1.3. Полібутен -1 (пб):

Продукт полімеризації газу бутену -1 (поліолефін).

Характеристика:

• густина 0,915-0,92 г/см³;

• Т_пл =125 ^оС – більш придатний для розфасовування гарячої продукції порівняно з ПЕНГ;

• більша жорсткість, стійкість до роздирання, удару, проколу, при розтягу;

• низька паро проникність, але висока газопроникність;

• легко термозварюється,

Застосування:

• пакети для молока;

• упаковка промислових товарів.

2. Вінілові полімери

Це продукти полімеризації деяких заміщених етиленів: ПВХ, ПВДХ, СП вінілхлориду з вінілацетатом, полівінілацетат, ПВС, полістирол.

2.1. Полівінілхлорид (пвх/pvc)

Одержання: полімеризацією мономеру вінілхлориду:

n СН₂ =СНСІ → (-СН₂-СНСІ-СН₂-СНСІ-)_n

Характеристика:

• аморфний полімер (СК – 10...25%);

• густина – 1,30...1,41 г/см³;

• ПВХ-П з концентрацією пластифікатора (ДБФ) до 25% (пластикат):

- із збільшенням пластифікатора зростає прозорість, м’якість і блиск плівки;

- морозостійкість до -50 град.С;

- менша (порівняно з поліолефінами) газопроникність, тому висока оліє- і жиростійкість;

- задруковуються без попередньої обробки коронним розрядом.

Застосування: - усадкові і розтягувальні для загортання таць і лотків із

харчовими продуктами, особливо м’ясних (висока кис-

ненепроникність – відсутність зміни забарвлення м’я-

са);

- товсті плівки для виробництва тари для шампунів, мас-

тил тощо (зварюються лише високочастотною зваркою).

• Т-ПВХ (не пластифікований – вініпласт):

- містять стабілізатори для запобігання термічної деструкції, яка супроводжується виділенням соляної кислоти;

- містять антистатичну добавку для запобігання злипання внаслідок накопичення статичного заряду;

- плівки жорсткі і міцні при розтягу;

- стійкі до олій, жирів, кислот і лугів;

- паропроникність вища, а газопроникність нижча порівняно з поліолефінами;

Застосування:

• термоформовані вироби – корекси, блістери, тару (просту і декоративну – металізовану у вакуумі);

• прозорі об’ємні вироби методом екструзійно-видувного формування – пляшки, флакони, невеликі каністри з боковими ручками тощо.

2.2. Полівініліденхлорид (пвдх) (саран)

Одержують кополімеризацією вінілхлориду з вініліденхлоридом.

Характеристика:

• густина 1,65...1,72 г/см³;

• орієнтований ПВДХ – прозорий, міцний на розтяг, протискування, роздирання;

• дуже висока паро-, газо- і ароматонепроникність;

• висока хімічна стійкість до олій, жирів, органічних розчинників;

• низька теплостійкість (Т_р = 70-95 град С);

• низька морозостійкість (-17 град.С);

• через м’якість і цупкість важко використовувати на пакувальному обладнанні.

Застосування:

• завдяки високим бар’єрними властивостям – як ТУП для загортання харчових продуктів (м’яса, птиці, сиру твердого – підтримується вакуум і обмежується ріст мікроорганізмів, а також для дозрівання сирів, їх зневоднення та утворення кірки);

• упаковка медпрепаратів;

• в БПМ як дуже тонкий бар’єрний шар, який неможливо сформувати окремо;

• в КПМ як покриття для паперу, картону, целофану, поліпропілену;

• корки для пляшок (ОПВДХ).