
- •Предмет, суб’єкти та об’єкт макроекономіки. Методи досліджень і функції макроекономіки. Базові моделі макроекономічного аналізу.
- •Принципи побудови системи національного рахунків. Валовий випуск і ввп. Методи обчислення ввп.
- •Номінальний та реальний ввп. Валовий національний продукт. Обмеженість показників ввп і внп. Показники суспільного добробуту.
- •Характеристика кругопотоку продуктів та доходів у відкритій економіці. Взаємозв’язок приватного та державного секторів економіки.
- •Похідні показники національного ви-ва та основні макроекономічні тотожності.
- •Споживання та заощадження як функції поточного доходу. Чинники споживання і заощаджень.
- •Основи теорії багатоперіодної економіки. Новітні моделі споживання і заощаджень.
- •Роль закордону у формуванні сукупного попиту. Зміна основних макроекономічних тотожностей у відкритій економіці. Функція поточного рахунку та бюджетне обмеження нації з відкритою економікою.
- •Визначення рівноважного обсягу національного виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розрив.
- •Сутність та види фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика у моделях мультиплікатора: вплив державних видатків, автономних та пропорційних податків. Недискреційна політика.
- •Дефіцит державного бюджету, його чинники, види та методи балансування. Державний борг та його вплив на національну економіку.
- •Загальна характеристика економічних циклів. Теорії та моделі економічних циклів. Нециклічні коливання економічної динаміки.
- •Показники, форми та типи безробіття. Чинники рівня безробіття. Неокласичне та кейнсіанське пояснення добровільного і вимушеного безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.
- •Сутність та чинники економічного зростання. Моделі економічного зростання екстенсивного типу в закритій економіці.
- •Науково-технічний прогрес як джерело інтенсивного типу економічного зростання. Новітні дослідження економічного зростання.
- •Попит на гроші, його види та чинники: класичний та кейнсіанський підходи. Запасові теорії транс акційного попиту та портфельні теорії спекулятивного попиту на гроші.
- •Рівновага на ринку грошей та механізм її встановлення. Зміни у стані рівноваги під впливом екзогенних чинників за різних тактичних цілей центрального банку.
- •Сутність, види та інструменти монетарної політики. Механізм впливу монетарної політики на економіку: кейнсіанський та монетаристський підходи.
- •Інфляція: сутність, показники, види, соціально-економічні наслідки. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Антиінфляційна політика.
- •Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках adas. Чинники сукупного попиту.
- •Визначення рівня скупного пропонування у базовій моделі рівноваги на товарних ринках adas: класичний та кейнсіанський підходи. Чинники сукупного пропонування.
- •Взаємодія сукупного попиту і сукупного пропонування у моделі adas. Короткострокова рівновага на товарних ринках: роль зміни рівня цін та товарних запасів. Зміни у стані рівноваги.
- •Довгострокова рівновага у моделі adas: класичний та кейнсіанський підходи.
- •Взаємозв’язок моделей загальної рівноваги на товарному ринку adas та «видатки-випуск». Коротко- та довгострокова реакція економічної системи на стимулювання сукупного попиту.
- •Модель загальної макроекономічної рівноваги у закритій системі islm. Аналіз ефективності фіскальної та монетарної політики. Модель islm як теорія сукупного попиту.
Інфляція: сутність, показники, види, соціально-економічні наслідки. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Антиінфляційна політика.
Інфляція– це стійке само відтворюване зростання середнього рівня цін на всі товари і послуги.
Основний показник – темп(рівень) інфляції – показує відносну зміну індекса цін:
-індекс
цін поточного року
-
індекс цін попереднього року
Види інфляції:
*за інтенсивністю:
Помірна інфляція має місце, коли рівень цін зростає не дуже швидкими темпами – до 10% на рік.
Галопуюча інфляція виникає, коли зростання цін вимірюється двозначним числом від 10% до 200% за рік.
Гіперінфляція починається, коли темп зростання цін перевищує 200% за рік.
*за механізмом розвитку:
Інфляція попиту – може бути фіскальна або монетарна експансія уряду (збільшення видатків з бюджету, зниження податкового тиску або зниження процентної ставки). Спричиняють чинники попиту.
Інфляція витрат – має два основних джерела розвитку – підвищення цін на сировину і зростання зарплати. Спичиняється чинниками, що впливають на зміну витрат.
*за масштабами:
- Регіональна, – Національна, - Світова;
*за впливом держави:
- Контрольована, - Неконтрольована, - Відкрита, - Пригнічена;
*за мірою передбачення:
Очікувана - суб’єкти економіки налаштовані на незначні зміни цін.
Неочікувана – суб’єкти економіки не очікують і мусять пристосовуватись до зміни цін.
Інфляційна спіраль – поєднання інфляції попиту та інфляції витрат.
Дефляція – протилежний інфляції процес стійкого і тривалого зниження цін.
Дезінфляція – це уповільнення темпів інфляції.
Страгфляція – коли загальний рівень цін зростає одночасно із скороченням рівня виробництва.
Наслідки інфляції:
Ефект «стоптаних черевиків»
Витрати «меню»
Зміна відносних цін і нераціональне розміщення ресурсів
Викривлення у податковій системі
Зміна міри вартості грошей
Ускладнення економічного аналізу у діяльності та звітності для фірм
Добровільний перерозподіл багатства
Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям вперше досліджував А. Філліпс.
Крива Філліпса відображає обернену залежність між рівнем безробіння і рівнем інфляції у короткостроковому періоді.
Спадна траєкторія кривої відображає гостру дилему сусп.вибору між інфляцією і безробіттям.
У довгостроковому періоді економіка завжди прямує до природного рівня безробіття не залежно від рівня інфляції, відтак крива Філліпсанабуає вигляду вертикальної прямої на рівні повної зайнятості.
Для приборкання інфляції, стабілізації рівня цін уряд здійснює антиінфляційну політику. Вона буває 2-х видів:
Адаптивна антиінфляційна політика застосовується коли інфляція не перевищує 20-30% на рік і передбачає: - поступове обмеження грошового пропонування; - індексацію грошових доходів; - стабілізацію інфляційних очікувань; - регулювання цін і доходів; - укладення договірних угод між підприємцями і профспілками про співвідношення темпів зростання цін і номінальної зарплати.
Активна антиінфляційна політика передбачає: - різке скорочення пропонування грошей шляхом контролю за грошовою емісією; - заборону емісійного фінансування державного бюджету; - проведення грошової реформи конфіскаційного типу.