Правила опису алгоритму Нам

1. Кожен алгоритм має ім'я (заголовок), щоб можна було відрізнити його від інших. Наприклад: алг квадратне рівняння

2. За ім'ям алгоритму записують (у круглих дужках) змінні, вказуючи тип та ім'я кожної з них. Наприклад:

алг квадратне рівняння (дійсн a, d, c, x1, x2)

3. За словом арг записують імена змінних, які є вхідними даними, а за службовим словом рез — імена змінних, які є результатами.

4. Після службового слова поч записують проміжні змінні (які не належать ні до аргументів, ні до результатів), вказуючи тип та ім'я кожної змінної. Наприклад: поч ціл k, дійсн S.

5. Між службовими словами поч і кін записується тіло алгоритму: вказівка або серія вказівок, при цьому вказівки, записані в одному рядку, відокремлюються розділовим знаком «;».

Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.

Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:

1. лінійні алгоритми (слідування)

2. умова (розгалуженя)

3. цикли (повторення)

Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.

Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.

• Цикл з передумовою

• Цикл з післяумовою

• Цикл із параметром

Способи опису алгоритмів:

• Словесний

• Формульний

• Графічний

• Алгоритмічною мовою

Задача: знайти корені квадратного рівняння ах²+bх+с=0

Словесний:

1. Розпочати процес обчислень

2. Визначити a,b,c

3. Обчислити D =b²+ac

4. Якщо D >0, то перейти на крок 8 інакше на крок 5

5. Обчислити

6. Вивести на екран X ₁ X₂

7. Перейти на крок 9

8. Вивести повідомлення про те, що коренів немає.

9. Завершити процес обчислень.

Формульний

Графічний

Блок – схема – графічне зображення алгоритмів за допомогою окремих блоків.

Початок або кінець Блок перевірки умови

алгоритму

Блок введення,

Виведення даних Блок виклику підпрограм

Блок обчислень Виведення документу

1

Початок

2

a,b,c

3

D =b²+ac

4 5

D >0 так

8 ні

Рішень немає 6

7

Вивести х₁­ х₂

₉

_Кінець

Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Виконати

дію А

Виконати

дію В

Виконати

дію N

.....

У мова(розвилка, розгалуження) – означає перевірку значення логічного виразу(ЛВ) та вибір одного з двох варіантів дій, залежно від значення ЛВ. В ЛВ можуть використовуватися логічні операції «НЕ» «І» «АБО». ЛВ може набувати одного з двох значень – істина чи хиба.

Наприклад: алгоритм обчислення значень функції

можна представити в такому вигляді:

х<>0

так ні

y = 0

Можливо , що при одному зі значень ЛВ на потрібно виконувати жодних дій. В такому випадку існує коротка форма розгалуження:

x>0

Ні

Так

Виконати дію

Цикл означає повторення виконання тієї самої дії, або блока дії, що звуться тілом циклу, доти, поки певний ЛВ лишатиметься істинним.

1. « цикл – поки», або цикл з передумовою,

(умова перевіряється перед виконанням циклу).

На першому кроці перевіряється значення ЛВ. І< n

Якщо воно є істинним – виконується тіло циклу.

Потім на другому кроці знову перевіряється значення ЛВ s=s+a₁

і якщо воно істинне знову виконується тіло циклу.

Цикл завершується, коли значення ЛВ стає помилковим. I=i+1

В тілі циклу повинні бути команди, які змінюють

значення величини, яка входить в ЛВ.В циклі

використовують лічильник циклів, який рахує кроки циклу.

На початку алгоритму значення лічильника дорівнює 0.

2 . « цикл – до», або цикл з післяумовою,

(умова перевіряється після виконанням циклу). s=s +a₁

Це означає, що тіло циклу – добуде виконано .

принаймні один раз. « цикл – до» повторюється

доти, поки значення ЛВ є помилковим, і I = i + 1

завершується коли воно стає істинним.

I > n

С труктурний підхід передбачає використання тільки декількох основних структур, комбінація яких дає все різноманіття алгоритмів і програм.

Послідовне розміщення блоків і груп блоків.

У програмі реалізується послідовним розміщенням операторів

Розгалуження

Це алгоритмічна альтернатива. За цією командою виконавець вибирає один із шляхів виконання алгоритму з неодмінним виходом на загальне продовження. Вибір відбувається по якомусь умові і може в свою чергу містити кілька етапів.

На природній мові розгалуження відповідає послідовність операторів:

Якщо <Умова> «Виконується або ІСТИНА» тоді <Дію 1> інакше <Дію 2>

Кінець розгалуження

Розглянутий варіант команди розгалуження називається повним розгалуженням.

Якщо ж на гілки «НЕТ » відсутня послідовність команд, то таке розгалуження називається неповним чи обхід

М н о ж е с т в е н н и й

в и б о р .

Є узагальненням розгалуження, коли в залежності від значення змінної (I) виконується одна з декількох дій. При I = 1 виконується дія S1, при I = 2 - дія S2 і т.д.

Якщо на гілках розвилки в свою чергу знаходяться розгалуження, то говорять, що такий алгоритм має структуру Вкладених розгалужень

У мовах програмування високого рівня розгалуження реалізується за допомогою умовного оператора.

Цикл

Способи вирішення багатьох складних завдань часто засновані на повторенні одних і тих же дій аж до досягнення певної мети. Організація повторень в алгоритмах називається циклом.

Проте організація циклів, ніколи не приводять до зупинки у виконанні алгоритму, є порушенням вимоги його результативності. Розглянемо графічне представлення циклічного алгоритму. В нього входять як базових елементів наступні структури: логічний елемент з перевіркою умови і блок, званий тілом циклу. Розглянемо основні різновиди циклічних алгоритмів

Технологія побудови з гори в низ