Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу

З'ясуємо суть основного рівняння динаміки обертального руху твердого тіла щодо передавання механічного руху при взаємодії тіл. Для цього рівняння динаміки зведемо до такого вигляду: . Оскільки для твердого тіла з нерухомою віссю обертання момент інерції І сталою величиною, то її можна внести під знак : (і) Добуток I_i для довільної матеріальної точки інакше можна виразити так: де m_iv_i – імпульс точки; r_i – відстань точки від осі обертання.

Векторний добуток вектора імпульсу на радіус-вектор називають моментом імпульсу точки. Очевидно, сума моментів імпульсу всіх матеріальних точок, на які поділено тіло, дорівнює моменту імпульсу всього тіла (2) Момент імпульсу – це вектор однакового напрям}' з вектором кутової швидкості.

З рівності (1) випливає, що зміна моменту імпульсу тіла при обертанні пропорційна результуючому моменту діючих сил і відбувається в напрямі діючого моменту. Такий зміст основного рівняння динаміки обертального руху твердого тіла.

2 Питання

Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.

Якщо зрівнювати недавно в курсах фізики середньої школи матеріал групувався по класах явищ: механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові, тяжіння, тому в даний час навчальний матеріал групується по чотирьох фундаментальних фізичних теоріях: класична механіка, термодинаміка та статистична фізика, електродинаміка, квантова фізика.

До класичної механіки відносять механіку вільної точки ,. Прийнято ділити механіку на кінематику, статику, динаміку. До основи відносять ряд кінематичних понять і величин, які описують рух і положення матеріальної точки в просторі. Ядро механіки складає перший, другий і третій закони Ньютона і принцип суперпозиції сил.

Поняття, які відносять до термодинаміки: температура, кількість теплоти, внутрішня енергія, теплоємність. Ядро термодинаміки представлено трьома принципами. Статистична фізика використовує ряд понять і величин – тиск, температура, ентропія. В ядро статики входять в загальній формі і закони механіки.

В основі електродинаміки лежить нова модель матерії і взаємодії. Теоретичним ядром є система рівнянь Максвела – Лоренцо для електромагнітного поля. Питання квантової фізики (електромагнітного поля і механічного руху) об’єднуються в одній темі. В основі розглядають закони Столєтова по фотоефекту.В ролі ядра взяті постулати де Бройля для мікро частин з масою спокою.

3 Питання

Тема: Закон Ома

Мета: установити залежність між силою струму, напругою на однорідній ділянці електричного кола і опором цієї ділянки.

Хід уроку

Закон Ома для ділянки кола можна установити експеримен­тально.

Існує багато описів відповідних дослідів та установок, які мож­на згрупувати в такий спосіб:

а) досліди з установкою, у якій здійснюється заміна резисторів;

б) досліди з демонстраційним магазином опорів;

в) досліди з демонстраційним реохордом.

В усіх цих дослідах застосовують демонстраційні амперметри і вольтметри.

Демонстрації проводяться у два етапи. Спочатку встановлюють належність сили струму від опору ділянки кола за постійної напруги на даній ділянці кола. За результатами цього досліду виявляють обернено пропорційну залежність сили струму від опору провідника:

Н а другому етапі, не змінюючи опору, вимірюють силу струму, коли значення напруги на даній ділянці кола різні. За результа­тами цього досліду встановлюють пряму пропорційну залежність сили струму від напруги:

Результати обох дослідів узагальнюють і формулюють закон Ома для ділянки кола.

С ила струму в однорідній ділянці кола прямо пропорційна на­прузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна його опору.

Залежність сили струму на ділянці кола від напруги за постій­ного опору і залежність сили струму від опору за постійної напруги можуть бути виражені графічно.

17 білет