Проблеми з платіжним балансом

Одним з негативних моментів розвитку ситуації з зовнішнім сектором української економіки у 1992—1998 pp. була хронічна незбалансованість платіжного балансу. Від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в зазначений період сягало 2,7—3,3 % ВВП. У 1999—2001 pp. позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу склало 3,0— 3,9 % ВВП, а у 2002—2003 pp. — 7,6—6,0 % ВВП. Протягом 2000—2003 pp. спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів, вони збільшилися майже вдвічі.

Структура експорту. У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту зменшилася з 41,9 % у 2000 р. до 35,8 % у 2003 р.

У 2010 р. до складу структури експорту входять такі товари:

• недорогоцінні метали та вироби з них (34,2%)

• мінеральні продукти (13,3%);

• продукція машинобудування (11%)

• продукція АПК та харчової промисловості (18,7%)

• продукція хімічної промисловості (6,7%)

• продукція легкої промисловості (2,0%)

• деревина, паперова маса та вироби з неї (3,5%)

• інші товари (10,6%)

У нинішніх умовах господарство України переживає тривалу економічну кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої тор­гівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям наших товарови­робників і не забезпечує потреб держави у валютних надходжен­нях, необхідних для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат.

За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постійно скорочується. Крім того, дуже неефективною є струк­тура експорту, майже 90 % його становлять сировина, матеріали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефіцитні ресурси і продаються на світовому ринку за демпінговими цінами. Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від’ємне сальдо балансу на продукцію виробничо-технічного призначення. Негативне сальдо у торгівлі з цими країнами зберігається для енер­гоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучу­ку, акумуляторів тощо, у світовий економічний простір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказом цього є те, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічних това­рів у загальному балансі становить 10—20 %, а рівень експорту готової продукції у світі понад 50 %.

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови — йдеться про зміну сировинного спрямування експор­ту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удос­коналення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбай­ни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, тур­біни, засоби зв'язку, електроніку, радіо - і телеапаратуру тощо. Ре­ально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислово­го комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, су­часна технологія, висококваліфіковані фахівці.

• За січень-листопад 2010 р. експорт товарів склав 46129,6 млн. дол. США і збільшився порівняно з відповідним періодом 2009 р. на 29,8%, імпорт склав 54087,6 млн. дол. США і збільшився на 33,9%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 7958 млн. дол. США (за січень-листопад 2009 р. – також від’ємне 4843,1 млн. дол. США).

• Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 216 країн світу.

• Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 26,3% від загального обсягу експорту, Туреччини – 5,7%, Італії – 4,7%, Білорусі – 3,6%, Польщі – 3,5%, Німеччини – 3,0% та Індії – 2,6%.

• За січень-листопад 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. обсяг експорту до Росії збільшився на 61,5%, імпорту – на 74,7%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з Росією було від’ємним та склало 7623,9 млн. дол. США.

• Найбільші імпортні надходження в Україну здійснювались з Російської Федерації – 36,5% від загального обсягу імпорту, Китаю – 7,7%, Німеччини – 7,6%, Польщі – 4,7%, Білорусі – 4,2%, Сполучених Штатів Америки – 2,9%, Італії – 2,3%.

Вступ України до СОТ. 16 травня 2008 року України стала повноправним членом Світової організації торгівлі (СОТ).Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. Міжнародний досвід свідчить, що країни – члени СОТ отримують значні переваги.

Найсуттєвішими перевагами вступу України до СОТ є наступні:

• збільшення іноземних інвестицій в економіку України;

• зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу i, відповідно, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

• одержання українськими товарами режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання у торговельному просторі всіх країн – членів СОТ;

• можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ [4, 1].