Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді сулм.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
260.88 Кб
Скачать

13) Безособові речення. Інфінітивні речення.

  • Безособові речення, в яких дійова особа граматично не виражається. Головний член у безособових реченнях буває виражений:

безособовим або особовим, що має безособове значення, дієсловом: Смеркалося… Огнем кругом запалало (Шевченко). А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильченко). дієслівними формами на -но, -то:

  1. Ранено в груди тяжко, а волосся тільки обсмалено порохом (Головко).

неозначеною формою дієслова або неозначеною формою дієслова у поєднанні з прислівником чи присудковими словами треба, можна, жаль, шкода, слід:

  1. Ніколи не забути шкільних років.

  2. Вибрати не можна тільки Батьківщину (Симоненко).

прислівником (зі зв'язкою або без неї):

  1. У коморі було тихенько, як у вусі (Марко Вовчок).

  2. Так тихо, тихо скрізь (Тичина).

словами нема, немає, не було, не буде, при яких є додаток у родовому відмінку:

  1. Ніде немає літа (Л. Костенко).

Безособові речення часто трапляються в художньому стилі мовлення.

  • Односкладні речення з головним членом-підметом — це називні речення, в яких стверджується наявність предметів чи явищ. Головний член виражається іменником у називному відмінку (Хвилини. Дні. Роки). При ньому в реченні можуть бути означення і додатки: Пекучий день… Лісів солодка млява:… Смага стежок… Сонливиці левади,.. (Л. Костенко).

Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, он:

  1. Он Говерла. Ось гуцульський край.

Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Вони часто вживаються в художньому, публіцистичному та розмовному стилях мовлення.

14) Номінативні речення

Односкладні речення з головним членом-підметом — це називні речення, в яких стверджується наявність предметів чи явищ. Головний член виражається іменником у називному відмінку (Хвилини. Дні. Роки). При ньому в реченні можуть бути означення і додатки: Пекучий день… Лісів солодка млява:… Смага стежок… Сонливиці левади,.. (Л. Костенко).

Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, он:

1.Он Говерла. Ось гуцульський край.

Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Вони часто вживаються в художньому, публіцистичному та розмовному стилях мовлення.

15) Неповні та еліптичні речення.

Неповні речення- це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

Типи неповних речень :

-Контекстуальне

-Ситуативне

-Еліптичне

Еліптичне -це речення в яких неназваний член не визначається з контексту та обстановки мовлення, а зумовлюється структурою та семантикою самого речення.

Еліптичні речення розглядають як різновид неповних, але їх специфіка полягає в тому що вони семантично повні,а структурно -неповні.

Дехто з учених трактує їх самостійні речення окремого типу, особливістю структури яких є відсутність дієслівного присудка, що не встановлюється з контексту.

Приклад:"Для нього, для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя" (О.Гончар)- у цьому двоскладному реченні не вжитий присудок, що засвідчується наявністю обставини тут, який може бути заміщений дієсловом міститься, перебуває, є. Водночас за інформативною семантикою це речення повне.