8. Природно – ресурсний потенціал економічного зростання в Україні

Основу природно-ресурсного потенціалу (ПРП) України складають багаті земельні та мінеральні ресурси (близько 2/3 інтегрального ПРП) та водні і природні рекреаційні ресурси. Ці чотири види природних ба-гатств зосередили 95 % сумарного потенціалу природних продуктивних сил України. Серцевину природно-ресурсного комплексу України становить потенціал земельних ресурсів (сільськогосподарських угідь), який складає близько 2/5 від сумарного ПРП держави. В цілому земельні ресурси є головною природною продуктивною силою у двадцяти із двадцяти п'яти областей України. Найбільш потужний земельний потенціал мають багаті на сільськогосподарські угіддя степові райони, однак ефективність його використання у 1,3 рази вища у лісостепу. Україна має потужний мінерально-сировинний комплекс міждержавного, а в деяких випадках і світового значення. Насамперед це стосується ресурсів кам'яного вугілля, озокериту, залізних та марганцевих руд, кухонної та калійної солі, графіту, каоліну, бентонітових глин. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів понад 70 % припадає на паливно-енергетичні, близько 17 % - на металічні корисні копалини, 4,5 % - на нерудну сировину для чорної металургії та гірничо-хімічну сировину, майже 7 % - на будівельні матеріали. Особливо велике значення має мінеральний потенціал Східного економічного макрорайону, корисні копалини є основним природним багатством, а їхнє використання - головний стрижень соціально-економічного розвитку як сьогодні, так і у віддаленій перспективі. Разом з тим, у зазначених областях, які зосереджують більш як 4/5 мінерального потенціалу України, а також у деяких інших районах (Прикарпаття, Крим), найбільшою мірою відчувається потреба в забезпеченні комплексного підходу до розробки родовищ, впровадженні у виробництво схем глибокого збагачення та широкому використанні його відходів, удосконаленні господарського механізму освоєння надр. Україна має великі рекреаційні можливості в європейському масштабі. Лише два найперспективніших в цьому відношенні регіони республіки - Азово-Чорноморське узбережжя та Карпатський - дають змогу щороку забезпечити природними (в тому числі лікувальними) ресурсами рекреантів, кількість яких у два з половиною рази перевищує сучасну чисельність населення України. Крім значних ресурсів тривалого і короткочасного відпочинку і туризму, тут відомі значні запаси мінеральних вод (Біла Церква, Березовські Мінеральні Води). В цілому ж у чотирьох названих рекреаційних районах акумулюється понад 70 % природно-рекреаційного потенціалу України. Потенціал водних ресурсів України досить обмежений. Проте для країни характерний дуже високий рівень господарського освоєння потенціалу водних ресурсів. Саме завдяки високій інтенсивності використання водні багатства в інтегральному ПРП України є третім, у Західному та Південному економічних макрорайонах - другим, а у Закарпатській та Івано-Франківській областях - першим видом природних ресурсів. Україна належить до бідних на ліс районів. Середня лісистість становить усього 14,2 %. Сучасний стан, перспективи і територіальна диференціація потенціалу фауністичних ресурсів значною мірою зумовлені впливом економічної діяльності людини. Головним видом у його структурі є медоносні ресурси (68,6 %), далі йдуть рибні (28,8 %) та мисливські (2,6 %). Фауністичні ресурси використовуються достатньо інтенсивно, проте їхній вплив на господарський профіль країни незначний. В інтегральному ПРП України досить чітко простежується загальна закономірність зростання територіальної щільності ПРП у напрямку з півночі та північного заходу на південь та південний схід, що насамперед пов'язано з підвищенням продуктивності в тому ж напрямку мінеральних, земельних, природних рекреаційних ресурсів . Розвиток ПРП, перспективи його народногосподарського використання мають свої яскраво виражені специфічні проблеми і потребують конкретних механізмів для кожного з регіонів України .