
- •1 Питання Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- •Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- •Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •2 Питання
- •3 Питання
- •1 Питання Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.
- •Основне рівняння мкт.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •2 Питання
- •3 Питання
- •1 Питання
- •Кінематика матеріальної точки
- •Система відліку.
- •Перетворення Галілея
- •2 Питання
- •3 Питання.
- •4. Види теплообміну
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
1 Питання
Як відомо, стан атома характеризується чотирма квантовими числами: n, І, т, ms. Оскільки квантове число ms мас тільки два значення, по головному квантовому числу n відповідатиме не n1 станів (див. формулу (13.31)), а 2 n2 станів.
Кількість електронів в атомі дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі елементів Менделєєва. Електрони в атомі утворюють електронну оболонку. Вважатимемо оболонкою або підшаром сукупність електронів, що мають однакові квантові числа n і l; шаром - сукупність електронів з однаковим квантовим числом n.
Таким чином, періодичність хімічних властивостей елементів пояснюється періодичністю заповнення електронами станів в атомах.
Суть цієї гіпотези полягає в тому, що в електрона є не тільки момент імпульсу і магнітний момент, які зумовлені рухом цієї частинки як цілого. Електрон має також власний, або внутрішній, механічний момент імпульсу, який називається спіном (від англійського слова spin - вертітися). Відповідний йому магнітний момент називається спіновим магнітним моментом. Наявність спіна в мікрочастинці означає, що деякою мірою вона подібна до маленької дзиґи.
Спочатку Дж. Уленбек і C. Гаудсміт припустили, що спін зумовлений обертанням електрона навколо осі. Проте зразу ж виявилась неспроможність такого класичного уявлення про спін. Така аналогія суто формальна, оскільки квантові закони істотно змінюють властивості моменту імпульсу. Згідно з квантовою механікою власний момент може мати точкова частинка. Важлива і нетривіальна властивість спіна частинки полягає в тому, що тільки він може задавати виділену орієнтацію в частинці.
Будемо вважати, що крім заповнених електронних шарів в атомі є ще валентні електрони, які не утворюють заповненого електронного шару. Якщо внутрішні електронні шари повністю заповнені електронами, то моменти імпульсу електронів як орбітальні, так і спінові повністю скомпенсовані, тобто повні моменти внутрішніх шарів дорівнюють нулю.
Нормальний зв'язок полягає в тому, що орбітальні l, і спінові S, моменти електронів зовнішнього електронного шару окремо додаються за правилом векторного додавання в загальні орбітальні L і спінові S моменти атома, тобто
Повному орбітальному моменту імпульсу атома відповідає квантове число L , яке набирає тільки цілі значення. Так, якщо в атомі є два електрони, що знаходяться на незаповнених повністю шарах, з квантовими числами l1 і l2, то квантове число L визначається так:
Якщо в атомі є три таких електрони, то спочатку визначають величину V для перших двох електронів за правилом (13.39), а потім визначають аналогічно квантове число L. Для більшої кількості електронів знаходять квантове число L таким самим методом.
Повному спіновому моменту S відповідає квантове число S, яке також визначається за правилом (13.39). Оскільки квантове число S1 =1/2, то квантове число S буде цілим при парному числі електронів і півцілим при непарному числі електронів в атомі.
Величина, що визначає можливе число проекцій вектора S на заданий напрям, визначає мультиплетність терму
Термом називають сукупність станів атома з певною електронною конфігурацією при заданих значеннях квантових чисел L і S. Терми для значень числа х = 1, 2, 3, 4, 5, ... відповідно називають синглет, дублет, триплет, квартет, квінтет і т. д. Стани, що належать до одного терму, відрізняються значенням повного моменту імпульсу J атома, який визначається векторною сумою L i S:
Вектору І відповідає квантове число J, яке також визначається співвідношенням типу (13.39), тобто
Кратність виродження g електронного стану визначається числом можливих орієнтацій вектора J : g = U +1.
Стан атома за цією схемою зв'язку визначають за допомогою чисел к, L, J . Замість L записують відповідне літерне позначення, біля якого зверху ліворуч у вигляді індексу ставиться число n, а внизу праворуч у вигляді індексу ставиться число .l.
Принцип побудови таблиці Міндєлєєва
Принцип мінімальної енергії
Принцип Паулі : в атомі не може бути двох електронів, які знаходяться у двох однакових стаціонарних станах, що визначаються однаковим набором чотирьох квантових чисел: n, l, т, ms.
Сукупність електронів з даним головним квантовим числом утворює електронний шар:
n |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
шар |
K |
L |
M |
N |
O |
P |
Q |
К-сть станів ел-на |
2 |
8 |
18 |
32 |
50 |
|
|
Правило Клечковського: Першими заповнюються ті оболонки, для яких n+l – min, при однакових значеннях суми заповнюються з менших значень головного квантового числа n.