Спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації — це:

1. обліковий регістр;

2. план рахунків;

3. баланс;

4. звіт про фінансові результати.

Регістри бухгалтерського обліку мають містити:

1. назву;

2. період реєстрації господарських операцій;

3. прізвища і підписи;

4. все викладене вище.

Облікові регістри поділяються на книги, картки і окремі листки за:

1. обсягом змісту;

2. зовнішнім виглядом;

3. видами бухгалтерських записів;

4. будовою.

Облікові регістри поділяються на регістри синтетичні, аналітичного обліку та комбіновані за:

1. обсягом змісту;

2. зовнішнім виглядом;

3. видами бухгалтерських записів;

4. будовою.

Облікові регістри поділяють на хронологічні, синтетичні та комбіновані за:

1. обсягом змісту;

2. зовнішнім виглядом;

3. видами бухгалтерських записів;

4. будовою.

Облікові регістри поділяють на односторонні, двосторонні, багатосторонні та шахові за:

1. обсягом змісту;

2. зовнішнім виглядом;

3. видами бухгалтерських записів;

4. будовою.

Облікові регістри зберігаються протягом:

1. 1 року;

2. 3 років;

3. 5 років;

4. 10 років.

Перекручення інформації тільки в одному обліковому регістрі називається:

1. локальною помилкою;

2. випадковою помилкою;

3. транзитною помилкою;

4. тимчасовою помилкою.

За допомогою якого способу неправильний запис закреслюють однією рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильну суму або текст:

1. "червоного сторно";

2. додаткових записів;

3. коректурного способу;

4. немає правильної відповіді?

У формі обліку Журнал-Головна відображається:

1. хронологічний запис;

2. синтетичний запис;

3. хронологічний і синтетичний записи;

4. немає правильної відповіді.

Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми є:

1. журнали-ордери;

2. Головна книга;

3. меморіальні ордери;

4. реєстраційний журнал.

Реєстраційний журнал використовується при:

1. формі обліку Журнал-Головна;

2. меморіально-ордерній;

3. журнально-ордерній;

4. немає правильної відповіді.

Журнали-ордери побудовані за:

1. дебетовою ознакою;

2. кредитовою ознакою;

3. дебетово-кредитовою ознакою;

4. немає правильної відповіді.

Кожен журнал-ордер містить:

1. постійний номер;

2. кореспонденцію рахунків;

3. однорідні синтетичні рахунки;

4. все вище вказане.

До журналів-ордерів відкривають:

1. окремі відомості;

2. меморіальні ордери;

3. реєстраційний журнал;

4. немає правильної відповіді.

Яка форма бухгалтерського обліку є найбільш поширеною:

1. Журнал-Головна;

2. меморіально-ордерна;

3. журнально-ордерна;

4. комбінована?

Журнально-ордерна форма включає:

1. 5 журналів;

2. 6 журналів;

3. 7 журналів;

4. 8 журналів.

У спеціальній відомості 8 ведуть:

1. облік власного капіталу;

2. облік об'єктів позабалансового обліку;

3. облік доходів;

4. облік витрат.

Для відображення аналітичних даних за кожною номенклатурою обліку застосовуються:

1. бухгалтерські книги;

2. картки;

3. журнали-ордери;

4. накопичувальні відомості.

Коли неправильно складено запис або сума на рахунках більша, ніж вона мала місце, у господарській операції використовується:

1. метод додаткових проводок;

2. коректурний метод;

3. метод "червоне сторно";

4. Немає правильної відповіді.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути:

1. меншим за 12 місяців;

2. більшим за 15 місяців;

3. 2 роки;

4. Немає правильної відповіді.

Метою складання фінансової звітності є:

1. звіт перед податковими органами;

2. внутрішні потреби;

3. надання інформації користувачам;

4. надання інформації керівнику.

Що не є якісною характеристикою фінансової звітності:

1. зрозумілість;

2. обов'язковість подання;

3. достовірність;

4. порівнянність?

Інформація, якщо вона впливає на економічні рішення користувачів шляхом надання допомоги в оцінюванні ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій, є:

1. зрозумілою;

2. доречною;

3. суттєвою;

4. достовірною.

Інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності, є:

1. зрозумілою;

2. доречною;

3. суттєвою;

4. достовірною.

Інформація, коли вона вільна від суттєвих помилок та упередженості, й користувачі можуть покластися на неї, є:

1. зрозумілою;

2. доречною;

3. суттєвою;

4. достовірною.

Ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому:

1. зобов'язання;

2. власний капітал;

3. доходи;

4. Немає правильної відповіді.

Звітність, у якій інформація наводиться на певну дату, містить:

1. моментні показники;

2. інтервальні показники;

3. проміжні;

4. Немає правильної відповіді.

За якою ознакою розрізняють статистичну, фінансову, податкову, спеціальну, внутрішньогосподарську звітність:

1. терміном подання;

2. змістом і джерелами формування;

3. ступенем узагальнення;

4. обсягом?

За якою ознакою розрізняють нормативну та строкову звітність:

1. терміном подання;

2. обсягом;

3. періодичністю подання;

4. охопленням видів діяльності?

Звітність поділяється на первинну і зведену за:

1. змістом і джерелами формування;

2. обсягом;

3. ступенем узагальнення;

4. охопленням видів діяльності.

За характером спрямування розрізняють звітність:

1. внутрішню і зовнішню;

2. типову і галузеву;

3. повну і скорочену;

4. річну і проміжну.

Які підприємства подають консолідовану фінансову звітність:

1. малі підприємства;

2. іноземні представництва;

3. великі підприємства;

4. підприємства, що мають дочірні підприємства?

Хто зацікавлений в інформації щодо безперервності діяльності підприємства:

1. інвестори;

2. акціонери;

3. працівники;

4. клієнти?

Хто зацікавлений у незмінності облікової політики підприємства:

1. акціонери;

2. працівники;

3. дебітори;

4. позикодавці?

Підприємства подають фінансову звітність:

1. органам, до сфери управління яких належать;

2. трудовим колективам на їх вимогу;

3. власникам;

4. всі відповіді правильні.

Квартальна фінансова звітність подається не пізніше:

1. 15 числа;

2. 20 числа;

3. 25 числа;

4. 30 числа.

Звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал — це:

1. баланс;

2. звіт про фінансові результати;

3. звіт про рух грошових коштів;

4. звіт про власний капітал.

Надходження і вибуття грошових коштів показує:

1. баланс;

2. звіт про фінансові результати;

3. звіт про рух грошових коштів;

4. звіт про власний капітал.

Облікову політику підприємства розкривають у:

1. балансі;

2. звіті про фінансові результати;

3. звіті про рух грошових коштів;

4. примітках до фінансових звітів.

Термін "облікова політика" визначений:

1. Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств";

2. Законом України "Про аудиторську діяльність";

3. Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";

4. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс".

Облікова політика підприємства має враховувати:

1. умови організації праці робітників та матеріальне заохочення;

2. форму власності та організаційно-правову структуру;

3. фінансово-майновий стан підприємства та вартість основних засобів;

4. ціни на ринку енергоносіїв та відносини з податковими органами.

Облікова політика підприємства визначається:

1. вищестоящою організацією;

2. Міністерством фінансів;

3. самостійно;

4. держадміністрацією району та податковими органами.

Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях і представництвах підприємства:

1. перший заступник керівника підприємства;

2. головний бухгалтер;

3. бухгалтер з обліку праці й оплати;

4. інспектор податкових органів.

Створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером — це:

1. форма керівництва бухгалтерським обліком;

2. форма організації звітності;

3. форма організації бухгалтерського обліку;

4. форма реалізації прав головного бухгалтера.

Коли керівник самостійно веде бухгалтерський облік і складає звітність, яка не оприлюднюється, — це:

1. форма організації контролю звітності;

2. форма організації бухгалтерського обліку;

3. необхідна умова успішного господарювання;

4. обов'язкова вимога законодавства.

Документування здійснених господарських операцій проводять у структурних підрозділах і у встановлені, терміни ці документи надходять у головну бухгалтерію. Така організація обліку:

1. централізована;

2. децентралізована;

3. змішана;

4. частково централізована.

Якщо філія підприємства виділена на окремий баланс, вона:

1. не зобов'язана вести бухгалтерський облік;

2. зобов'язана вести бухгалтерський облік;

3. зобов'язана вести лише оперативний облік;

4. зобов'язана вести лише податковий облік.

Централізовані бухгалтерії, як правило, обслуговують:

1. одне підприємство чи установу;

2. групу однорідних організацій;

3. групу неоднорідних підприємств, установ;

4. одну аудиторську фірму і групу промислових підприємств.

За спрощеною формою організовують свій облік:

1. банки;

2. університети;

3. малі підприємства;

4. громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю, без створення юридичної особи.

Виділення окремих відділів (груп) відповідно до найважливіших ділянок облікового процесу — це структура бухгалтерії:

1. міжпредметна;

2. предметна;

3. виробнича;

4. комбінована.

Сформована структура бухгалтерського апарату та розподіл обов'язків між працівниками є передумовою:

1. організації документообороту і форми обліку;

2. вибору форми обліку і складу звітності;

3. складу звітності та організації документообороту;

4. організації документообороту, форми обліку, складу звітності.

Які нормативні документи є основою для складання наказу про облікову політику підприємства: 1) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; 2) Закон України "Про аудиторську діяльність"; 3) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; 4) Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; 5) Закон України "Про державну статистику"; 6) Закон України "Про банки і банківську діяльність":

1. 2, 4, 6;

2. 1, 3, 5;

3. 2, 4, 5;

4. 1, 3, 4?

Зміна облікової політики може відбутися за умови: 1) зміни матеріально-відповідальних осіб; 2) зміни керівника підприємства і головного бухгалтера; 3) зміни тривалості операційного циклу; 4) зміни вимог Міністерства фінансів; 5) зміни цін на енергоносії; 6) зміни статутних вимог підприємства:

1. 3, 4, 6;

2. 1, 2, 3;

3. 3, 4, 5;

4. 4, 5, 6.