1. Основні події в історії органічного світу.

Палеозойська ера – ера давнього життя, почалась близько 540 млн. і закінчилась менш ніж 250 млн. років тому. Вона поділялась аж на 6 періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний (карбоновий) і пермський.

Життя в кембрійському періоді:

- пов’язане із водним середовищем;

- з’явилися перші хордові.

Розвиток життя силурійського періоду: - водойми тимчасово пересихали; - сформувався первісний грунт діяльністю бактерій та синьо-зелених водоростей; - в результаті ароморфозу сформувались покривна та провідна тканини, які вперше виникли у риніофітів; - внаслідок життєдіяльності організмів накопичилась достатня кількість кисню; - найдавнішими рослинами були куксонія та ринія; - до грунту риніофіти прикріплювались ризоїдами; - риніофіти вимерли, але вчені вважають, що саме вони дали початок всім іншим групам наземних рослин; - з тваринами наземних екосистем мешкали грунтові види малощетинкових червів та рослиноїдні багатоніжки, наземні хижаки – скорпіони. Пристосованість судинних рослин до життя на суходолі: - диференціація тіла на корінь і пагін; - сформувались провідна, механічна та основна тканини. Основні ароморфози рослинного і тваринного світу в силурійський період: - сформувались тканини; - появились ризоїди, які забезпечили всмоктування розчинів; - у тварин появились череп і хребці; - у черепі сформувався щелепний апарат. - вихід рослин на суходіл. Основні еволюційні події, що стались у девонський період: - передумови виходу тварин на сушу. - вихід тварин на сушу: - безхребетні – павукоподібні, круглі та кільчасті черви; - кистепері риби; - кісткові риби; - дводишні риби; - давні земноводні – потомки кистеперих риб; - найдавніші земноводні – стегоцефали (перехідні форми). Кам’яновугільний період та розвиток життя у ньому:

- великого поширення набули плуни, хвощі, папороті, які утворили безліч дерев’янистих форм;

- у лісах росли перші гриби, мохи та лишайники. Розвиток життя у пермський період:

- поширювалися хвойні, гінкгові та саговники.

Основні еволюційні події Мезозойської ери:

Тріасовий період:

- перші групи плазунів пристосувалися до холодних сезонів;

- виникли листопадні дерева Юрський період:

- з’являються квіткові рослини;

- поширення динозаврів. Крейдовий період:

- у межах помірної зони часина деревних порід (горіх, ясен, бук) нічим не відрізнялася від сучасних;

- комахи дуже змінилися з появою квіток;

- костисті риби;

- земноводні вже нічим не відрізнялися від сучасних форм. Основні еволюційні події Кайнозойської ери: - палеогеновий період; - неогеновий період; - антропогеновий період.

Історія вивчення проблеми походження людини: - поняття антропогенезу, його суть.

Білет №31

1. Характеристика систематичних груп.

На сьогоднішній день на планеті відомо близько 3 млн. видів живих істот: - 500 тисяч видів рослин; - 1,5 млн. видів тварин; - гриби, прокаріоти, віруси – решта.

У викопному стані зберігається не більше ніж 0,1 – 1% вимерлих видів, яких на сьогодні відомо кілька сот тисяч. За підрахунками дослідників кількість видів, що існували в минулому на нашій планеті, становила від 100 млн. до 1 млрд. видів.

Причини великої різноманітності - згадати рівні організації живої матерії.

Значення систематики як науки:

- наукове;

- практичне;

- дослідження в галузі систематики;

- розмежування понять “систематика” та “класифікація”.

Систематика – наука про різноманітність організміі та об’єднання споріднених організмів у групи. Вона дозволяє встановити назву кожного виду, його місце у загальній схемі органічного світу, орієнтуватися у великій різноманітності живих істот.

Жодне наукове дослідження не може бути достовірним без точного визначення того виду, з яким воно проводилося. Велике значення мають дослідження в галузі систематики для охорони природи , медицини, боротьби зі шкідниками.

Слід розмежовувати поняття “систематика” та “класифікація”. Систематика – наука про поділ рослин і тварин на групи на основі опису видів і їх спорідненості; вона допомагає з’ясувати як відбувався процес еволюції. Поняття про класифікацію тісно пов’язане  з поняттям про систематику: класифікація передає систему рослин або тварин через таксономічні одиниці.

Вид – основна найменша одиниця класифікації. Вид – об’єктивна реальність, що складається із сукупності особин.

Принципи сучасної класифікації:

- сучасну класифікацію створюють з урахуванням усіх ознак, що свідчать про спорідненість форм як з тими, що живуть тепер, так і з вимерлими;

- сучасна система відбиває хід еволюції.

Виникнення еукаріот та їхнє значення: із виникненням еукаріот життя охопило різноманітні за умовами ділянки спочатку водойм, а потім і суходолу. Починаючи з кам’яновугільного періоду, біосфера набула сучасних меж, а її продуктивність і різноманіття досягли теперішнього рівня.

В основу біологічної класифікації покладено:

- філогенетичні відносини між організмами;

- подібність організмів за морфологічними, фізіологічними, екологічними та іншими ознаками.

Класифікація живого за рівнем клітинної організації:

- неклітинні – віруси;

- клітинні – прокаріоти та еукаріоти.

Основний критерій для створення штучної системи:

- ступінь подібності класифікованих об’єктів.

Принципи базування філогенетичної, тобто природної системи:

- усі сучасні види є нащадками викопних форм, що зумовлено безперервність життя;

- видоутворення відбувається переважно завдяки дивергенції, тому кожна систематична група походить від спільного предка, тобто має монофілетичне походження;

- кожен тип (відділ) має властивий лише йому загальний план будови, який відрізняється від інших;

- як нині існуючі, так і вимерлі види входять в єдину класифікацію живого, тобто систематичне місце виду не залежить від часу його існування.

26