Принципи юридичного процесу

Серед загальноправових принципів, що властиві юридичному процесу у науці теорії держави і права визначають:

• принцип загальнообов'язковості процесуальних норм для всіх соціальних суб'єктів та пріоритету цих норм перед всіма іншими соціальними нормами;

• принцип законності і юридичної гарантованості процесуальних прав особи, встановлених законом, пов'язаність нормами закону діяльності всіх посадових осіб і державних органів;

• принцип верховенства закону, закріплюючий вищу юридичну силу норм конституції та законів над іншими нормативно-правовими актами, несуперечливість правових норм;

• принцип процесуальної справедливості відбиває загальносоціальну сутність юридичного процесу, прагнення до пошуку компромісу між учасниками відносин, відповідність дій їх соціальним наслідкам, наявність певних процесуальних механізмів;

• принцип процесуальної рівності закріплює рівний правовий процесуальний статус всіх членів суспільства, відсутність будь-яких форм обмеження процесуальних прав особи за ознаками соціальної, расової, національної, мовної, релігіозної належності тощо;

• принцип юридичної відповідальності суб'єктів юридичного процесу за порушення процесуальних норм.

Крім загальноправових принципів юридичний процес здійснюється із дотриманням загальнопроцесуальних принципів серед яких можна відзначити:

• принцип гласності юридичного процесу, що встановлює відкритість і прозорість юридичного процесу для членів суспільства;

• принцип змагальності юридичного процесу, який полягає у доведенні і обгрунтуванні кожною особою власної точки зору;

• принцип дотримання компетенції при прийнятті нормативних і ненормативних правових актів;

• принцип юридичної сили і обов'язкового характеру прийнятих правових процесуальних актів;

• принцип дії конституційного і судового контролю в процесуальній сфері;

• принцип поєднання публічної і приватної ініціативи при порушенні юридичного процесу;

• принцип оптимального поєднання одноособовості та колегіальності в юридичному процесі;

• принцип оптимального поєднання усності і писемності юридичного процесу;

• принцип особливого процесуального захисту соціально незахищених прошарків населення.

Правореалізаційному процесу притаманні принципи: строковості цього процесу; заборони бути суддею у власній справі; можливості судового і позасудового оскарження процесуальних актів; здійснення правосуддя тільки судом; незалежності судей та інших посадових осіб; неможливості існування декількох інстанцій з дублюючими повноваженнями; безперервності; об'єктивної істини; безпосередньості; відносності й допустимості доказів; забезпечення права на захист і юридичну допомогу; імунітет свідків, виконання правових процесуальних актів тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Яким чином юридичний процес є елементом реалізації норм права?

2. В чому полягає практичне значення процесуальної діяльності як способу забезпечення прав громадян та інших суб'єктів правовідносин, інструменту встановлення істини, гарантії прийняття законного й обгрунтованого рішення, засобу попередження зловживань і порушень законності?

3. Як норми процесуального права допомагають реалізувати норми матеріального права?

4. Які Вам відомі види юридичного процесу?

5. Що таке процесуальні документи та яке їх значення?

6. На яких принципах ґрунтується юридичний процес?

СУСПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА, ПРАВО

Державна дисципліна, законність, правопорядок та громадський порядок

Поняття дисципліни та її види

План

1. Поняття дисципліни та її види

2. Поняття законності

   1. Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади

3. Функції та принципи законності

4. Втілення законності в різних правових формах діяльності держави, поведінці інших суб’єктів суспільних відносин

5. Поняття та ознаки правопорядку

   1. Зміст і структура правопорядку

   2. Види правопорядку

      1. Громадський порядок, його нормативна основа

      2. Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку

6. Юридичні гарантії