
Романтизм у музиці
Вступ
Романтизм – ідейний і художній рух у європейській і американській культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст.. Романтизм виявив себе у всіх видах мистецтва, у філософії і гуманітарних науках. Він розвився у всіх країнах Європи й у Північній Америці. Одержав відображення в різних областях науки, літератури і мистецтва.
Романтизм виникло як протиставлення раціоналізму і бездуховності суспільства, естетиці класицизму і філософії освіти. В основі романтичного ідеалу – воля творчої особистості, культ сильних пристрастей, інтерес до національної культури і фольклору, тяга до минулого, до далеких країн. Характерна риса романтичного світогляду – гострий розлад між ідеалом і гнітючою реальністю. Романтики шукали взаємопроникнення і синтезу мистецтв, злиття видів і жанрів мистецтва.
Романтизм мав свої відмінні риси і різноманітні форми в мистецтві Німеччини, Австрії, Англії й інших країн. Наприклад, у творчості англійців У. Блейка й У. Тернера проявилися риси романтичної фантастики, спрямовані на пошук нових виразних рис.
Промислова революція була тісно зв'язана з розвитком науки. Вона спиралася на успішний розвиток прикладних, точних і природничих наук і у свою чергу стимулювала нові великі зрушення в наукових знаннях.
Великі кроки, що відбувалися в XIX ст. у розвитку науки і техніки, уплинули на розвиток літератури і мистецтва всіх країн і народів європейського континенту.
В українській музиці вплив романтизму позначився слабо. Його елементи помітні лише у творах українських композиторів другої половини 19 ст.: С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, В. Матюка, П. Воробкевича, А. Вахнянина й інших, зокрема у їхніх композиціях на слова поетів-романтиків. Тривале місце в історії української музики й театру зайняли написані за творами романтиків опери «Запорожець за Дунаєм» (1863) С. Гулака-Артемовського, «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1883-84), «Тарас Бульба» (1890) М. Лисенка.
Як зазначає художній керівник Фестивалю Тарас Грималюк, «нова» українська культура постала як результат нового і глибшого погляду на свою спадщину. Виявилося, що з цього джерела можна черпати безкінечно... Україною тоді захоплювалися всі. Росіянин Пушкін зачитується українською народною поезією та історією, поляк Адам Міцкевич називає українців найпоетичнішим та наймузичнішим з-поміж всіх слов’янських народів. Романтизм відкрив очі й українській інтелектуальній еліті, а ще – пробудив відповідальність за долю свого народу.
Етнічна музика багатьох європейських народів збереглася лише в письмових джерелах. Українці ще мають унікальну можливість спостерігати свою автентичну музичну культуру в живому звучанні сільських хорів та інструментальних капел. З передчасів Київської Русі від слов’ян-язичників до нас дійшли архаїчні вірування й наспіви, які супроводжували найбільші свята землеробського календаря – Коляду, Купало, прихід весни тощо.
Представляю слова на один з романтичних музичних творів, створених українським народом.
На Івана купайлечка
Там купалась ластівочка,
З бережка сушилася –
Молода дівка журилася.
Ще рушничков не надбала,
Як вже хлопчика сподобала.
Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Представниками в літературі є Гете і Шиллер. Романтиків найбільш цікавили внутрішній світ людини, її переживання, пристрасть. Митці намагались показати в образах високе призначення людини. Тісний зв'язок літератури і музики. Дуже часто герой не знаходить себе у навколишньому світі. Він поринає у світ, створений творчою уявою художника. Митців цікавить внутрішній світ «маленької» людини. 19 ст. стало періодом встановлення Національних Композиторських шкіл. Найяскравішими представниками були:
Німеччина – Шуман, Брамс, Вагнер;
Австрія – Шуберт;
Франція – Берліоз, Бізе;
Італія – Венгі, Розсіні;
Норвегія – Гріг;
Польща – Шопен, Монюшко
Угорщина – Ліст, Едгель;
Чехія – Сметана, Дворжик.