Лекція 5-6. Філософське осмислення сфери політики у період Нового часу

1. Основні філософсько-політичні ідеї Нового часу.

2. Запровадження емпіричного аналізу до пізнання політичної дійсності Н. Макіавеллі.

3. Вчення Дж. Локка про природній стан у житті людства та теорія суспільної угоди.

4. І. Кант про розширення свободи як мету існування людського роду.

5. Ідеалізація ролі держави у політичному процесі Г. Гегелем.

6. Співвідношення категорій “мораль”, “право” та “користь” у вченні І. Бентама.

7. Громадянська або суспільна свобода, співвідношення незалежності особи та громадського контролю у концепції Дж. С. Міля.

8. К. Маркс та Ф. Енгельс про світову історію як історію виробництва людини

Основні категорії: природній стан, суспільна угода, політична солідарність.

Література:

1. Бенеттон Ф. Введение в политическую науку. – М., 2002.

2. Гегель Г. Политические произведения. – М., 1978.

3. Гоббс Т Сочинения. – М.: «Мысль», 1988. – Т.1 – 2.

4. Заиченко Г.А. Джон Локк. – 207 с.

5. Ирхин Ю.В., Зотов В.Д., Зотова Л.В. Политология: учебник. – М.: «Юрист», 1999. – 510 с.

6. Кант И. К вечному миру // Сочинения в 6-ти томах. – Т. 6. – М., 1966. – С. 257-311.

7. Локк Дж. Избранные философские произведения: в 2 т. – М., 1960.

8. Маккиавелли Н. Государь. – М., 1990.

9. Маккиавелли Н. Сочинения. – Санкт-Петербург «Кристалл», 1998.

10. Рассел Б. История западной философии. – М., 1994

11. Сучасна політична філософія. – К.: “Основи”, 1998.

1. Основні філософсько-політичні ідеї Нового часу.

XV-XVII ст. – стали періодом формування нової системи філософського світогляду, основу якого склали християнство, ренесансна та реформаційна традиції, які впливнули і на:

Основні результати філософського осмислення світу:

1. утвердження розуміння громадянського суспільства, політики та держави як окремішніх систем життєдіяльності людей;

2. особа та громадянин усвідомлюються як самостійні одиниці суспільства, які володіють певним комплексом прав та мають власні чітко виражені інтереси, які не обов’язково співпадають з інтересами суспільства, тим більше держави;

3. формування ідеалу людини економічної, яка живе в умовах ринку і її основним життєвим принципом є пошук матеріальної вигоди;

4. усвідомлення нездоланної антиномії між особою та суспільством, між особою, суспільством та державою;

5. суспільство складається з автономних і здатних на самореалізацію індивідів – було підірвано корпоративістське розуміння суспільства;

6. людина несе, насамперед, моральну (духовну) відповідальність за свої дії. Вона володіє повною свободою у своїй діяльності, у якій керується, насамперед, розумом; Економічна незалежність людини визначає політичну свободу;

7. демістифікація держави, зокрема, ідеї божественного (природного) права монархів на володарювання;

8. водночас, усвідомлення необхідності зберегти монополію держави на застосування сили;

9. руйнування інтелектуальної монополії церкви на трактування світоглядного устрою світу;

10. хоча філософія і зберігала універсально-сумативний характер, почали складатися цілісно-системні концепції, зокрема відбулося відокремлення філософії від теології. Теологія повинна вивчати божественне одкровення, а філософія - вивченням природи, зокрема виясненням місця людини у світі;

11. філософське обґрунтування концепції національної держави, зокрема поняття суверенітету як “абсолютної та постійної влади” (Ж. Боден);

12. поєднання ідеї природного права та концепції “суспільного договору”;

13. формування ідеї правової держави як можливого компромісу між права людей та претензіями держави на контроль над їх діями.