22. Інфляція: сутність, показники, види, соціально-економічні наслідки. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Антиінфляційна політика.

Інфляція– це стійке само відтворюване зростання середнього рівня цін на всі товари і послуги.

Основний показник – темп(рівень) інфляції – показує відносну зміну індекса цін:

-індекс цін поточного року

- індекс цін попереднього року

Види інфляції:

*за інтенсивністю:

• Помірна інфляція має місце, коли рівень цін зростає не дуже швидкими темпами – до 10% на рік.

• Галопуюча інфляція виникає, коли зростання цін вимірюється двозначним числом від 10% до 200% за рік.

• Гіперінфляція починається, коли темп зростання цін перевищує 200% за рік.

*за механізмом розвитку:

• Інфляція попиту – може бути фіскальна або монетарна експансія уряду (збільшення видатків з бюджету, зниження податкового тиску або зниження процентної ставки). Спричиняють чинники попиту.

• Інфляція витрат – має два основних джерела розвитку – підвищення цін на сировину і зростання зарплати. Спичиняється чинниками, що впливають на зміну витрат.

*за масштабами:

- Регіональна, – Національна, - Світова;

*за впливом держави:

- Контрольована, - Неконтрольована, - Відкрита, - Пригнічена;

*за мірою передбачення:

• Очікувана - суб’єкти економіки налаштовані на незначні зміни цін.

• Неочікувана – суб’єкти економіки не очікують і мусять пристосовуватись до зміни цін.

Інфляційна спіраль – поєднання інфляції попиту та інфляції витрат.

Дефляція – протилежний інфляції процес стійкого і тривалого зниження цін.

Дезінфляція – це уповільнення темпів інфляції.

Страгфляція – коли загальний рівень цін зростає одночасно із скороченням рівня виробництва.

Наслідки інфляції:

• Ефект «стоптаних черевиків»

• Витрати «меню»

• Зміна відносних цін і нераціональне розміщення ресурсів

• Викривлення у податковій системі

• Зміна міри вартості грошей

• Ускладнення економічного аналізу у діяльності та звітності для фірм

• Добровільний перерозподіл багатства

Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям вперше досліджував А. Філліпс.

Крива Філліпса відображає обернену залежність між рівнем безробіння і рівнем інфляції у короткостроковому періоді.

Спадна траєкторія кривої відображає гостру дилему сусп.вибору між інфляцією і безробіттям.

У довгостроковому періоді економіка завжди прямує до природного рівня безробіття не залежно від рівня інфляції, відтак крива Філліпсанабуає вигляду вертикальної прямої на рівні повної зайнятості.

Для приборкання інфляції, стабілізації рівня цін уряд здійснює антиінфляційну політику. Вона буває 2-х видів:

1. Адаптивна антиінфляційна політика застосовується коли інфляція не перевищує 20-30% на рік і передбачає: - поступове обмеження грошового пропонування; - індексацію грошових доходів; - стабілізацію інфляційних очікувань; - регулювання цін і доходів; - укладення договірних угод між підприємцями і профспілками про співвідношення темпів зростання цін і номінальної зарплати.

2. Активна антиінфляційна політика передбачає: - різке скорочення пропонування грошей шляхом контролю за грошовою емісією; - заборону емісійного фінансування державного бюджету; - проведення грошової реформи конфіскаційного типу.