
- •1. Суб’єктивність сприйняття дійсності журналістом.
- •2. Відмінність між моделлю світу та картиною світу.
- •3. Роль змі у формуванні картини світу.
- •4. Проста модель інформаційного ланцюга.
- •5. Передача інформації між журналістом та аудиторією.
- •6. Досягнення прагматичної адекватності.
- •7. Цільова аудиторія та її різновиди.
- •8. Фактори формування цільової аудиторії видання.
- •10. Різновиди об’єкта журналістського матеріалу.
- •11. Факт та його інтерпретація.
- •12. Формування соціальної позиції. 13. Соціальна позиція та принципи журналістської діяльності.
- •14. Проблема принциповості журналіста.
- •15. Соціально-творчі фактори свободи змі.
- •16. Економічні фактори та умови свободи змі.
- •17. Авторитарна модель преси.
- •18. Ліберальна модель преси.
- •19. Соціально відповідальна модель преси.
- •20. Тоталітарна модель преси.
- •21. Соціально-філософське розуміння цензури.
- •22. Види цензури.
10. Різновиди об’єкта журналістського матеріалу.
Об’єктом журналістського відображення може бути як сама дійсність, так і соціальні явища, і процеси, і людина. Словом, у полі зору журналістів знаходиться різноманітний світ у всіх його проявах. Включаючись в процес пізнання дійсності, журналіст фокусує увагу на суспільно-значущих подіях. У самому акті вибору об'єкта пізнання, в специфіці його сприйняття, різних форм відображення, в оцінці та інтерпретації життєвої ситуації виявляється авторська позиція
11. Факт та його інтерпретація.
Тому, говорячи про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у факті, багато авторів сходяться на тому, що зміст факту – це об’єктивне відображення події, що знаходиться поза людською свідомістю, а форма, в якій здійснюється це відображення, суб'єктивна.
Для матеріалу треба витягнути факт з реальності, але він втрачає багато зв'язків. Стає одним окремим елементом цілої системи.
Отже факт, як явище дійсності, можна класифікувати наступним чином:
1. Факт як елемент дійсності.
2. Факт як елемент свідомості.
3. Факт як елемент тексту.
В першому випадку він – джерело інформації, об’єкт пізнання. В другому – він виявляється і засобом пізнання: ми користуємося ним приблизно так само, як моделями будь-якого із об’єктів реальності, розглядаючи їх з різних боків, спостерігаючи їх поведінку в різних умовах, і тим самим отримуємо додаткову інформацію, що наближає за змістом факт свідомості з фактом дійсності. В третьому випадку домінуючою функцією виявляється функція збереження інформації в матеріальній формі. При цьому факт зберігає і перші два ряди функцій: вони реалізуються при контакті тексту з аудиторією [
Факт має бути не новим, але незвично поданим під певним кутом зору.
12. Формування соціальної позиції. 13. Соціальна позиція та принципи журналістської діяльності.
Соціальна позиція журналіста – система поглядів, які певним чином спрямовані на процеси, які відбуваються у суспільстві. Формування соціальної позиції – формується на загальнолюдських цінностях. Соціальна позиція журналісти – відстоювати інтереси певного соціального прошарку, журналіст має враховувати середній клас.
Соціальна позиція формується: спочатку формується модель світу, потім знаходиться місце у соціальній структурі, потім – усвідомлення усіх ускладнень стосунків між різними сленами суспільства.
Соціальна позиція(яскравий погляд на певні явища в соціумі) формується на основі моделі світу.
Етапи формування соц.позиції:
Формування моделі світу
Знаходження себе у соціумі(приналежність до певної групи)
Усвідомлення всіх труднощів і протеріч у спілкуванні у різними людьми(відчуття протеріч у суспільстві)
Проблеми із соц.позицією: Журналіст приходе до ЗМІ і їх соц.позиції не сбігаються.
Соц.позиція може бути свідомою чи несвідомою.
Через ясна усвідомлення своєї соціальної позиції і послідовне проведення її в життя формуються принципи журналістської діяльності.
14. Проблема принциповості журналіста.
ПРИНЦИПОВІСТЬ - риса, яка не завжди і не всім подобається, надто опонентам, але завжди свідчить, по-перше, про наявність у журналіста чіткої світоглядної позиції; по-друге, про готовність та уміння захищати цю позицію, незважаючи на спроби підкупити його чи тиснути на нього за допомогою різних важелів. Тому принциповість, як правило, асоціюється з правдивістю та переконаністю у власній правоті майстра пера, його непоступливістю у важливих питаннях, непідкупністю та мужністю, коли доводиться відстоювати власну позицію І точку зору. Принциповість - це передусім наявність чітких моральних принципів, вона є своєрідним стрижнем поведінки і творчості журналіста. І якщо журналіст іноді змушений поступатися в дрібницях, щоб відстояти головне, то на компроміси у кардинальних питаннях принциповий журналіст ніколи не піде.
Через ясне усвідомлення своєї соціальної позиції і послідовне проведення її в життя формуються принципи журналістської діяльності. Саме принципи виначають загальний характер діяльності, вони будується на основі знання загальних законів данної сфери соціальної практики відіграють роль впорядковуючого начала, визначають спосіб і методи діяльності.
Принципи повинні грунтуватися на якомусь знанні. Але принципи можуть страждати від впровадження їх в життя. Важливим є всеохопність принципу. Принцип буде використовуватися навіть тоді, коли це не вигідно.
Проблема принциповості журналіста.
У журналіста з яскраво вираженою соц.позицією формується система принципів.
Безпринципність:
М'яка - намагання обійти гострі кути.
Жорстка - підтримка будь-якої точки зору.