
- •Дія нормативно-правових актів
- •Поняття та межі дії нормативно-правових актів
- •Дія нормативно-правових актів у часі
- •Набрання чинності та припинення дії нормативно-правових актів
- •Способи, що визначають початковий момент дії акта
- •Визначення моменту завершення дії акта
- •Пряма, зворотна, переживаюча дія нормативно-правових актів у часі
- •Дія нормативно-правових актів у просторі
- •Територіальний та екстериторіальний принцип дії нормативно-правових актів у просторі
- •Пріоритет міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, перед внутрішнім законодавством
- •Дія нормативних актів за колом осіб
- •Депутатський імунітет, дипломатичний імунітет
- •Система права і система законодавства
- •Поняття та риси системи права
- •Єдність і узгодженість, диференціація (поділ), об’єктивність системи права
- •Співвідношення понять «правова система», «система права», «система законодавств»
- •Структура системи права
- •Норма права, інститут права як структурні елементи системи права
- •Поняття та риси галузі права
- •Класифікація галузей права
- •Вітчизняні галузі права
- •Предмет і метод правового регулювання як критерій поділу системи права на галузі та інститути, їх структура
- •Поняття і структура правової системи
- •Типологія правових систем
- •Романо-германський тип правової системи. Місце нормативних актів у системі джерел (форм) права.
- •Англо-американський тип правової системи
- •Змішаний тип правової системи, що виник на основі романо-германської та англо-американської
- •Релігійно-традиційний тип правової системи
- •Приватне та публічне право
- •Поняття та ознаки системи законодавства
- •Співвідношення системи законодавства і системи права
- •Систематизація правових актів
- •Інкорпорація, кодифікація – їх види
- •Зводи, збірники нормативних актів
- •Реалізація права Правові відносини
- •Поняття та ознаки правовідносин як способу реалізації норм права
- •Зміст правових відносин
- •Структура правовідносин
- •Поняття суб’єкта правових відносин
- •Види суб'єктів права, учасників правовідносин
- •Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання
- •Види дієздатності
- •Правоздатність суб’єктів правових відносин – громадян, державних органів, юридичних осіб, держави в цілому
- •Правовий статус, компетенція
- •Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб’єктивності
- •Суб’єктивне право і юридичний обов’язок
- •Поняття та характерні риси об’єкта правовідносин
- •Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення правових відносин.
- •Класифікація юридичних фактів
- •Фактичний склад
- •Правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі юридичні факти.
- •Види правових відносин
- •Реалізація норм права. Правозастосування
- •Поняття механізму правового регулювання
- •Форми та методи реалізації норм права
- •Застосування норм права
- •Стадії правозастосування:
- •6) Виконання прийнятого рішення. Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності
- •Акти застосування норм права
- •Класифікація актів застосування норм права: за суб’єктом прийняття, юридичною формою
- •Прогалини в праві
- •Аналогія закону
- •Аналогія права
- •Тлумачення норм права План
- •Поняття тлумачення норм права та його значення для правового регулювання
- •Способи (методи) тлумачення норм права: граматичний (філологічний, текстовий), логічний, історичний, систематичний, телеологічний та ін.
- •Тлумачення норм права за суб’єктами
- •Доктринальне тлумачення правових норм
- •Професійне і буденне тлумачення норм права
- •Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне
- •Значення тлумачення для прийняття юридичних рішень
- •Нормативне та казуальне тлумачення норм права
- •Інтерпретаційно-правові акти
- •Процесуальне право План
- •Юридичний процес – елемент процесуально-правового механізму
- •Практичне значення процесуальної діяльності
- •Взаємозв’язок процесуального та матеріального права
- •Види юридичного процесу
- •Процесуальні документи
- •Правозастосувальні акти
- •Види актів застосування
- •Принципи юридичного процесу
- •Поняття дисципліни та її види
- •Поняття законності
- •Законність і демократія як дві сторони здійснення державної влади
- •Функції та принципи законності
- •Вимоги законності
- •Гарантії законності
- •Поняття та ознаки правопорядку
- •Зміст і структура правопорядку
- •Функції та принципи правопорядку
- •Види правопорядку
- •Громадський порядок, його нормативна основа
- •Спільні та відмінні риси громадського порядку і правопорядку
- •Юридичні гарантії законності і правопорядку
- •Правова свідомість, правова культура та правове виховання План
- •Право, правова свідомість і духовне життя суспільства
- •Структура правосвідомості
- •Функції правосвідомості (когнітивна, правоутворююча, регулююча)
- •Джерела формування правосвідомості
- •Види правосвідомості
- •Індивідуальна, групова, суспільна правосвідомість
- •Професійна правосвідомість юриста
- •Правова культура: поняття і структура
- •Правова культура суспільства
- •Шляхи формування правової культури3
- •Елементи поведінки правової культури
- •Значення правової культури у зміцненні законності та правопорядку, побудові правової держави4
- •Правовий нігілізм та форми його проявлення
- •Відомчо-адміністративний нігілізм на державному рівні
- •Масовий (побутовий) нігілізм
- •Поняття, зміст і форми правового виховання
- •Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність План
- •Поняття та ознаки правомірної поведінки, її соціальна природа та правова кваліфікація
- •Зміст правомірної поведінки
- •Види правомірної поведінки
- •Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка
- •Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка
- •Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою
- •Правопорушення – поняття та юридичні ознаки
- •Склад правопорушення
- •Суб’єкти правопорушення
- •Стан неосудності
- •Суб’єктивна сторона правопорушення
- •Умисел та необережність
- •Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень
- •Мотиви та цілі вчинення правопорушень
- •Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушень
- •Види правопорушень
- •Юридична відповідальність: поняття та основні ознаки
- •Цілі, функції і принципи юридичної відповідальності
- •Види юридичної відповідальності
- •Підстави звільнення від юридичної відповідальності
- •Відмінність юридичної відповідальності від інших заходів державного примусу
- •Питання на іспит з Теорії Держави і Права
- •Дія нормативно-правових актів у часі.
- •Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •Дія нормативних актів за колом осіб.
- •4 Скуратівський а., Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. Журнал «Право України», 2004, 1 № 1
Прогалини в праві
Прогалини в праві – це відсутність в діючому законі норм. Що мають врегульовувати суспільні відносини.
Прогалини в системі нормативно-правових актів бувають дійсними і уявними. Питання про відмежування їх ще в повній мірі не вирішено, оскільки це залежить від законодавця, рівня суспільної правосвідомості і потреб суспільного розвитку. Всі суспільні відносини з позиції можливості і необхідності правового впливу на них можуть бути:
відносини, які по своїм властивостям не можуть бути врегульовані законодавством (відносини дружби, кохання, товаришування тощо);
відносини, які допускають можливість правового регламентування, але не потребують його (шефство, спонсорство тощо);
відносини, які допускають правовий вплив, потребують правової регламентації в даний час, але ще неврегульовані законодавством. Таких відносин, особливо в економічній сфері, може бути багато;
відносини, які не врегульовані нормативними актами і правотворчий орган виразив волю на їх регламентацію через регулювання аналогічних відносин;
в сферу правового регулювання входять суспільні відносини, які уже врегульовані законодавством, а також відносини, з приводу яких законодавець в відповідній формі виразив бажання на їх регламентацію.
Межі правового регулювання встановлюються і змінюються законодавцем.
В залежності від ступеня неврегульованості правом суспільних відносин, можна виділити такі види прогалин:
відсутність нормативного акту;
відсутність сукупності норм;
відсутність окремої норми або її частини;
відсутність певного нормативного припису.
Крім того виділяють прогалини початкові і наступні. Перші виникають в момент видання нормативних актів, а другі появляються в результаті виникнення нових суспільних відносин. Така класифікація дозволяє певним чином усувати прогалини в законодавстві.
Аналогія закону
До аналогії закону звертаються тоді, коли немає норми, яка відображає і регулює конкретну ситуацію, але є норми які регулюють подібні ситуації або відносини.
Суть аналогії закону полягає в тому, що субєкт застосування правових норм виходить від подібності правовідносин і переходить до подібності в юридичній основі.
Тут розповсюджується дія норми на відносини, подібні предмету правового регулювання. Використання аналогії закону передбачає застосування окремої, конкретної норми нормативно-правового акта. В даному виадку не можна ототожнювати аналогію закону і застосування нормативного акта, так як нормативний акт має багато норм права. Ці норми можуть мати різний зміст, регулювати різні правовідносини і виключають аналогію. З таких же причин неможливе застосування по аналогії закону цілого комплексу норм, які входять в правовий інститут.
Аналогія права
Аналогія права використовується тоді, коли суспільні відносини, які вимагаютьправового врегулювання, не врегульовані прямо ніякими нормативно-правовими актами і немає норм, які регулюють подібні відносини, коли відсутня можливість для застосування аналогії закону. В такому випадку потрібно керуватись галузевими, міжгалузевими чи загальними принципами права.
Застосування аналогії права має свою логічну основу. і її потрібно відрізняти від методу аналогії. Логічну основу аналогії права складають сукупність різних прийомів, які створюють метод логічного розвитку правових норм. Суть його зводиться до наступних основних правил:
висновок на підставі тотожності. Суть цього прийому полягає в тому, що встановивши тотожність двох явищ, певні властивості, ознаки одного з них перености без змін на інші. Прикладом можуть бути об"єкти авторського права. Якщо вияснити юридичні властивості одного із них, можна зробити висновок про належність цих ознак і іншим обєктам, які законодавство відносить до усних чи письмових творів;
індукція - висновок від конкретного до загального. Наприклад, із зобов"язань, які виникають внаслідок нанесення шкоди, виводиться принцип загальної охорони інтересів потерпілого;
висновки a fortiori. Існує три види таких висновків: а) хто уповноважений або зобов"язаний до більшого, той уповноважений або зобов"язаний до однорідного меншого; б) кому заборонено менше, тому заборонене однорідне більше; в) що необхідне для меншого, те необхідне для однорідного більшого;
висновки по аналогії дозволяють вияснити звязки між найбільш близькими, схожими суспільними відносинами. Найбільш розповсюджені – коли робиться висновок від схожих причин до схожих дій, а також від схожих явищ до схожості причин;
висновки по протилежності. Із правового припису, який регулює певні суспільні відносини виводиться новий припис, який необхідний для регулювання протилежних по змісту відносин;
дедукція – висновок від загального до конкретного. В даному випадку із загального правового матеріалу виводиться конкретний правовий припис, необхідний для прийняття рішення по справі.
При застосуванні аналогії права можуть використовуватись як принципи права, що закріплені в діючому законодавстві, так і такі принципи, що ще не закріплені в законодавстві.
Питання для самоконтролю:
Що таке механізм правового регулювання?
Як реалізуються норми права?
Які існують способи реалізації норм?
Яка роль правозастосування як виду реалізації?
Які є стадії в процесі правозастосування?
Як оформлюється процедура застосування норм права?
Що таке прогалини в праві та як їх ліквідовують?