
- •47.Оцінка вартості земельної ділчянки
- •49Обслуговуючі виробництва та особливості їх планування
- •50 Прогнозування в системі планування
- •53 Організація та контроль виконання планів
- •54 Виробнича програма з рослинництва,зміст і послідовність розробки
- •55 Система планування та види планів
- •56 Оцінка вартості трудового потенціалу
- •57 Зміст,методи та умови реалізації інноваційної політики держави.
- •58 Планування витрат діяльності підрозділів
- •60Кредитні спілки та їх функції.
- •61 Концепція затрат і вигід у проектному аналізі
- •77Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
- •62 Основні методи імовірного методу оцінки ризику,його переваги та недоліки.Випадки в яких доцільно його застосовувати.
- •63Інфрастуктура,сегментація ринку праці
- •64Методичні підходи до визначення ліквідності та платеспроможності
- •65 Підприємництво як елемент бізнесу
- •66Оцінка потенціалу підприємства,основні цілі,принципи та сфера застосування.
- •67 Суть та особливості внутрішньогосподарського планування
- •68 Стандартні фінансові та неформальні критерії прийняття проектних рішень
- •69 Oцінка вартості бізнесу
- •70 Поняття та зміст жцп.
- •72 Сутність дре недоліки діяльності держави
- •73Витратний підхід до оцінки потенціалу підприємства
- •74.Алгоритм застосування різних способів виміру впливу факторів в детермінованому аналізі.
72 Сутність дре недоліки діяльності держави
ДРЕ-це форми і методи цілеспрямованого впливу держави на функціонуючу економ.систему з метою забезпечення ефективності розвитку та соціальної справедливості в суспільстві.
ДРЕ відбувається у 2-х вимірах:
1.у часі 2.у просторі
Форми ДРЕ:
1.Ре-регулювання
2.Дерегулювання-це скорочення державної регламентації підприємницької діяльності.Воно стосується передовсім прямого,адміністративно-правового регулювання.Наслідки держ.регулювання економіки були не однозначними і викликали значні економічні збитки.У 70-хроках 20ст. у США,як і в більшості Західних країн утвердилась думка,що ціна регулювання занадто висока і збитки від нього перевищують здобутки .80-ті роки 20ст. характеризувалися хвилею дерегулювання.Найбільш яскравим її виявом стали «рейганоміка» та «тетчеризм».Теоретичне підгрунтя дерегулювання-це неокласичний напрям економічної теорії.
Ре-регулювання-зворотній напрямок у громадській думці та економічній політиці,тобто посилення державного контролю за економікою,збільшення деожавного господарського сектора,розширення багатьох соціальних програм
ДРЕ реалізується через державну економічну політику,завданням якої є встановлення оптимального співвідношення між соціальною справедливістю та економічною ефективністю.Для досягнення більшої справедливості потрібно поступитися певною частиною ефективністю.
Прихильники переважання в державній економіці економ.ефект.назив.утилітаристами.Утилітаризм-економ.концепція,за якою вважається,що добробут суспільства повинен бути представлений,як сума корисностей різних субєктів ринку.Отже,добробут суспільства складається з досягнень індивідів і держава має піклуватися про максимізацію сумарного результату
Прихильники переважання в економ.політиці соціальної справедливості назив.роулсіанцями.Роулсіанський підхід- добробут суспільства визначається рівнем добробуту найбідніших його членів,а отже субєкти ринку надають перевагу такій політиці розподілу,що спрямована на поліпшення становища індивідів,що перебувають у найгіршому стані.
Керівні принципи економічної політики держави:
1.принцип ефективності виробництва-в основі нього лежить рух ресурсів обумовленний запасами фізичного та людського капіталу,в результаті чого їх власники отримують доходи відповідно до частки вкладених факторів виробництва
2.принцип справедливості розподілу доходів-полягає у намаганні згладити нерівномірність доходів громадян здебільшого шляхом прогресивного оподаткування
3.принцип стабільності-дотримання низьких темпів інфляції,безробіття та економічного росту
Недоліки держави-це її нездатність забезпечити ефективний вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у суспільстві уявленням про справедливість.
До таких недоліків відносять:
1.обмеженість інформації-це ситуації,коли недостатньо обєктивних даних,щоб спрогнозувати можливі недоліки реалізації певних державних рішень
2.нездатність держави повністю контролювати реакцію приватного сектора на її дії.
3.обмежений контроль над бюрократією-проявляється в надмірному зростанні державного апарату та невиправданому збільшенні бюджетних витрат на його утримання
4.недосконалість політичних процесів-це нездатність політиків виконувати те,що відповідає інтересам суспільства.
Для визначення розміру та ролі державного сектора в економіці існують такі показники:
1.частка державних витрат у ВВП-недоліком цього показника є те,що він включає трансферти,які відображають лише процес перерозподілу доходів
2.частка споживання ресурсів державними підприємствами та організаціями у ВВП-показує витрати на забезпечення виробництва суспільних товарів.Недоліком його є статистичні труднощі його точного обчислення.
3.частка державних службовців в загальній чисельності зайнятих в економіці-недоліком є те,що він не враховує змін продуктивності праці державних службовців.
4.питома вага загальної суми державних доходів та витрат у ВВП
5.обсяг державних видатків за відповідними напрямами на душу населення
6.нормативи,що визначають мінімальні стандарти споживання суспільних благ-прожитковий мінімум,розмір мінімальної заробітної плати
7.показник рівня життя населення
Жодгний із зазначених показників не дає вичерпної уяви про економічну значимість держави.Тому при аналізі її ролі в економіці поряд із кількісними показниками необхідно використовувати і якісні характеристики ступеня ДРЕ та управліського потенціалу державних структур.