
- •1.Зміст поняття "виробниче середовище".
- •2. Фактори виробничого середовища, які впливають на працездатність людини в процесі виробництва.
- •3. Умови праці: сутність, значення.
- •4. Економічні закони, які впливають на формування умов праці.
- •5. Фактори, що впливають на формування умов праці.
- •9. Завдання охорони праці.
- •10. Визначення санітарних норм та їхня класифікація.
- •11.Нормативно-правові заходи щодо охорони праці
- •12.Організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •13.Санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці
- •14.Лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці
- •15.Роль санітарних норм при аналізі умов праці
- •16Методики оцінки умов праці на підприємстві
- •17 Зміст атестації робочих місць за умовами праці
- •18Документи, на підставі яких проводиться атестація робочих місць.
- •19 Зміст понять "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці".
- •20 Показники, які застосовуються для оцінки працездатності
- •21. Зміст понять "виробнича санітарія" та "гігієна праці".
- •22. Зміст поняття "виробничі шкідливості".
- •23. Перелік та характеристика шкідливих виробничих факторів.
- •24. Вплив мікроклімату на людину та засоби по зниженню його негативного впливу.
- •25. Вплив шуму та вібрації на людину та засоби захисту від їхньої дії.
- •26. Засоби захисту від випромінювання.
- •27. Заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори, що мають місце при роботі на комп’ютері.
- •29. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці.
- •30. Сутність понять "професійне захворювання" та "виробнича травма".
- •31.Стан професійної захворюваності і травматизму в Україні.
- •32.Основні причини погіршення стану безпеки та охорони праці в Україні.
- •33.Основні причини травматизму на виробництві.
- •34.Заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •35.Технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничого травматизму.
- •36.Процедура розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •37.Основні причини профзахворювань.
- •38.Методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •39.Соціально-економічні наслідки травматизму.
- •40.Суть Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •41. Основні принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •42. Формування та використання держ. Фонду соц. Страх-ня від нещасних випадків і профзахворювань.
- •43. Відшкодування шкоді здоров’ю, заподіяної працівникам на виробництві.
- •44. Відшкодування заробітку втраченого через непрацездатність
- •45. Вплив науково-технічного прогресу на умови і безпеку праці.
- •46. Стандарти безпеки праці та їхня характеристика
- •47. Роль стандартів безпеки праці на підприємстві
- •48. Сутність понять «безпека праці», «безпека умов праці», «безпека виробничого устаткування», «безпека виробничого процесу».
- •49. Засоби колективного захисту працюючих.
- •50. Засоби індивідуального захисту працюючих
- •51.Професійний добір працюючих та його значення для охорони праці.
- •52. Соціальне-економічне значення охорони праці.
- •53.Мета і принципи Державної Концепції управління охороною праці.
- •54.Нормативно-правова база охорони праці.
- •55.Питання охорони праці у Конституції України.
- •56.Глави Кодексу законів про працю, що регламентують охорону праці.
- •57.Зміст Закону України "Про охорону праці".
- •58.Права працівника на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •59.Права працівника на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •61. Організація контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •62. Державні та громадські органи, що здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •63. Завдання, функції та права Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
- •65. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •66. Документи, які є доказом вини власника підприємства (організації) за шкоду, заподіяну здоров’ю працівника при виконанні трудових обов’язків.
- •67. Роль профспілок в галузі охорони праці.
- •68. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •69. Система фінансування охорони праці.
- •70. Мета, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •71.Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •72.Аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •73.Обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •74. Обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці.
- •75.Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •76.Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •77.Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •78.Права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •80. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.
- •81. Єдина система показників обліку умов і безпеки праці
- •82. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •83. Цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •84.Організаційно-технічна, комплексна і цільова перевірка в галузі охорони праці.
- •85Основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •86.Види витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.
- •87. Визначення впливу заходів з поліпшення умов та охорони праці на соціальні та економічні результати виробництва.
- •88. Методи економічної оцінки соціальної і соціально-економічної фективності поліпшення умов праці.
- •90. Документи, в яких викладені умови праці.
- •91. Триступеневий контроль за охороною праці
- •92. Суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві
- •1. Перелік питань, що охоплюють зміст розділу
- •Зміст поняття "виробниче середовище".
76.Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об'єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 осіб (не¬виробнича сфера — від 101 до 500 осіб) службу охорони повинен представляти один спеціаліст. На підприємствах, де використо¬вуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, у такій службі має бути два спеціалісти.
Чисельність працівників служб охорони праці на підприєм¬ствах із кількістю працівників понад 500 осіб розраховується т формулою:
де М\ — чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;
^ср — середньооблікова чисельність працівників підприємства;
Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці, що дорівнює 1820 год, який враховує втрати ро¬бочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;
77.Завдання та права комісії з питань охорони праці.
Комісія має право: -звертатися до власника або уповноваженого ним органу,
органу самоврядування трудового колективу, профспілкового
комітету (комітетів) з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці; -створювати робочі групи з числа членів комісії для вироб¬лення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці; -одержувати від окремих працівників, служб підприємства,
профспілкового комітету (комітетів) необхідну інформацію; -встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, визна¬ченому трудовим колективом за поданням власника та профспіл¬кового комітету, при вирішенні питання про розміри одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці і факт
наявності його вини встановлено комісією з розслідування нещас¬них випадків; -здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з
питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпе¬ченням працівників засобами колективного й індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчо¬вими продуктами, газованою солоною водою і за станом викори¬стання санітарно-побутових приміщень тощо; -ознайомлюватися з будь-яким матеріалом з питань охорони
праці, аналізувати стан умов та безпеки праці на підприємстві,
виконання відповідних програм і колективних договорів; -бути доступною на всі ділянки виробництва й обговорюва¬ти з працюючими питання охорони праці; -делегувати своїх представників для участі у розв'язанні ра¬зом з представниками державного нагляду за охороною праці
конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати дору¬чену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя
виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова
організація, а також в обговоренні питань охорони праці власни¬ком або уповноваженим ним органів — профспілковим коміте¬том чи органом самоврядування трудового колективу (за пого¬дженням з цим органом).