14. Загальна характеристика економічних циклів. Теорії та моделі економічних циклів. Нециклічні коливання економічної динаміки.

Економічнийцикл - це нерегулярно повторювані періоди розширення і згортання заг. екон. активності.

Класичний цикл ділової активності мав чотири фази:

Криза – характеризується відносним перевиробництвом товарів і послуг у порівнянні з платоспроможним попитом на них; різким падінням цін, норми прибутковості, рівня доходів, курсу цінних паперів; різким зростанням запасів, рівня безробіття, ставки проценту.

Депресія (дно) - характеризується застоєм в промисловості, в'ялістю торгівлі, наявністю великої маси вільних грошових коштів; падіння цін при­зупиняється, випуск поступово стабілізується на мінімальному рівні, запаси поступово скорочуються, ставка проценту знижується;

Пожвавлення - характеризується масовим оновленням капіталу, зростанням інвестиційного попиту, обсягів виробництва та рівня доходів, підвищен­ням загального рівня цін, розширенням кредиту; запаси скорочуються, рівень безробіття зменшується; обсяги виробництва досягають докризового рівня;

Піднесення - характеризується подальшим зростанням всіх проциклічних показників; попит стрімко зростає, починається спекулятивний бум; банки охоче видають кредити, підвишуючи ставку проценту; виробництво ро­зширюється за межі платоспроможного попиту, розвивається інфляція; ство­рюються передумови для чергової кризи перевиробництва, що започатковує новий цикл.

Макроек. показники діл. активності по-різному реагують на фази циклу, в залежності від цього їх поділяють на :

Проциклічні змінні зростають у періоди піднесення і зменш-ся в періоди спаду.

Протициклічні зміннізростають у фазі спаду і спад. у фазі піднесення – запаси готової продукції, запаси факторів виробництва, рівень безробіття та рівень банкрутств.

Ациклічні не пов’язані безпосередньо з економічним циклом даної країни, тому не реагують на нього.

В сучасних умовах:

• Фази розмиті

• Амплітуда коливань набула тенденції до зменшення

• Відсутня синхронність циклу

• Стагфляція

• Циклічні коливання переплетені з сезонними, структурними, та системними кризами.

Теорії циклічнux коливань,які угру­повують за певними критеріями:

• за сферами, в яких знаходять основні причини криз, теорії циклу по­діляються на теорії суспільного виробництва; теорії суспільного обміну; теорії суспільного розподілу.

• за джерелами виникнення розрізняють:

+ екстернальнітеорії- шукають основні чинники коливань поза ме­жами економічної системи (науково-технічні відкриття, зміни в темпах при­росту населення та його міграції, відкриття нових земель та джерел ресурсів, революційні зміни суспільного ладу, війни та ін.);

+ інтернальнітеорії- знаходять причини коливань всередині самої економічної системи (періодичність оновлення основного капіталу);

• за характерам виділяють:

+детерміністські теорії, які вважають цикли періодичними і невід­воротними,

+ імпульсні теорії, згідно з якими цикли спричиняються випадковими шоками;

• за теоретичними підходамивиділяють: кейнсіанські, неокласичні, неокейнсіанські теорії та теоріїреального бізнес-циклу.

Моделі економічного циклу пояснюють механізм поширення циклічних коливань:

Модель мультиплікатора-акселератораСемюелсона-Хіксапояснює коливання ділової активності екзогенними чинниками.(Види коливань: згасаючі, стрибкоподібні, рівномірні).

Модель Калдорапояснює коливання ділової активності ендогенними чинниками, змінами у заощадженнях та інвестиціях.

До нециклічних коливань відноситься:Сезонні коливанняхарактерні для таких галузей, як будівництво і с/г. Структурні кризи мають складну будову, вони проявляються у формі енергетичної, сировинної, фін., екологічної, продовольчої криз.Системні кризи порушують цілісність попередньо утворених систем господарювання.