11.Зобр рельєфу на топографі

Чорн кол-позначки, які створенні людьми,коричневий-природою

Лінія Тальвега-лінія, що з’єдную найнижч точку гори,далини. Найнижч місце між 2 вершинами – сідловина. Штучний горб-курган.Для зобр релєфа в топограф застосов різні способи,які відрізняється один від одного усовн позначкми. Спосіб зобр рельє,-сп позначок, -сп горизонт,-сп штриховки,-сп відмивки рель та розтушовки. Зобр рель повинно давати точно и швид визнач осн його велич.-висоти точок місц,- напрям схилів,-крутизну схилів,-вигляд, взаємне розміщ і зв'язок нерівн.

Сп позачок-він полягає в тому , що при кожній певній и підписується її абс висота виражена в метрах.Число,що показ висоту даної т наз-позначка.Найчастіше позначками познач характ т місц (верш гір і горбів, сідловини т Тальвега.

12.Система прямокутних та геодезичних координат на топографічних картах

На топогр картах та планах представлено дві сис коорд: геогр. та прямокутна.

Геогр сис об’єднує під загальною назвою дві системи: астрономічну та геодезичну. В географі системі положення будь-якої точки на земній повер і визнач географ шир та географ довготою. Географічною широтою назив кут між площ екватора та прямовисною лінією в даній точці. Широти відраховуються від площини екватора до полюсів і змінюються від 0 до 90. Широти точок розміщених в північній півкулі, назив пн і мають знак +, а в пд півкулі знак -. Географічною довготою – це двогранний кут між площин початкового меридіана, що проходить через дану точку. За початковий меридіан прийнято Гринвіцький меридіан. Довготи відрах від 0 до 180 до сх та зх від початкового меридіану і бувають сх та зх. На топок карті присутня сис плоских прямок координат. Для побудови цієї сис викор проекцію Гаусса-Крюгера. Умовно поверхню зем кулі ділять меридіанами на зони через кожні 6 градусів, почин від початкового меридіану на схід. Кожна зона має осьовий меридіан. Щоб мати зобр окремої зони на площині уявляють циліндр, що дотикається земної кулі по осьовому меридіану зони. Вісь циліндра знах в площині екватора, проходить через центр Землі і перпенд до площини осьового меридіана зони. Зона проектується на бічну поверхню циліндра таким чином, при якому зберігається подібність кулі.Потім умовно циліндр розрізають. Осьовий меридіан і екватор на проекції лягатимуть в дві взаємно перпенд лінії. На проекції Гауса для плоского зобр зони за вісь Х приймається осьовий меридіан зони, а за вісь У – екватор, який є прямою перпенд до осьового меридіану.

При визначенні географіч координат точки на топограф карті користуються градусною рамкою, розбитою на мінутні поділки крапками позначені секунди інтервалами по 10 секунд. На бокових сторонах рамки(західний і східний) поділки нанесені по широті, на верхній та нижній (північній та південній) – по довготі.

13. Магнітні азимути. Схилення магнітної стрілки

Магнітним азимутом Am наз кут, відлічений від пн. напряму магнітного меридіана до напряму за годинникової стрілкою до даного напрямку від 0° до 360°. Магнітні азимути напрямів вимірюються на місцевості за допомогою приладів, що мають магнітну стрілку (компаси, бусолі).

Магнітне схилення d (схилення магнітної стрілки) – кут між істинним та магнітним меридіанами в даній точці. Схилення від істинного меридіана на сх наз східним (додатнім), а на зх – зх. (від’ємним). Зв’язок між магнітними та істинними азимутами можна представити так: Аm=Aіст.–d