4. Основні риси текстів художньої літератури.

У художній літературі поєднується естетична функція разом із комунікативною. Усі жанрові різновиди художньої літератури – епос, лірика, драма - характеризуються емоційністю, експресивністю, естетичною вмотивованістю мовних засобів, образністю. В мові художньої літератури беруть участь елементи усіх стилів. Рідко вживаються цифри цитати. Багато стилістичних мовних засобів, забарвленість.

Точність слововживання, зрозумілість, стислість викладу, мовні штампи, ясність тексту.

9. Визначення морфологічної інформації слів з метою автоматичного редагування тексту.

Автоматичне редагування тексту на морфологічному рівні передбачає визначення машиною морфологічної інформації слів, зокрема з категоріально-морфологічними характеристиками. Вирізняють три способи такого визначення:

1. словниковий (найефективніший, але вимагає великі обсяги пам’яті – вмістити 11-томний словник + галузеві словники, параметри – частина мови, характеристики, словозміни, афікси, принцип роботи: початкова форма + парадигми флексій). – тупо звіряємо слова зі словником, в якому вказана приналежність до частин мови. Не підходить, якщо є багато помилок.

2. власне морфологічний (80% ефективності, словник слів відсутній, є лише словник закінчень української мови, відсікається від слова найдовше з можливих флексій, підраховується кількість основ у тексті, якщо > 3, слово вважається правильно визначеним).

3.квазіфлексійний (нетрадиційний: абревіатури, скорочення, цифри виносяться в окрему категорію, укладається словник квазіфлексій – останніх 2-3 літер слова, за ними визначається частина мови, 90-100% ефективності, метод розоблений у НАН України).

Алгоритм для квазіфлексій:

Для нього потрібно два словники

1) – 2-3-буквені слова, незмінні частини мови – щоб спростити роботу і не шукати зайвий раз незмінні слова

2) – сукупність кінцевих букв слова (2-4/5 букв)

1.Початок

2. послідовний перегляд слів

3. Є слово?

- ні

4. кінець

- так

5. Чи входить до словника № 1?

- так

6. Приписати категоріально-морфологічні характеристики

переходимо до 2 пункту (в кружечку двійка)

• ні

7. Чи збігається фінальна частина даного слова з квазіфлексією словн. № 2?

- так

6 в кружечку, за ним 2 в кружечку

-ні

8. Видати на друк як помилку – за ним 2 в кружечку

10 Інформаційні жанри газетних матеріалів.

1) З а м і т к а –лаконічне повідомлення про актуальні, нові події та явища, які зачіпають суспільні інтереси. Мета – орієнтувати читача шляхом неявного оцінювання подій при їхньому оприлюдненні.

Зміст замітки організовується шляхом контамінації протостилів: аналітичного і репродуктивного, або ж описового.

Повідомлення для агенції – нова форма замітки. Зявилась завдяки поширенню інформагентств та Інтернету. Призначається для того, щоб його багато цитували. Тому воно має містити у першому ж реченні посилання на джерело інформації.

Замітка-факт – різновид замітки, не має заголовку, ключові елементи виділяються жирним шрифтом. Містить 4-5 рядків з констатацією певної події і відповідає на запитання ХТО? ЩО РОБИВ? ДЕ? КОЛИ? (В ЯКИЙ СПОСІБ? ЧОМУ?).

2) Р о з ш и р е н а і н ф о р м а ц і я – гібридна форма між заміткою й кореспонденцією. Розвиває тему попереднього повідомлення, даного раніше в формі замітки-факту, має заголовок. Обсяг – до 30 рядків тексту, де подаються коментовані подробиці, відповідаючи на запитання: ЯК? ЧОМУ?

3) З в і т – вузько інформаційний жанр, мета – дати читачеві детальну інформацію про події, які його турбують. Прояснює суспільне значення конкретних вчинків і прийнятих рішень. Обсяг – від 40 до 200 рядків.

Звіти-свідчення – гібридна форма звіту і репортажу. Більш розтягнутий у часі, являє собою чиюсь розповідь. Завдання журналіста – підвести читача до самостійного висновку щодо подій, які розкриває інша людина.

4) Р е п о р т а ж – дуже розгорнуте інформаційне повідомлення, події відтворені в їх просторово-часовій послідовності задля того, щоб створити ефект присутності у читача. Мета: активно залучити громадськість до реагування на певні подразники в межах системи прийнятних ідеалів та цінностей. Стильова протооснова репортажів – глибоко прихований аналітизм подій, репродуктивність з елементами опису плюс трохи експресії.