13. Формування потенціалу п-ва

Потенціал підприємства — це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має свої закономірності розвитку, від уміння використання яких у вирішальному ступені залежить ефективність економіки, темпи та якість її росту.

Формування потенціалу п-ства - це процес ідентифікації та створення п-цьких можливостей, його структуризації, побудови певних організ форм задля стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Суч тенденції формування потенц п-ства представляють 2 напрями розвитку п-ства: - індустріальний; - соціальний.

Індустріал напрям визначає ключ фактором розвитку техніко-технологічну базу в-цтва.

Соціальний - представляє ключ фактор розвитку – соц.-трудовий.

Основа формування потенц суч п-ств є ПЕРСОНАЛ, тобто трудовий потенц п-ства.

14. Осн елементи та хар-ки вироб потенціалу п-ва

При визначенні поняття «вироб потенц» існує 2 позиції:

- ВП – сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв’язків та участі в процесі виробництва.

- ВП - сукупність ресурсів, які здатні створити визначену кількість матеріальних благ.

Вцілому ж, ВП – це можливості п-ва, що складають наявні

у п-ва основні фонди з відповідною структурою, трудові ресурси з їх якісним складом, предмети праці та їх рівень якості, енергетичні та природні ресурси, с-ма управління та орг.-ції праці.

Найважливіші ПАРАМЕТРИ ВП :

1. час

2. ресурси

3. ефективність

ВЛАСТИВОСТІ ВП:

Взаємодоповнюваність елементів та їх заміщення, маневреність, прогресивність структури, динамічність змін комбінацій взаємообумовлених елементів тощо.

ЕЛЕМЕНТИ

• основні вироб фонди

• персонал

• технологія

• енергетичні ресурси

• інфо

Вибір осн елементів ВП базується на тому, що потенціал п-ва – це с-ма, всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності . Закономірність розвитку ВП слід розглядати лише в єдності, а не як окремі закономірності розвитку складових.

Так, засоби праці взаємозамінні з іншими видами ресурсів, особливо цей зв'язок спостерігається між сон фондами та живою працею. Разом х тим, нова техніка вимагає змін в кваліфікаційному складі робітників, в технології і орг.-ції в-ва.

Технологія не являється уречевленим елементом в-ва і завжди матеріалізується в ній або іншій с-мі засобів праці. Тут в першу чергу матеріалізуються наукові відкриття і тех. рішення.

Енергія легко трансформується з одного виду в інший, в деякій мірі вона (енергія) взаємозамінна з іншими елементами.

Інфо має характер товару і разом з тим неперевершені властивості (напр., не витрачається), виконує об’єднуючу функцію по відношенню до інших елементів, об’єднуючи їх в одне ціле.

15. Місце та роль вироб потенц у забезпеченні ефективності госп систем

Виробничий потенціал промислового підприємства характеризує собою ресурси, відокремився в рамках основної господарської ланки,тому він менше виробничого потенціалу галузі та народного господарства, і є їх складовим елементом як частина цілого.

Роль і значення виробничого потенціалу підприємства в суспільному виробництві не залишаються незмінними. Виробничий потенціал підприємства є матеріальною передумовою прискорення науково -технічного прогресу. Між ними існує взаємозв'язок - чим вище техніко-економічний рівень елементів потенціалу та ступінь їх використання, тим потужнішим база (матеріально - технічна) науково --технічного прогресу, тим ширше горизонти впровадження його досягнень, більше можливостей для вдосконалення та збільшення розмірів елементів виробничого потенціалу промислового підприємства. Вони взаємновдосконалюють і розвивають один одного.

При цьому виробничий потенціал промислового підприємства напряму пов'язаний з темпами соціально-економічного розвитку країни. Поліпшення його використання сприяє зростанню виробництва інвестиційних ресурсів і товарів народного споживання за одних і тих самих витрат праці. А якісні його характеристики визначають ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб народу і саме якість економічного і соціального зростання.

Погіршення ж використання виробничого потенціалу підвищує тимчасові вкладення і поточні витрати на кожну грн приросту національного доходу, оскільки для забезпечення стабільних темпів росту економіки стає необхідним відволікати все більшу частину національного доходу на нарощування виробничого потенціалу для компенсації йогоспадної віддачі. У сучасних економічних умовах цей шлях обмежений, так як прискорення науково-технічного прогресу, розширення і підтримка сировинних і енергетичних баз промисловості через що погіршуються гірничо-геологічні умови і, у свою чергу вимагають зростаючих додаткових витрат. Таким чином, зниження рівня використання виробничого потенціалу прямо зменшує потенціал соціально-економічного розвитку суспільства.