6)Яке історичне значення має прийннятя цр іv універсалу.

Історичне значення IV Універсалу полягає в тому, що він, проголосивши незалежною суверенною державою УНР, завершив процес складного, суперечливого розвитку українського національно-визвольного руху, який врешті-решт з великим запізненням відкинув ідеї автономії і федералізму. Прийняття Універсалу означало остаточний розрив з імперським центром. Але, на жаль, цей кульмінаційний момент в історії державотворення України було досягнуто не на хвилі піднесення українського національно-визвольного руху, а в один з найкризовіших періодів його історії часів громадянської війни.

7) Визначити основні підсумки діяльності центральної ради

Українська центральна рада прголосила і практично здійснювала українізацію державнихі громадських структур, сприяла піднесенню національної культури. Протягом діяльності УЦР було закликано відродити і скрізь запроваджувати українську мову – в освіті, в церкві, в побуті. В школах в ВУЗах запроваджувались українознавчі науки. Широко розгорталась національно- просвітницка діяльність.УЦР відразу взяла курс на розбудову національної державності, єдності українських земель.

Однак далеко не все вдалося здійснити УЦР. Надто складними були об’єктивні і суб’єктивні умови. Для утвердження державності потрібно було сформувати власні збройні сили, але їх у повноцінній формі не було. Бракувало також національно свідомої інтелігенції , чиновників і військових, що мали відповідну фахову освіту та довід. Також негативну роль відіграло втручання інших держав.

Але саме УЦР впере в XXст. Започаткувала процес українізації всіх сторін суспільного, духовного і політичного життя.

8)Схарактерезуйте внутрішню та зовнішню політику гетьмана п.Скоропатського.

Внутрішня політика П. Скоропадського. Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ - Д. Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст в уряді); міністром освіти - відомий український політик М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.

Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.

у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи.

Зовнішня політика П. Скоропадського. Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:

- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;

- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві

- підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);

- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;

- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.