19.Розкрийте суть понять "виробничі травми" та наведіть їхню класифікацію".

Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого за-вдання або громадського доручення.

Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, елект¬ричні, променеві, комбіновані.

Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани то-що) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого устаткування та оброблюваними предметами, інструментом, пе-реміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено устаткуванням, зіпсо-вані переносні драбини).

Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) виклика-ні переважно прямим доторканням до поверхні виробничого устаткування, впливом полум’я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Об-мороження є наслідком дії низьких температур повітря, устатку-вання чи предметів.

Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами та ін. Їх пра-цівник може отримати при транспортуванні та переливі кислот, лугів, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури.

Електричні травми пов’язані з проникненням струму через ор-ганізм людини. Причини електричних травм на виробництві різ-номанітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи предметів під напругою.

Променеві травми пов’язані з впливом випромінювання.

Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом та ін.).

За ступенем їх серйозності» травми поділяються на легкі, тяжкі й смертельні.

20. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в Україні.

Як свідчать статистичні дані, на підприємствах, в установах, організаціях України всіх форм власності щоденно травмується в середньому понад 200 працівників, з них близько 30 стають інва-лідами і 5—6 осіб одержують травми зі смертельним наслідком. Ризик стати жертвою нещасного випадку на виробництві або по-страждати від профзахворювання в Україні у 5—8 разів вищий, ніж у розвинутих країнах .

Протягом багатьох років високим залишається виробничий травматизм у вугільній промисловості як за абсолютними озна-ками, так і на 1 млн видобутого вугілля. Аналіз обставин та при-чин смертельного травматизму на підприємствах вугільної галузі показує, що його основними факторами є: зношеність шахтного фонду, погіршення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля, низький рівень виробничої та технологічної дисципліни праців-ників, відсутність з боку керівників належного контролю за без-печним веденням робіт згідно з нормативно-правовими актами про охорону праці.

Проведений аналіз стану виробничого травматизму та профзахворюваності в Україні за I півріччя 2011 року показав, що незважаючи на заходи, які вживаються роботодавцями щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, робочими органами виконавчої дирекції Фонду, центральними та місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд за станом охорони праці в різних галузях економіки, рівень виробничого травматизму та профзахворюваності залишається ще досить високим

У 2011 році до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло 13674 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 14064 особи (в т.ч. 1755 - із смертельним наслідком), та 5398 повідомлень про професійні захворювання.

За звітний період страховими експертами (іншими представниками Фонду, які виконують їх обов'язки) прийнято участь у роботі комісій з розслідування:- 258 групових нещасних випадків; - 843 нещасних випадків із смертельним наслідком; - 950 випадків смерті на підприємстві; - 2301 нещасного випадку з можливою інвалідністю; - 9970 інших випадків; - 5429 професійних захворювань.

У 2011 році робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 11640 (з них 651 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти по формі Н-1. В тому числі складено 10943 (в т.ч. смертельно – 557) актів за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилось у 2011 році, та 697 (в т.ч. смертельно – 94) актів на випадки, що сталися у минулих роках, а акти на них складені у звітному періоді. Також було складено 2142 акта по формі НПВ (в т.ч. 1046 смертельно).

У 2011 році у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 11,2% (з 13109 до 11640). Кількість смертельно травмованих осіб збільшилась на 0,9% або на 6 випадків (з 645 до 651).

Кількість страхових нещасних випадків на виробництві зменшилась майже у всіх регіонах України.Спостерігається збільшення страхових нещасних випадків у м. Севастополі на 20,6% з (68 до 82), у Київській області на 3% (з 265 до 273), у Вінницькій області на 1% (з 301 до 304).

Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається у таких регіонах України: Сумська область – на 33,7% (з 261 до 173), Черкаська область - на 25% (з 191 до 143), Полтавська область - на 29,9% (з 346 до 260), Львівська область – на 21,3% (з 399 до 314).

В деяких регіонах відмічається збільшення смертельно травмованих осіб. Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (34,5%), Луганській (14,1%) і Дніпропетровській (7,7%) областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 56,3% від їх загальної кількості травмованих по Україні.

На підприємствах України травмовано 81% (9 439) чоловіків (в т.ч. 603 – смертельно) та 18,9% (2 201) жінок (в т.ч. 48 - смертельно) від загальної кількості травмованих по Україні.

Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп'яніння 203 особи (біля 1,74% від загальної кількості травмованих по Україні), що вдвічі більше за показник 2010 року (104 особи), при цьому порівняно з минулим роком збільшилась і кількість осіб, що отримали травми із смертельним наслідком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (з 58 до 78).

Така ситуація відмічалась, зокрема, у таких галузях та видах робіт за професійним ризиком:

- вирощування зернових та технічних культур - 25 осіб; - загальне будівництво будівель – 18 осіб; - підземне видобування кам'яного вугілля - 10 осіб.

За 2011 рік рівень виробничого травматизму за віковою ознакою розподілився таким чином: - віком від 40 до 50 років - 3057 травмованих осіб, або 26% від загальної кількості по Україні;- віком від 30 до 40 років – 2739 осіб (23%); - віком від 50 до 60 років – 2571 особа (22%);- віком від 20 до 30 років - 2385 осіб (20%).

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігається серед працівників віком від 40 до 50 років, незважаючи на їх професіональний досвід, знання норм та правил охорони праці.

До найбільш травмонебезпечних галузей та видів робіт відносяться: - добування та збагачення кам'яного вугілля – кількість травмованих складає 34,5% від загальної кількості травмованих по Україні (4024 особи, в т.ч. 144 - смертельно); - вирощування зернових та технічних культур – 3,2% (373 особи, в т.ч. 44 - смертельно);- загальне будівництво будівель – 2,5% (294 особи, в т.ч. – 48 смертельно); - виробництво чавуну, сталі та феросплавів – 2,4% (207 осіб, в т.ч. – 9 смертельно);- діяльність лікарських закладів – 2,1% (246 осіб, в т.ч. 1 - смертельно).

Кількість травмованих осіб у цих галузях складає близько 45% від їх загальної кількості травмованих по Україні.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 80% (9265 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 13% (1477) нещасних випадків, психофізіологічні – 7 % (903) нещасні випадки.

Найпоширенішими організаційними причинами, як і в минулому році стали: - невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 45,3% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (5 275 травмованих осіб);- невиконання посадових обов'язків – 8,9% (1 040 травмованих осіб);- порушення правил дорожнього руху – 5,2% (603 травмовані особи);- порушення технологічного процесу – 3,9% (463 травмовані особи).

Найпоширенішими технічними причинами стали: - незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території – 3,92% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (456 травмованих осіб); - незадовільний технічний стан засобів виробництва – 2% (239 – травмованих осіб);- недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки – 1,5% (172 - травмовані особи).

Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали: - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб – 8% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (903 травмовані особи).

У 2011 році, у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, кількість професійних захворювань збільшилось на 8,7% (з 4965 до 5396).

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (32,6%), Луганській (26,2%), Дніпропетровській (18%) і Львівській (10,5%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 87% від загальної їх кількості по Україні.

Ріст професійних захворювань відмічається у Донецькій області – на 22,9% (з 1432 до 1760 ), Запорізькій області – на 74,1% (з 58 до 101), Кіровоградській області – на 11,5% (78 до 87), у м. Києві кількість професійних захворювань збільшилась більш ніж вдвічі (з 8 до 17).

Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, що найвищий рівень профзахворюваності спостерігається у вугільній, металургійній, та машинобудівній галузях.

Вагомими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

У структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання 71% від загальної кількості по Україні (понад 3811 випадків). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату – 20% (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артози – понад 1062 випадки). Третє місце залишається за вібраційною хворобою 4% (214 випадків), четверте за хворобами слуху – 3% (176 випадків).

Найбільше професійних захворювань відмічається у таких галузях та видах робіт: - підземне видобування кам'яного вугілля – 73,9% від загальної кількості травмованих по Україні (3990 осіб); - підземне видобування залізної руди – 4,9% (264 особи); - будівництво підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості – 2% (108 осіб).

Кількість осіб, яким встановлено професійні захворювання, у цих галузях складає близько 88% від їх загальної кількості по Україні.

Найчастіше професійні захворювання виникають після 20-29 років роботи в шкідливих умовах праці, а саме: - від 20 до 29 років – 2824 випадки (52%); - від 10 до 19 років – 1628 випадків (30%); - від 30 до 39 років – 715 випадків (13%).

До професій, в яких найчастіше виникають професійні захворювання, відносять:

- гірника очисного забою – 981 випадок профзахворювань (18%); - прохідника – 865 випадків (16%); - електрослюсаря підземного – 551 випадок (10%); - гірника підземного – 320 випадків (6%).

В останні роки все серйознішою стає проблема професійної захворюваності медичних працівників, переважно на інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційний гепатит). У 2010 році виявлено 67 професійних захворювань у медичних працівників.