Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Гуманітарний інститут

Кафедра авіаційної психології

Індивідуальне завдання

На тему «Психологічна експертиза особистісної зрілості особистості»

Виконали студентки

307 групи ГМІ

Махничова Ганна Дмитрівна

Міроненко Ганна Валентинівна

Київ 2012

Розділ І. Методичні основи проведення експертизи особистісної зрілості особистості

1. Пихологічна характеристика особитісної зрілості особистості

В умовах прискорення змін навколишнього світу в усіх його сферах: економічній, соціальній, наукової, технічної, комунікативної, духовно-моральної - підвищуються вимоги до соціалізує особистість, її гармонійному розвитку, яка передбачає адаптацію до складних швидко мінливих умов життя, здатність до розуміння і прийняття всього різноманіття навколишнього соціального і культурного світу, успішну особистісну та професійну самореалізацію. Модернізація різних сфер життя російського суспільства вимагає збільшення соціальної відповідальності, яка в свою чергу неможлива без індивідуальної відповідальності громадянина. Стає зрозумілим, що жодна з поставлених перед країною завдань не буде вирішена без відгуку освітньої сфери.

Одним з вирішальних факторів, що сприяють встановленню гармонійних відносин людини зі світом, є його особистісна зрілість. Рівень її розвитку багато в чому визначає світоглядну, наукову, етичну, естетичну, правову і політичну культуру, і не в останню чергу духовно-моральну, що будить у людині совість і відповідальність за результати професійної підготовки.

Однак рішення проблем особистісної зрілості майбутніх фахівців ускладнюється тим, що немає чіткого обгрунтування специфіки об'єкта дослідження, разом з тим, у вузах все ще зберігається традиційна практика навчання, заснована на суб'єкт-об'єктних відносинах; студент, звільнившись від шкільної «несвободи», знову стикається з несвободою вже на новому рівні свого особистісного розвитку. Досвід показує, що перші три студентські роки вільно чи мимоволі зберігається внутрішня позиція «несвободи-пасивності», учнівства, залежно від дорослого, несамостійність у професійному становленні, хоча дорослість, змужнілий відзначені як новоутворення юнацького віку. Ось чому важливо в цей період створити умови для прояву особистісної зрілості, приділити належну увагу стимулюванню соціальної, пізнавальної активності і самостійності, щоб не створити дискомфорт у соціально-особистісному дорослішання.

Теоретико-методологічною базою дослідження є основні теоретичні та методологічні принципи, зокрема, принципи системного, індивідуалізованого, особистісного та діяльнісного підходів до вивчення цілісної особистості (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Б.Ф . Ломов); культурологічні ідеї діалогу і взаєморозуміння як універсальної реальності, в якій особистість формується, розвивається і проявляється (М. Бахтін, В. С. Біблер, В.А.Кан-Калик, О.О. Леонтьєв, М. К.Мамардашвілі, С.Л.Франк, В.Франкл); концептуальні положення, що розкривають природу суб'єктної активності социализирующей особистості (К.А.Абульханова-Славська, А. В. Брушлінскій, Л.М.Мітіна, А.В.Петровський , В.А.Петровский, А.К.Осницким, В.І.Сло-бодчіков, В.Е.Чудновскій), професійного саморозвитку вчителя (А.С.Косогова, Л.Н.Кулікова, О.А.Лапіна, А.К.Маркова, Л.М.Мітіна, Н.А.Переломова, Ф.В.Повшедная, Е.Л.Федотова), гуманізації та гуманітаризації процесу професійної підготовки (О.А.Абдулліна, І.Ю.Алексашіна, Е.В.Бондаревская, Л.Вербіцкая, Е.Н.Гусінскій, В.Я.Ляудіс, О.Л.Подліняев, В.В.Серіков, Е.Н.Шіянов, І.С.Якіманская).

У ході дослідження ми також спиралися на ідеї сензитивності юнацького віку для прояву і розвитку особистісної зрілості (Л.С.Виготський, Б.Г.Ананьєв, В.Г.Асеев, Е.Ф.Зеер, И.С.Кон, А. В.Мудрік, Р.С.Немов, В.І.Слободчіков тощо), на дослідження в галузі вищої освіти, що розкривають положення про цілісність, взаємозв'язку і взаємовпливі складових освітнього простору (Г.Андреев, В.І.Загвязінскій, В . А.Сластенін, В.Д.Шадріков та ін.)

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань використовувався комплекс теоретичних і практичних методів: аналіз і синтез філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури з теми дослідження; Тест-опитувальник особистісної зрілості Ю.З. Гильбуха; Тест самоактуалізації (САТ); Асоціативний метод в діагностиці особистісної зрілості Коляева Е. В.; Діагностика емпатії за А. Меграбяну і Н. Епштейна;

Наукова новизна дослідження:

1. Встановлено, що підвищення рівня особистісної зрілості студентів у навчально-виховному процесі вузу характеризується активізацією самостійності в судженнях і вчинках, відповідальності за якість своєї професійної підготовки, здатності до саморегуляції індивідуальних станів та співробітництва з іншими на основі толерантності та емпатії.

2. Виявлено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови, що стимулюють прояв особистісної зрілості студентів у навчально-виховному процесі вузу (організація гуманістичного спілкування педагога і студентів, орієнтованого на вільне взаємодію учасників освітнього процесу та його діалогічний екзистенційний характер; наповнення освітнього процесу змістом, спонукає особистість до виявлення смислів свого розвитку та породжує потребу особистості в професійному саморозвитку; використання в навчально-виховному процесі вузу спеціально розробленої, цілеспрямованої системи ціннісно-смислових розвиваючих методів і форм (вправ, завдань та тренінгів), стимулюючих і коригувальних прояв особистісної зрілості студентів).

3. Розроблено науково обгрунтована і практично орієнтована модель організації педагогічного процесу, що забезпечує прояв особистісної зрілості студентів.

Теоретична значущість роботи полягає в тому, що:

1. Подальший розвиток отримало термінологічне поле педагогічного процесу у вузі через включення в його зміст поняття «прояв особистісної зрілості студента».

2. Доповнено положення теорії і методики навчально-виховного процесу у ВНЗ новими відомостями про необхідність розширення інтеграції навчального та виховного процесів, що створює умови для прояву особистісної зрілості студента.

3. Експериментально доведено позитивна динаміка професійного становлення студентів вузу в процесі спеціально організованого курсу.