1 Питання Основні положення молекулярно-кінетичної теорії.

Сучасним вченням про будову речовини є атомно-молекулярна теорія. Суть атомно-молекулярного вчення зводиться до таких основних положень.

1. Усі тіла складаються з атомів або певних з’єднань атомів – молекул.

2. Атоми і молекули в тілах перебувають у безперервному хаотич­ному русі. Рухами цих частинок зумовлюються явища дифузії, внутрішнього тертя, теплопровідності, тиску газу, броунівського руху.

Дифузія - це явище самовільного проникнення однієї речовини в іншу. Дуже швидко дифундують гази. Дещо повільніше дифундують рідини. Дифундують також і тверді тіла, але дуже повільно.

Дифузія відбувається швидше з підвищенням температури. Отже з підвищенням температури швидкість руху молекул збільшується.

3. Між молекулами речовини одночасно проявляються сили взаємного притягання (зчеплення) і сили взаємного відштовху­вання.

За своєю природою – це електромагнітні сили.

Основне рівняння мкт.

Р озглянемо газ у посудині за умови температурної рівноваги між газом і стінками посудини, зіткнення молекул з стінками вважати ідеально пружними.

Нехай газ міститься в посудині у вигляді куба, ребро якого дорівнює 1 м.

тиск газу чисельно дорівнює двом третинам кінетичної енергії поступального руху молекул одиниці об'єму газу. Такий статистичний результат дії молекул газу на стінки посудини.

Якщо газ однорідний, тобто маси всіх молекул однакові, т₁=т₂=... =m, то вираз для тиску (6) можна записати так:

Ввівши у вираз (7) середню квадратичну швидкість молекул, , яка визначається із співвідношення дістанемо

де n_o – кількість молекул в одиниці об’єму газу, - середня кінетична енергія поступального руху молекул. Цей вираз називають основним рівнянням кінетичної теорії газів.

Рівняння стану ідеального газу.

Ідеальним називають газ, рівняння стану якого має вигляд pV = νRT (1.7)

його називають рівнянням Клапейрона. Тут ν - кількість речовини, вимірюване числом молей, R - універсальна газова постійна: R = 8,314 Дж/(моль ∙ К)

Моль - це кількість речовини, що містить число рівне постійною Авогадро: N_A = 6,022  10²³ моль^-1

Молю відповідає маса - молярна маса, - різна для різних газів. Ці маси приведені в періодичній системі елементів, де в кожного елементу перше число - порядковий номер, а друге - молярна маса в г/моль.

З молекулярної точки зору ідеальний газ складається з молекул, взаємодія між якими нехтує мало. Це властиво всім газам при достатньо великій розрядці.

2 Питання

Вивчення геометричної оптики повинне опиратися на хвильову оптику. Цьому в значній мірі може сприяти вступне заняття з оптики. Геометрична оптика вивчає закони поширення світла для тих випадків, коли можна знехтувати явищем дифракції. Світло – це електромагнітна хвиля. Якщо довжина світлової хвилі значно менша від розмірів перешкод, які трапляються на шляху її поширення, то з достатньою точністю можна описувати явище методами геометричної оптики. Основними поняттями в геометричній оптиці є поняття світлового променя як лінії, що вказує напрям поширення світлової енергії. В однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Методи вимірювання енергії світла розглядаються у фотометрії. Основними поняттями яких є: світловий потік, сила світла, освітленість. Світловим потоком Ф називають енергію світла, що переноситься через деяку поверхню за одиницю часу. Силою світла І джерела – відношення світлового потоку Ф, який створює джерело світла в тілесному куті Ω, до цього тілесного кута(I=Ф/Ω). Освітленість Е= Ф/ S – відношення світлового потоку Ф, який падає на деяку ділянку поверхні до площі цієї ділянки S . Силу світла вимірюють в канделах, світловий потік – в люменах, освітленість – люксах. Основні закони: закон прямолінійного поширення світла в однорідному середовищі, закон відбивання(падаючий промінь, відбитий проміни і перпендикуляр в точку падіння лежать в одній площині; кут падіння дорівнює куту відбивання), закон заломлення(падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр до межі двох середовищ лежать в одній площині sinα/sinβ= n ). Лінзи(збиральні, розсівні) – прозорі тіла, обмежені сферичними поверхнями.1/d+1/f=1/F.