1. Суб’єктивність сприйняття дійсності журналістом.

Як і відчуття, сприймання виникає тільки за безпосередньої дії об'єктів на аналізатори. Перехід від відчуттів до сприймання — це перехід до складнішого відображення світу, яке розширює можливості людини щодо пристосування й активного його перетворення.

Сприймання — відображення у свідомості людини предметів і явищ об'єктивної дійсності за їх безпосередньої дії на органи чуття.

Результатом сприймання є цілісний образ об'єкта.

Інформаційний ланцюг: Дійсність-Журналіст-Тексти-(кан.ком)-Аудиторія

Дійсність є об’єктивно непізнаною. Людина не може бачити все, вона розширює своє бачення за рахунок досвіду.

2. Відмінність між моделлю світу та картиною світу.

Модель світу – бачення світу і свого місця стосовно нього. Це те, що формується внаслідок певного досвіду.

Картина світу – поточне щоденне уявлення про всесвіт.

Це все про модель світу:

Це складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти — світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.

Виходячи з того, як розуміють картину світу соціологи, психологи, психоаналітики та нейрофізіологи, її слід визначити як:

систему образів (і зв'язків між ними) — наочних уявлень про світ і місце людини в ньому, відомостей про взаємини людини з дійсністю (людини з природою, людину зі суспільством, людини з іншою людиною) і самою собою: складові картину світу образи є не тільки (і не стільки) зоровими, але і слуховими, дотикальними і нюховими: образи і відомості найчастіше мають емоційне забарвлення;

породжувані цією своєрідною конфігурацією образів і відомостей життєві позиції людей, їх переконання, ідеали, принципи пізнання і діяльності, ціннісні орієнтації і духовні орієнтири; будь-які істотні зміни картини світу тягнуть за собою зміни в системі зазначених елементів.

Відповідно до цих особливостей картина світу:

цілком визначає специфічний спосіб сприйняття та інтерпретації подій і явищ;

являє собою основу, фундамент світосприйняття, спираючись на який людина діє в світі;

має історично обумовлений характер, що припускає постійні зміни картини світу всіх її суб'єктів.

Суб'єктом або носієм картини світу є і окрема людина, і соціальні чи професійні групи, і етнонаціональні або релігійні спільноти.

3. Роль змі у формуванні картини світу.

Так, кожне ЗМІ формує свою картину світу, яка залежить від багатьох факторів, від політики видання, поточних подій тощо. Саме тому, наприклад, помаранчева та синьо-біла газета одні й ті ж факти інтерпретують по-різному. Тобто, кожен комунікаційний канал формує свій порядок денний.

4. Проста модель інформаційного ланцюга.

Д-Ж-Т-А

5. Передача інформації між журналістом та аудиторією.

Інформація призначена певній аудиторії. Якщо інформація не дійшла до цієї аудиторії, то вона фактично не існує. Треба знати про те, що, щоб інформація дійшла, вона повинна бути позначена якістю. Інформація, яка спрямована на певну аудиторію – потенційна. 1) Людина звернула увагу на матеріал 2) чи спрацює ця інформація з цього матеріалу? Якщо ні, то інформація не стала інформацією.

Прийнята інформація – частина інформації потенційної. Спочатку людина обирає матеріали зі всієї газети, потім звертає увагу на окремі матеріали, їх вона сприймає з погляду на свій рівень освіти та вміння швидко розуміти. Тобто прийнята інформація – якась частина інформ, яка залишилась в голові. АЛЕ це ще не та інформація, яка буде працювати, її ще треба засвоїти.

Відкрита система – залежить від реакції на інф, котра поступає, Закрита система- радянський союз, не приймає інформацію, вона накопичується на зовнішніх стінках, згодом настає інформаційний вибух, тобто вона приречена.

Відкрита система – організована, та, що готова сприймати інформацію з зовнішнього світу.

Обробка інформації – виступає як аналіз, чи з’явиться реальна інформація - залежить як від журналістів, так і від реципієнтів.

У кожній системі є стрижень – власні принципи, з допомогою яких ми сприймаємо світ. Якщо потрапляє інформація, що входить у протиріччя з цими принципами, відбувається криза в розуміннях – психологічна травма. Важко перебудувати модель світу, навіть якщо вона неправдива.

Проблеми:

1) Проблема інформаційної насиченості тексту - текст має великий обсяг потенційної інформації.

2) Проблема високої інформативності – максимальна реалізація його потенціалу при контакті з аудиторією.