2.3. Полівінілацетат (пва)

Одержують полімеризацією вінілацетату. За властивостями схожий на ПВХ. Основне застосування – праймер для одержання КПМ.

2.4. Полівініловий спирт (пвс)

Одержують гідролізом полівінілацетату: (-СН₂-СНОН-СН₂-СНОН-)_n .

Відмінна особливість є його розчинність у воді.

Співполімери етилену і вінілового спирту (ПЕВС) характеризуються високими бар’єрними властивостями і низькою проникністю, остання зростає із збільшенням вологості. Співекструзія з поліолефінами (ПЕНГ, ПП) дає змогу збільшити бар’єрні властивості матеріалу щодо води і водяної пари.

Фірмою Du Pont (США) розпочато випуск матеріалу під торговою мар-кою Selar OH, який є аналогом етилвінілового спирту (ЕВС). Він характери-зується високими захисними властивостями для виготовлення багатошарових матеріалів, які можуть замінити металеві та скляні консервні банки для харчових продуктів.

2.5. Полістирол (пс)

Одержання: радикальною полімеризацією мономеру стиролу:

n СН=СН₂ → (-СН- СН₂-)_n

В країнах СНД виробляють ПС:

• загального призначення марок ПСМД і ПСМ (за блочним методом);

• марок ПСЕ-1 і ПСЕ-2 емульсійним методом;

• марок ПСС і ПССП (пластифікований) за суспензійним методом.

За обсягом виробництва ПС займає третє місце серед полімерних матеріалів, поступаючись тільки поліолефінам і ПВХ.

Характеристика:

• твердий і жорсткий аморфний полімер (СК = 0) густиною 1,05...1,08 г/см³;

• температура розм’якшення 90-95 град С;

• недолік ПС – низька теплостійкість (70-80 ^оС) та ударна міцність, висо-ка горючість, а також схильність до старіння – тому його піддають орієнтуванню;

• орієнтований ПС має середню газопроникність (вища, ніж у ПП, але нижча, ніж у ПЕНГ) і високу паропроникність (проте нижче 0 ^оС вона знижується і це дозволяє використовувати полімер для пакування продуктів холодильного зберігання);

• жорсткі плівки з ОПС дешевші порівняно з плівками з інших полімерів, то-му з них методом термоформування одержують вироби складної конфігура-ції;

• ДОПС плівка має високу прозорість, тому використовується для виготовлення „віконець” у картонних коробках (товщиною нижче 70 мкм), а більш товсті – для виготовлення склянок разового споживання, таць для фасування свіжого м’яса і для тих продуктів, які бажано оцінити за зовнішнім видом;

• співполімери ПС:

- з бутадієновим і бутадієнстирольним каучуками – т.зв. удароміцний ПС (УПС). Цей полімер порівняно с не модифікованим ПС більш гнучкий, з більшою ударною міцністю, але має меншу міцність при розтягу і меншу теплостійкість;

- з акрилонітрилом (5-35%), бутадієном (10-40%) і стиролом (80-25%) - АВС-пластики. В залежності від складу цих компонентів формуються відповідні властивості матеріалу. Порівняно з УПС АВС-пластики мають більшу ударну в’язкість, хімічну стійкість і пластичність. Промисловістю випускаються АВС-пластики марок САН (стирол-акрилонітрил) і різних модифікацій: МСН, АТ-2, АВС. Їх використовують для виготовлення різноманітних банок і таць;

• ПС марки ПСЕ-1 використовується як основа для виробництва газонаповнених матеріалів (пінопластів). Тару з ПС пінопласту застосовують для захисту продукції від ударів, поштовхів, механічних ушкоджень, проникнення вологи, дії мікроорганізмів, а також для зменшення її маси і підвищення довговічності. Тара з таких матеріалів зберігає свою форму і пружні властивості в діапазоні температур від 60 до 75 ^оС. Спінений ПС застосовується для виготовлення різноманітних виробів методом термоформування (прокладки в ящиках для фруктів, коробки для фасування яєць, таць і лотки для фасування яєць, м’яса, риби тощо).

3. Поліефіри