітності; слід ви­являти обережність при порушенні функції нирок.

Меліктин — легко всмоктується з травного каналу, ефективний при прийомі всередину. Призначають хворим із спастичним паралічом, арахноенцефалітом, спинальним арахноїдитом; пацієнтам із захворюваннями з підвищеним м'язовим тонусом і порушенням ру­хової функції.

З цієї групи переважно використовують такі препарати стероїд­ної будови: панкуроній (павулон), векуроній (норкурон), атракурій, які вивляють менш токсичну дію.

Засоби деполяризувальної дії збуджують н-холінорецептори і зумовлюють стійку деполяризацію постсинаптичної мембрани. Спочатку спостерігають тремтіння м'язів, а потім настає міопаралітичний ефект.

Дитилін (лістенон) — застосовують при інтубації трахеї, під час ендоскопічних процедур, нетривалих операцій. Препарат спричи­нює сильне, але нетривале (8—10 хв) розслаблення м'язів. Застосову­ють його після переведення пацієнта на штучну вентиляцію легень.

Побічні ефекти: брадикардія, колапс, спазм бронхів, біль у м'язах кінцівок, шиї, у поперековій ділянці.

Протипоказання: глаукома. Обережно слід призначати при тяж­ких захворюваннях печінки та нирок, анемії, кахексії, у період ва­гітності, а також людям похилого віку.

Особливості роботи з міорелаксантами:

• необхідно пам'ятати, що всі недеполяризувальні міорелак-санти можуть зумовити псевдоалергійні реакції, особливо бронхо-спазм;

• міорелаксанти не сумісні з адреноміметиками, гепарином, строфантином, глюкокортикоїдами, наркотичними анальгетиками;

• тубокурарину хлорид не сумісний з промедолом.

• на міорелаксанти для парентерального введення не дозво­ляється виписувати рецепти, вони усі належать до списку А.