
- •Голосні звуки
- •Приголосні звуки
- •Орфограма
- •Голосні звуки
- •Чергування е з и
- •Ненаголошені е та и в префіксах
- •Ненаголошені е та и в суфіксах
- •Чергування і з іншими голосними
- •Правопис і та и в основах українських слів
- •Правопис і та и у префіксах українських слів
- •Правопис і та и в суфіксах українських слів
- •Правопис і та и в основах іншомовних слів
- •Написання о та а
- •Написання о та у
- •Чергування е з о після шиплячих та й
- •Чергування приголосних
- •Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)
- •Омоніми
- •Синоніми
- •Антоніми
- •Пароніми
- •Архаїзми
- •Неологізми
- •Фразелогізми
- •Морфологія
- •Частини мови
- •Відмінки іменників
- •Перша відміна
- •Закінчення -а, -я
- •Закінчення -у, -ю
- •Непоширені і поширені речення
- •Типи синтаксичного зв'язку
- •Порядок слів у реченні
- •Логічний наголос
- •Головні члени речення підмет
- •Присудок
- •Другорядні члени речення
- •Означення
- •Додаток
- •Неповне речення
- •Ускладнені речення
- •Речення з однорідними членами.
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення із звертанням
- •Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Складносурядні і складнопідрядні речення
- •Складносурядне речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
- •Підрядні речення місця
- •Підрядні речення часу
- •Підрядні речення способу дії і ступеня
- •Підрядні порівняльні речення
- •Підрядні речення причини
- •Підрядні речення мети
- •Підрядні умовні речення
- •Підрядні допустові речення
- •Безсполучникове складне речення
- •Безсполучникові складні речення з однорідними і неоднорідними частинами
- •Пунктуація
- •Мовна майстерність
- •4. Кросворд «Сховане слово»
Пунктуація
ПУНКТУАЦІЯ
Пунктуація (від лат. punktuatio- punktum, що означає крапка) - це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Культура мовлення - це розділ науки про мову, що розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання виразових засобів мови в мовленні.
В культурі мовлення виділяють:
правильне мовлення;
мовна майстерність.
ПРАВИЛЬНЕ МОВЛЕННЯ
Правильне мовлення - це додержання усталених мовних норм української літературної мови.
З цієї точки зору мова може розцінюватися як правильна (норма), так і неправильна (помилка).
НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Українська мова- нормована.
Норми (від лат. norma- правило, взірець) - це сукупність визначених правил, яким підпорядковуються вимова і вибір слів в мові, використання граматичних форм, складання речень та ін.
Норми сучасної літературної мови поділяються на фонетичні, лексико- фразеологічні, словоскладальні, морфологічні, синтаксичні і стилістичні.
Вони устанавлюють:
фонетичні - правила вимовляння звуків і ставлення наголосу (вивчаються в фонетиці і орфіоепії);
лексико-фразеологічні - норми вживання слів і фразеологізмів у властивих їм значеннях (вивчаються в лексиці і фразеології);
слово-складальні- правила складання слів і способів їх творення (вивчаються в словотворенні);
морфологічні - норми вживання слів у випадку їх видозмінювання (відмінювання іменних частин мови, займенника, дієприкметника і дієслова - вивчаються в морфології);
синтаксичні - правила побудування так званих синтаксичних конструкцій - словосполучень і речень (вивчаються в синтаксисі);
стилістичні - норми використання різними мовними стилями властивих їм мовних засобів (вивчаються в стилістиці).
Мовна майстерність
Мовна майстерність - це здатність, використовуючи мовні норми, обирати з них найбільш вдалу для викладення своїх думок.
Яскравими прикладами мовної майстерності можуть служити художні твори видатних українських письменників.
Доречність та недоречність вибору тих чи інших мовних засобів для створення більшої виразності вивчається в стилістиці та культурі мовлення.
Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.
3...юрмитися, миш...як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.
Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.
Мавп...ячий, тьм...яний, з...ясувати, роз...яснити, пів...яблука.
Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.
Духм...яний, прислів...я, полум...я, зв...язковий, Р...ябко.
УI. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
Брен...кіт, дон...ка, нян...ка, кобзар..., с.огодні.
Т...мяний, різ...бяр, радіст..., с.міх, корис.тю.
Снит...ся, косит...ся, лял...ці, виховател...ці, дівчинон...ці.
Київс.кий, с.вято, тіл...ки, здаєт...ся, Натал...чин.
Ган...ба, пісен..., кін..., близ...ко, лікар...
I. Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.
З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.
Без'ядерний, надвечір'я, п'явка, міжбрів'я, кров'ю.
Зоряний, солов'їний, буря, бур'ян, буряк.
Вітряк, духмяний, різдвяний, торф'яний, морквяний.
ІІI. У якому рядку в слові допущено орфографічну помилку?
Свято, буряк, міжгір'я, бур'ян, кур'єр.
З'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати.
Роз'яснити, дит'ясла, пів'яблука, підв'язати, розм'якшити.
Рум'яний, дзвякнути, цвях, дев'ятнадцять, торф'яний.
М'ясо, м'язи, з'їзд, буря, моркв'яний.
Вправа 1. Випишіть слова зі вставленою буквою и у ліву колонку, зі вставленою буквою е — у праву. Поясніть орфограми у виписаних словах.
Бл…зенько, ос…литися, хв…люватися, оп…нитися, справ…дливий, греб…лька, розп…тати, р…вти, тр…мати, зш…вати, дал…чінь, неприм…ренний, поч…нати, вир…нати, сп…нити, дят…л, ст…лити, ущ…мити, тр…вога, оц…нкований, в…ршина.
Вправа 2. Перепишіть речення. Вставте пропущені букви, поясніть правопис слів.
1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, кр…ваво ч…рвонів (О. Гончар). 2. Гілки д…рев мокро бл…щали, зволожені по-в…сняному (О. Гончар). 3. Кр…ло зорі рум’янить тучі у голубій дал…ч…ні (В. Сосюра). 4. Схололі в хмарах крап…льки води п…рлинами котилися в сади (М. Бажан). 5. Під в…селкою у голубіні голуби л…тять (В. Лучук). 6. З пш…ничного поля Данило поглянув на той обш…р, який густіше проростав туманом та й зн…кав у тумані (М. Стельмах). 7. У небі віт…р куч…рявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і зат…хає, й знов шумить (М. Рильський).
ВПРАВИ:
1) Запишіть слова, вставте, де потрібно, пропущені букви. Прокоментуйте їх правопис: веч...ря — звеч...ра, с.сти — с.діти, д...ти —д...тина, ч...тири — Ч,..твертий, Ш...СТЬ - Ш...СТЕРО - Ш...СТИЙ, В...З - В...ЗИТИ - в...зти, д...нь — Д...ні, спати — с.н — сни, с.м — с.ми — с.мий, н...ч.— н...чі — н...ч...ю, б...гато — б...гатий — б...гатир — б...гатство, воля — в...літи — в...льний, л...д — л...ду, дзв...н — дзв...нити, ПЛ...СТИ — пл...т — запл...тати
До поданих слів добери за зразком споріднені, в корені яких відбувається чергування приголосних звуків. пух — пушок рука — ручка роги — ріжки сніг — ... ріка — ... ноги — ... гак — ... птах — ... щоки — ...
Запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть орфограми. Бе(з,зз)еме(л,лл)я, ро(з,зз)броювати, ри(с,сс)ю, грома(д,дд)я, безсні(ж,жж)я, перли(н,нн)о, на(д,дд)ністрянський, квасо(л,лл)я, газува(н,нн)я, І(л,лл)я, мудріс(т,тт)ю, білокрів(ь,’)я, ви(л,лл)є, буркун-зі(л,лл)я, передгро(з,зз)я, розсаджува(н,нн)я, черезсму(ж,жж)я, радіс(т,тт)ю, стажува(н,нн)я, пони(з,зз)я, фуражува(н,нн)я, гайдама(ч,чч)ина, ема(л,лл)ю, істи(н,нн)ий, цурпа(л,лл)я, безплі(д,дд)я, (с,сс)ати.