3.2. Ефективний митний тариф та визначення показника ефективного протекціонізму для ат «Арма»
Для підприємства є дуже важливим митна політика держави. Від цієї політики залежить рівень захищеності підприємства (галузі), а відповідно і рівень його прибутків. Для регулювання діяльності підприємства держава використовує показник ефективного митного тарифу.
Ефективний
митний тариф (показник ефективного
протекціонізму) – це реальний рівень
мита на кінцеві товари, визначений з
урахуванням рівня мит накладених на
сировину та деталі цих товарів. Ефективний
митний тариф визначається за формулою
,
де
g – показник ефективного протекціонізму;
t – ставка мита на кінцевий продукт;
ti – ставка мита на імпортні деталі чи сировину;
а – частка ціни деталей чи сировини в ціні кінцевого продукту.
АТ «Арма» займається експортно-імпортною діяльністю, а саме: підприємство імпортує сировину для виготовлення продукції та експортує готові вироби до Росії та деяких країн Західної Європи. Розрахуємо показник ефективного митного тарифу для АТ «Арма» при умовах, що готова продукція обкладається митом у розмірі 20%, ставка мита на сировину становить 10%, а частка ціни сировини в ціні кінцевої продукції – 10%.
g = (0.2 – 0.1*0.1) / (1-0.1) = 0.21
Відомо, що чим вищий показник ефективного митного тарифу, тим більше виробник захищений державою. Тому можна зробити висновок, що хоч виробництво даної продукції і є прибутковим, але держава не захищає його.
Висновок
Сучасна ситуація в нашій державі вимагає наявності більш послідовної і виваженої політики по митному регулюванню. Крім закликів захищати неконкурентноспроможну вітчизняну продукцію, необхідно також враховувати інтереси споживачів щодо доступу до імпортних товарів високої якості за помірними цінами та можливі наслідки протекціоністських дій нашої держави у зовнішньополітичних відносинах. Не є секретом, що від введення митого тарифу на імпорт у виграші залишилися виробники та державний бюджет, а в програші — споживачі. Митний тариф, як і будь-який податок, приводить до перерозподілу прибутків до державного бюджету та виробників в галузях, які захищені цим тарифом. Але сукупний виграш виробників і держави є меншим, ніж сукупний програш споживачів, це пояснюється тим, що: по-перше, споживачі вимушено скорочують споживання продукції, оскільки вона стає дорожчою; по-друге знижується ефективність розподілу ресурсів, оскільки розширюється виробництво у недостатньо конкурентоспроможних вітчизняних фірм з більш високим рівнем витрат. Але з іншого боку, підтримка вітчизняного виробника та наповнення державного бюджету сприяє зайнятості населення та збільшенню видатків на соціальну сферу, тим самим збільшуючи життєвий рівень населення.
Подібна ситуація вимагає комплексного підходу, що означає, що під час застосування певного засобу впливу необхідно враховувати національні інтереси держави, її міжнародно-правові зобов'язання, прогнозувати наслідки відповідних дій на великий проміжок часу вперед. Але при цьому, на нашу думку, захищати національних виробників потрібно саме від недобросовісної конкуренції, а не просто від конкуренції. Більш того, намагання будь-яким чином захистити внутрішній ринок неодмінно зіштовхнуться з тиском з боку інших держав в інтересах яких відкрити доступ для своїх товарів на український ринок.
Оптимальним в такій ситуації вбачається шлях вимагання двосторонніх зустрічних поступок, коли лібералізація митної політики нашої держави повинна проводитись на паритетних засадах з її торгівельними партнерами і збільшення доступу товарів іноземного походження на внутрішній ринок України повинен компенсуватися наданням доступу для українських товарів на ринки інших держав. Одним з виходів з цієї ситуації є якомога скоріший вступ України до Світової Організації Торгівлі, що зокрема передбачає значне реформування митного тарифу.
Список використаної літератури : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|