
- •31. Поняття й ознаки права
- •Опіка та піклування
- •Стаття 56. Орган опіки та піклування
- •2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Готування до злочину.
- •4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •5. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •Замах на злочин
- •Добровільна відмова від вчинення злочину
- •2. Види правопорушень
- •II. Центральні органи виконавчої влади:
- •III. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:
- •Поняття місцевого органу виконавчої влади. Завдання та повноваження місцевих державних адміністрацій
2. Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
Поняття закінченого злочину сформульовано у ч.1 ст. 13 КК.
Закінченим злочином визнається діяння, яке мітить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею ОЧ КК.
Злочин із матеріальним складом вважається закінченим з того моменту, коли настав вказаний у диспозиції статті ОЧ КК злочинний наслідок. Так, крадіжка, грабіж є закінченими з моменту заподіяння майнової шкоди, вбивство – з моменту настання смерті потерпілого. Якщо в злочинах з матеріальним складом не настали зазначені у диспозиції статті ОЧ КК наслідки, то може йтися лише про незакінчений злочин (готування чи замах).
Злочин з формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків. Так, розголошення таємниці усиновлення вважається закінченим злочином з моменту розголошення.
Злочини з усіченим складом – це різновид злочинів з формальним складом, у них момент закінчення перенесений законодавцем на попередню стадію, тобто на стадію готування, чи замаху.
Готування до злочину.
З об’єктивної сторони готування до злочину може появлятися в різних діях, але спільним для них є те, що всі вони полягають лише у створенні умов для вчинення злочину, який однак, не доводиться до кінця з причин, що не залежать від волі винного.
З суб’єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину, а вчинити всі дії, які призведуть до закінчення злочину.
Види готування до злочину:
підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину;
пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину;
підшукування співучасників;
змова на вчинення злочину;
усунення перешкод,
інше умисне створення умов для вчинення злочину.
4. Поняття і ознаки замаху на злочин. Види замаху.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею ОЧ КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ( ч. 1 ст. 15 КК).
Закон розрізняє два види замаху на злочин: закінчений і незакінчений.
Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2 ст15 КК). Наприклад, вбивця натиснув на курок, але не поцілив у потерпілого; злодій відкрив автомобіль, звів його, рушив з місця і тут же і авто зупинилось внаслідок закінчення бензину; хабародавець кладе конверт з грішми на стіл, а посадова особа відмовляється його прийняти). Закінчений замах іноді називають невдалим
Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. (злодій був затриманий як тільки проник у житло). Незакінчений замах іноді називають перерваним.
Критерієм для поділу замаху на закінчений і незакінчений є суб’єктивне ставлення винного до вчинених ним дій, його уявлення про ступінь виконання ним злочинного діяння.
Залежно від придатності об’єкта і засобів посягання розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин поділяється на: 1) замах на непридатний об’єкт і 2) замах із непридатними засобами.
Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину. При замаху об’єктивна сторона злочину не завершена (або недоведене до кінця діяння, яке утворює об’єктивну сторону злочину, або наслідки не настали), а при закінченому злочині – об’єктивна сторона – повністю виконана.
Відмежування замаху на злочин від готування до злочину. При замаху – діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, а при готуванні до злочину – лише створюються умови для вчинення злочину. При замаху створюється безпосередня загроза заподіяння шкоди об’єкту злочину. При готуванні – створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії по готуванню ніколи самі пособі, без вчинення інших дій, не можуть заподіяти шкоду об’єкту і призвести до закінчення злочину. Замах на злочин порівняно з готуванням має більший ступінь суспільної небезпеки.