15. Показники, форми та типи безробіття. Чинники рівня безробіття. Неокласичне та кейнсіанське пояснення добровільного і вимушеного безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.

Безробіття– такий стан ринку, за якого пропонування праці перевищує попит на неї. Показники:

* Рівень безробіття або норма безробіття вимірює частку безробітних у чисельності роб. сили:

*Тривалість безробіття – визначає період часу протягом якого людина перебуває безробітною.

Виділяють 2 основні типи безробіття: добровільне і вимушене.

Добровільне безробіття поширене серед людей низької кваліфікації або в країнах, де занадто високі податки на доходи, або може виникати через певні сімейні обставини. В залежності від причин розрізняютьформи добровіл. безробіття:

• Фрикційневиникає через особисті причини.

• Структурнепов’язане зі змінами у структурі виробництва, спричиненими змінами у попиті або технологічними нововведеннями.

• Інституційневисокі соц. виплати безробітним, високі прогресивні ставки оподаткування дохо­дів, недостатня інформація про наявність роб. місць ринку праці сприяють подовженню терміну влаштування на роботу, тим самим збільшуєтьсякількість безробітних.

Вимушенеотримало назву циклічного, тому що воно пород­жується циклічними коливаннями економічного розвитку, досягаючи максимального рівня в періоди затяжної депресії.

Крім цих осн. форм безробіття існують ще багато ін., які виділені за ін. критеріями – сезонне, молодіжне, технологічне, регіональне.

Розрізняють також приховане і відкрите безробіття. Приховане пов’язують з особами, що припинили пошук роботи. Відкрите охоплює тих індивідів, які за реєструвались на біржі праці.

Природний рівень безробіттявизначається як частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, коли відсутнє циклічне безробіття.

Виділені чинники, які впливають на природний рівень безробіття: демографічний, втручання держави, заг. підвищення рівня життя.

Класична теорія вважала, що всі номінальні змінні гнучкі і само регульовані ринк. механізмом повертає економіку на рівень повної зайнятості і тому стійке безробіття неможливе.

Кейнсіанська версія – номінальні змінні негнучкі, монопольні ціни вищі, ніж рівноважні на ринку.

Можна виділити моральні, соц. і екон. наслідки безробіття.

Закон Оукена показує двосторонній процес: коли економіка входить фазу спаду, то безробіття зростає, а коли обсяг виробництва зростає, то безробіття зменшується.

16. Сутність та чинники економічного зростання. Моделі економічного зростання екстенсивного типу в закритій економіці.

Економічне зростання – збільш-нявироб. можливостей країни її природного рівня випуску. Економ. зрост. визначає три групи чинників: 1. Пропонування. 2. Попиту. 3. Розподілу.

Розрізняють 2 типи економічного зростання : екстенсивний пов'язаний зі збільшенням кількості виробничих ресурсів за незміної технології; інтенсивний пов'язаний з підвищенням віддачі факторів виробництва.

Кожин з цих типів має свої чинники. Екстенсивні чинники: - збільш-ня числа зайнятих у вироб-ві; - збільш-ня обсягів фіз.. капіталу; - збільш-няк-сті ресурсів за незмін. техніки і технології. Інтенсивні: - технік. прогрес; - рівень освіти; - економія на масштабі; - покращ-ня розподілу ресурсів; - законодавчі, інституційні і ін.

Моделі економічного зростання:

Неокейнсіанські моделі( моделі Р.Харреда і О. Домара) в основу кладуть один з осн. компонентів сукупного попиту – інвестиції, які мультиплікативнозбільш-ть реал. ВВП. Водночас у моделях прослідковується вплив на інвестиції зростання доходу через ефект акселератора.

Серед неокласикласичних моделей найбільш популярною стала модельСолоу, яка показала взаємозв’язок заощаджень, нагромадження капіталу, величини роб. сили і науково-техніч. прогресу і їх впливу на екон. зростання.

Обсяг капіталу на одного працівника, за якого інвестиції = амортизації і не змінюються з перебігом часу, називається стаціонарним обсягом.

Залучення у виробництвододаткових працівників і додаткового капіталу забезпечує зрост-язаг. обсягу ВВП, але не забезпечує підвищення рівня життя – це перший наслідок впливу зрост-я населення. Другим є відмінності у рівнях добробуту населення різних країн. Третім є зміна критерію для визначення Золотого правила (Оптимальною є норма заощадження, за якою в умовах стійкої рівноваги економіки досягається максимально можливий рівень споживання). У стаціонар. стані, що відповідає Золотому правилу, гранична продукт капіталу за відрахуванням норми амортизації = темпу зростання населення.