Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мережі ЕОМ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
400.9 Кб
Скачать
  1. Автоматизація процесу призначення ip–адрес вузлам мережі (dhcp).(9 вопрос)

При великій кількості комп’ютерів ручне призначення IP-адрес – досить важка процедура. Для того, щоб автоматизувати цей процес був розроблений протокол Dynamic Host Configuration Protocol (DHCP). Цей протокол виконує динамічне призначення IP-адрес. Крім цього, DHCP може підтримувати більш прості способи ручного або автоматичного призначення адрес.

В ручній процедурі адміністратор дає DHCP-серверу інформацію про відповідність IP-адрес фізичним адресам або іншим ідентифікаторам клієнтів. Ці адреси повідомляються клієнтам у відповід ня їх запити до DHCP-сервера.

При автоматичному статичному способі DHCP-сервер призначає IP-адресу і інші параметри конфігурації клієнта із пула адрес без втручання оператора. Межі пула задає адміністратор при конфігурації DHCP-сервера. Між ідентифікатором клієнта і його IP-адресою, як і при ручному призначенні, існує постійна відповідність. Вона встановлюється в момент першого призначення сервером DHCP IP-адреси клієнту. При всіх наступних запитах сервер надає у відповідь ту саму IP-адресу.

При динамічному розподіленні адрес DHCP-сервер видає адресу клієнту на обмежений час, що дає можливість повторного використання IP-адреси іншим комп’ютером. Динамічне розподілення адрес дає можливість побудувати мережу, в якій кількість вузлів перевищує кількість наявних IP-адрес.

Протокол DHCP використовує модель клієнт-сервер. Під час завантаження системи клієнт, що знаходиться в стані «ініціалізація» відправляє повідомлення discover (дослідити), яке широкомовно поширюється в мережі і передається всім discover-серверам. Кожен discover-сервер відповідає на нього повідомленням offer (пропозиція), яке містить IP-адресу і конфігураційну інформацію.

Клієнт переходить в стан «вибір» і збирає конфігураційні пропозиції від DHCP-серверів. Потім він вибирає одну з пропозицій, переходить в стан «запит» і відправляє повідомлення request (запит) вибраному DHCP-серверу.

DHCP-сервер відправляє клієнту повідомлення DHCP-acknowledgment (підтвердження), яке містить ту саму адресу, яка була відіслана на стадії «дослідження», а також, параметри оренди адреси, та інші параметри конфігурації. Після цього клієнт переходить в стан «зв’язок» і може брати участь в роботі мережі.

  1. Формат пакету ip.(72 вопрос)

Пакет IP складається із заголовка та поля даних. Заголовок має такі поля:

  • Номер версії (VERS) – версія протоколу. Зараз використовується 4 і готується перехід на версію 6 - IPv6. Довжина 4 біта.

  • Довжина заголова (HLEN) –довжина заголовка в 32-бітних словах. 4 біта. Як правило, довжина заголовка становить 20 байт.

  • Тип сервіса (SERVICE TYPE). Довжина – 1 байт. Задає пріоритет пакету і вид критерій вибору маршруту Перші три біта визначають пріоритет пакету (PRECEDENCE).

  • Загальна довжина (TOTAL LENGTH). Довжина 2 байтию Вказує довжину пакету, включаючи заголовок і поле даних.

  • Ідентифікатор пакета IDENTIFICATION). Довжина 2 байта. Використовується для збирання фрагментованих пакетів.

  • Флаги (FLAGS). Довжина 3 біти. Вказує на можливість фрагментації пакету, на те, чи є даний пакет проміжним чи останнім фрагментом.

  • Зсув фрагмента (FRAGMENT OFFSET). Довжина 13 біт. Містить зсув в байтах поля даних цього пакету від початку поля даних вихідного пакета.

  • Час життя (TIME TO LIVE). Довжина 1 байт. Час життя в секундах. Кожен маршрутизатор зменшує цю величину на 1. Коли значення досягне 0 пакет знищується.

  • Ідентифікатор протоколу верхнього рівня (PROTOCOL). Довжина 1 байт. Визначає, якому протоколу верхнього рівня належить пакет.

  • Контрольна сума (HEADER CHECKSUM). Довжина 2 байта.

  • Адреса відправника (SOURCE IP ADDRESS). 4 байта. IP-адреса відправника.

  • Адреса отримувача (DESTINATION IP ADDRESS). 4 байта. IP-адреса отримувача

  • Параметри IP (IP OPTIONS). Вирівнюється по 32-бітній межі. Необов’язкове поле.

Максимальна довжина пакета обмежена розрядністю поля, що визначає довжину, і становить 65535 байт. При передачі в мережах різних типів довжина вибирається з урахуванням максимальної довжини пакета протоколу нижчого рівня.