7. Вимоги до оформлення змісту та бібліографії курсової роботи

Курсова робота є науковою працею, тому її оформлення має відповідати належним вимогам, які вирізняють особливості подання наукового продукту. Кожна складова структури роботи (зміст, вступ, розділи, висновки, бібліографія, додатки) починаються з нової сторінки. Текст курсової роботи друкується за основним стандартом наукових праці: стандартний аркуш А-4, шрифт Times New Roman, розмір –14, інтервал 1,5. Поля аркуша: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм., абзац – 5 знаків відступу.

Курсова робота друкується на комп’ютері , об’єм роботи 30- 50 сторінок (1-2 друкованих аркуша). Заголовки складових структури друкуються великими літерами симетричного тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими ( окрім першої великої) літерами з абзацу жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовку не ставлять, якщо він складається з двох і більше речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками ( за винятком заголовку пункту) та текстом становить 3 – 4 інтервали. Заголовок пункту друкують в підбір до тексту, в кінці нього ставлять крапку.

Нумерація – першою сторінкою є титульний аркуш, другою завдання до курсової роботи, підписані науковим керівником і магістрантом, третьою – зміст, що розміщується на окремій сторінці, ці сторінки включають до загальної нумерації роботи, але номер на них не ставиться. Починаючи із сторінки “вступ”, яка позначається номером три (3 ), проставляють номер кожної сторінки внизу в центрі. Бібліографія включається до загальної нумерації. Додатки – позначаються великими літерами і до загальної нумерації курсової роботи не включаються.

Посилання на літературні джерела, що використовуються у роботі також оформляються відповідно до вимог. Курсова робота має демонструвати наукову культуру автора, вміння посилатися на різнобічні теоретичні джерела, вводити цитати з першоджерел, для цього необхідно дотримуватися обов’язкових правил цитування, щоб авторські запозичення не були розцінені у якості плагіату. Це, насамперед, наступні правила:

- цитата надається із першоджерела останнього року видання;

- перше слово цитати, що подається на початку речення, пишеться з великої літери;

- посилання наводиться в квадратних дужках, спочатку номер джерела у списку бібліографії, потім номер сторінки, що цитується;

- цитата може бути наведена мовою оригіналу;

- кожне цитування має бути оформлене за правилами бібліографічного опису.

Цитати можуть бути оформлені в кінці сторінки, назви праці у посиланнях обов’язково повинні містити необхідні бібліографічні дані, але це збільшує обсяг курсової роботи і дублює її бібліографію. У разі повторних посилань на певну працю, повний бібліографічний опис не робиться, вказується номер сторінки, цитованої праці: “Там же, с.19”.

Вимоги до складання бібліографії.

Список літератури, має бути повним зібранням джерел, що були використані автором при написанні роботи. Починається він із міжнародних документів, іноземного законодавства, далі наводяться закони України, нормативні документи. Перелік джерел здійснюється у хронологічному порядку. Іноземне законодавство надається спочатку українською мовою, а потім мовою оригіналу. Приклад: Закон України “Про охорону культурної спадщини // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2000. - № 39 .- ст. 390

Далі в алфавітному порядку подається список наукових монографій, статей, тез доповідей, авторефератів дисертацій, спочатку українською та російською мовами, потім англомовні видання та праці іншими іноземними мовами. Слід звернути увагу на порядок запису кожного бібліографічного джерела, розділові знаки, загальну кількість сторінок видання вказувати обов’язково. Назва бібліографічного джерела подається мовою оригіналу, самочинний переклад назви не допускається. До обов’язкових правил складання бібліографії слід додати наступні:

- бібліографічний опис праці проводиться згідно із титульною сторінкою;

- у бібліографічному описі необхідно зазначити том, частину, випуск, номер, місце видання, рік, який дається арабськими цифрами;

- колективна монографія 1- 4 авторів зазначається за прізвищами авторів, якщо праця має 5 чи більше авторів, то у бібліографічний опис ставиться прізвище керівника авторського колективу, або складається за заголовком. За косою рискою пишуться прізвища перших трьох авторів із додаванням слів “та інші”. У цьому випадку ініціали вказуються перед прізвищем авторів;

- ініціали пишуться після прізвища автора ( окрім випадків, що зазначені в попередньому пункті);

- при складанні бібліографії можна використовувати скорочення, які відповідають Держстандарту. У назві книжки чи стаття скорочення не використовуються.