
- •Розділ 1 стратегії технічного обслуговування
- •Достовірність технічного діагностування авіоніки
- •2.1.Характеристики діагностичних параметрів
- •2.2. Достовірність діагностування авіоніки
- •2.3. Достовірність діагностування системи при n контрольованих параметрах
- •2.4. Взаємозв’язок між допуском на параметр , точністю вимірювання і помилками контролю і
- •2.4.1. Помилка другого роду («невиявлена» відмова)
- •2.4.2. Помилка першого роду («хибна» відмова)
- •2.4.3. Нормування діагностичних параметрів
- •2.5. Методи підвищення достовірності діагностування авіоніки
- •Імітаційне моделювання процесу контролю
- •3.1. Особливості програми імітаційного моделювання однократних вимірювань
- •3.2. Імітаційне моделювання алгоритму фільтрації невиявлених відмов («β-фільтр»)
- •3.2.1. Програма імітаційного моделювання процесу вимірювання з «β-фільтром»
- •3.2.2. Помилка першого роду при вимірюванні діагностичного параметру з використанням «β-фільтру»
- •3.2.3. Помилка другого роду при вимірюванні діагностичного параметру з використанням «β-фільтру»
- •3.2.4. Достовірність діагностування при вимірюванні діагностичного параметру з використанням «β-фільтру»
- •3.3. Імітаційне моделювання алгоритму n-кратної фільтрації невиявлених відмов (n-кратний «β-фільтр»)
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
2.2. Достовірність діагностування авіоніки
Функціональне діагностування виконується на борту ПС у польоті за допомогою вбудованих засобів контролю (ВЗК) і в лабораторії сервісного центру обслуговування при ремонтно-відновлювальних роботах на демонтованих модулях авіоніки із застосуванням наземних автоматизованих систем контролю (НАСК). При цьому випадкові похибки вимірювання діагностичного параметру знижують об'єктивність його оцінки за результатом . У зв'язку з цим, одним з показників якості діагностування виступає достовірність діагностування. Згідно із ДСТУ 2389-94:
Достовірність діагностування – ступінь об’єктивної відповідності діагнозу (результату контролю) дійсному технічному стану об’єкту [7].
Можна сказати, що достовірність діагностування – міра об'єктивного відображення дійсного технічного стану результатами діагностування або міра довіри до рішень, прийнятих засобами діагностування при оцінці технічного стану авіоніки.
Для практики надзвичайно важливим є можливість кількісної оцінки достовірності діагностування.
Розрахункові
залежності для кількісної оцінки
достовірності діагностування отримаємо
на основі аналізу подій, пов'язаних зі
значеннями вимірюваного параметру
і результату вимірювання
.
При кожному вимірюванні ДП можливі
наступні чотири складні події.
Значення діагностичного параметру – в допуску (одна проста подія); результат вимірювання – в допуску (друга проста подія). Складну подію позначимо як
(рис. 2.2).
Рис. 2.2.Умова появи події
Засоби
діагностування (ВСК або НАСК) на основі
аналізу нерівності
формує вірне
рішення: "Параметр
в нормі". Ймовірність прийняття такого
рішення позначимо
.
Значення діагностичного параметру – поза допуском (одна проста подія); результат вимірювання – поза допуском (друга проста подія). Складну подію позначимо як
(рис.2.3). ВСК (НАСК) на основі аналізу нерівності
формує також вірне рішення: "Параметр не в нормі". Ймовірність прийняття такого рішення позначимо
Рис. 2.3.
Умова появи події
Значення діагностичного параметру – в допуску (одна проста подія); результат вимірювання – поза допуском (друга проста подія). Складну подію позначимо як
(Рис. 2.4).
Рис. 2.4.
Умови появи події
ВСК
(НАСК) на основі аналізу нерівності
формує
невірне рішення: "Параметр
не в нормі". Подібну ситуацію зазвичай
називають "Хибною відмовою", а
ймовірність прийняття такого неправильного
рішення
– помилкою першого роду.
4.
Істинне значення діагностичного
параметру
– за межею
поля допуску (одна проста подія); результат
вимірювання
– в допуску (друга проста подія). Складну
подію позначимо як
(рис. 2.5).
Рис. 2.5. Умови появи події
Засоби
діагностування на основі аналізу
нерівності
формують
невірне рішення: ”Параметр
в нормі”. Цю складну подію називають
"Невиявлена відмова", а ймовірність
прийняття такого неправильного рішення
– помилка другого роду.
Розглянуті
чотири події
,
,
и
:
по-перше, несумісні, оскільки в результаті вимірювання параметру може мати місце тільки одна з чотирьох;
по-друге, утворюють повну групу подій, представляючи всі можливі наслідки під час контролю параметру :
. (2.6)
Очевидно, що сума перших двох доданків є ні що інше як ймовірність прийняття вірних рішень за результатами діагностування, тобто
. (2.7)
Вираз
. (2.8)
визначає ймовірність прийняття невірного рішення під час контролю параметру [6].
Як вже зазначалося, помилки першого роду (хибні відмови) змушують проводити невиправдані відновлювальні та контрольно-регулювальні роботи, що може призводити до затримок рейсів. А наявність помилок другого роду (невиявлених відмов), в свою чергу, може призвести до зниження рівня безпеки польотів, до виникнення аварійних ситуацій з втратами, значно більшими, ніж від помилок першого роду.
Таким чином, діагностування авіоніки з використанням ВСК або НАСК може супроводжуватися прийняттям неправильних рішень, і цей неминучий факт необхідно враховувати при розробці засобів діагностування і при організації технічного обслуговування функціональних систем ПС.
Враховуючи сказане, як кількісного показника достовірності діагностування доцільно взяти ймовірність прийняття правильного рішення:
. (2.9)
Отже, для кількісної оцінки достовірності діагностування необхідно вміти обчислювати значення помилок 1-го і 2-го роду.
Залежність 2.9 визначає достовірність діагностування за умови, що засоби діагностування з точки зору надійності є ідеальними (можуть зберігати працездатний стан нескінченно довго). Насправді надійність засобів діагностування, як ВСК, так і НАСК, істотно впливають на достовірність діагностування, оскільки засоби діагностування також мають потік відмов, потребують діагностування, технічного обслуговування та ремонту.
Дослідженнями
встановлено, що
і
залежать від цілого ряду факторів, до
яких відносяться (рис. 2.6.):
– число
діагностичних параметрів
;
– розсіювання параметру, що характеризується с.к.в. ;
– назначений
(експлуатаційний) допуск
;
– похибка вимірювання ;
– надійність (безвідмовність) засобів діагностування;
–
алгоритм
діагностування
.
Рис. 2.6. Вплив різних факторів на достовірність діагностування