- •1)Предмет синтаксису.
- •3)Поняття про речення.Класифікація речень за метою висловлювання.
- •4) Просте речення. Поняття про двоскладні і односкладні речення.
- •5)Підмет. Простий підмет. Складний підмет.
- •6)Присудок. Дієслівний простий присудок.
- •7)Дієслівний складний присудок.Іменний складений присудок.Подвійний присудок.
- •8)Поняття про другорядні члени речення.
- •9)Додаток. Прямий додаток.Непрямий додаток.Інфінітивний додаток.
- •10) Обставина. Різновиди обставини за значенням.
- •11)Означення (узгоджене, неузгоджене).Прикладка.
- •12)Односкладні речення.Означено-особові речення.Неозначено-особові речення. Узагальнено-особові речення.
- •13) Безособові речення. Інфінітивні речення.
- •14) Номінативні речення
- •15) Неповні та еліптичні речення.
- •16) Нечленовані конструкції. (слова-речення)
- •17)Поняття про просте ускладнене речення.
- •18)Речення з однорідними членами. Поняття про однорідні члени речення. Засоби вираження однорідності.
- •19)Однорідні і неоднорідні означення.
- •20)Речення з відокремленими членами.
- •21)Речення з вставними і вставленими конструкціями.
- •22)Звертання.
- •23)Поняття про складне речення. Поєднання частин складного речення.?
- •24)Основні типи складених речень.?
- •25) Складносурядне речення .
- •26)Складнопідрядне речення. Принципи класифікації складнопідрядних речень.
- •27)Структурно-семантичні види складнопідрядних речень.
- •28) Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Складнопідрядні речення розчленованої структури.
- •29)Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними.?
- •30)Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними.?
- •31)Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •32)Складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, мети, причини та ін..?
- •33)Безсполучникові складні речення.
- •34)Складне речення. Різновиди складних речень.
- •35) Складні багатокомпонентні речення з одним типом зв’язку.?
- •36) Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв’язку.?
- •38) Складне синтаксичне ціле.
29)Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними.?
Речення нерозчленованої структури – це такі складнопідрядні речення підрядна частина яких відноситься до першого слова або словосполучення головної частини. Зв'язок підрядної частини з головною здійснюється за доп. Семантичних і функціональних сполучників, а також співвідносних слів. Типи: складнопідрядне (спр) з підрядним присубстантивно-атрибутивним (означально-прийменникові); спр займенниково співвідносне; з’ясувальні.
Присубстантивно-атрибутивним назив. Такі спр речення в яких підрядна частина стосується іменника чи субстантивного слова, що входить до головної частини і означає його: який? Яка? Яке?
30)Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними.?
У співвідносних складнопідрядних реченнях розрізняється займен- никово-співвідносний та сполучниково-співвідносний зв’язок. При зай- менниково-співвідносному зв’язку підрядна частина складнопідрядного речення вживається в ролі своєрідного доповнення до співвідносного елемента головної частини: Всі раптом заговорили про те, що так хвилювало (М. Хвильовий). При сполучниково-співвідносному зв’язку між частинами складнопідрядного речення встановлюються відношення сумісності або взаємозумовленості їх змісту, пор.: Чим ближче Степан під’їжджав дорідного села, тим сильніше сповнювалась його душа хвилюванням (А. Яна). Безпосереднім такий зв’язок є тоді, коли зміст займенниково-співвідносного слова розкривається прямо, безпосередньо (Василь раптом згадав те, що його сьогодні так стурбувало (В. Підмогильний)), й опосередкованим тоді, коли зміст займеннико- во-співвідносного слова розкривається через порівняння або уподібнення поєднувальних фактів: Краса була така, що довелось затамувати подих. При безпосередньому зв’язку підрядна частина дублює зміст співвідносно-займенникового слова головної частини в будь-якій його синтаксичній функції.
У випадку опосередкованого займенниково-співвідносного зв’язку підрядна частина може або дублювати функціонально-синтаксичне значення займенниково-співвідносного компонента головної частини, або характеризуватись щодо головної частини певним додатковим функ- ціонально-синтаксичним значенням. За цих умов можна виділити: симетричний зв’язок (взаємодія елементів такий… який, так… як, стільки… скільки) й асиметричний (взаємодія займенниково-співвідносних елементів і сполучникових засобів типу такий… що, так… що, так… щоб, настільки… щоб), пор.: Стало так холодно, як буває тільки взимку і Стало холодно настільки, що не хотілось виходити з хати.
Для безпосереднього займенниково-співвідносного зв’язку таке розмежування зовсім не властиве. Безпосередній займенниково-співвіднос- ний зв’язок диференціюється на обов’язковий і факультативний, пор.: Усе розпочалось з того, що наш учитель раптово захворів і Стало відомо про те, що учитель наш раптово захворів (у другому реченні можна опустити займенниково-співвідносне слово, що засвідчує його факультативність у структурі головної частини).