- •1.Поняття,цілі та напрямки діяльності підприємства.
- •2.Класифікація п-ств
- •3.Правові основи функціонування п-ств.Основні положення Господарського кодексу України
- •4.Обєднання п-ств
- •5.Ринкове середовище господарювання підприємств
- •6. Суть, функції, принципи та моделі підприємницької діяльності.
- •7.Виробнича та посередницька діяльність
- •8.Договірні взаємовідносини у підприємницькій діяльності
- •9.Франчайзинг як особлива форма підприємницької діяльності
- •10.Міжнародна підприємницька діяльність
- •11. Суть, функції та необхідність процесу управління.
- •12.Методи управління діяльністю п-ства
- •13.Виробнича структура п-ства
- •14. Характеристика загальної структури п-ства
- •15. Організація структури управління п-ством
- •16.Поняття, класифікація та структура персоналу підпр.
- •17.Визначення чисельності працівників підприємства.
- •18.Кадрова політика на підприємстві
- •20. Суть,структура та класифікація основних засобів.
- •21. Облік та оцінка основних засобів п-ства.
- •23.Амортизація основних засобів та методи її врахування
- •24. Показники ефективності використання основних засобів.
- •25. Загальна х-ка виробничої потужності п-ва.
- •26.Нематеріальні ресурси
- •Об'єкти промислової власності.
- •27.Нематеріальні активи
- •28.Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів
- •29. Суть, структура та класифікація оборотних коштів
- •30.Нормування оборотних коштів
- •31. Ефективність використання оборотних засобів на підприємстві.
- •38.Виробнича програма підприємства та її основні показники
- •39. Поняття якості продукції, показники її визначення
- •40.Методи оцінки рівня якості продукції
- •41.Стандартизація та сертифікація продукції підприємства
- •42.Конкурентоспроможність продукції підприємства та її оцінювання
- •43.Сутність,показники та методи визначення продуктивності праці
- •44.Фактори та резерви росту продуктивності праці
- •45.Економічний зміст,функції та види заробітної плати
- •47.Поняття, склад і структура інвестицій
- •48.Планування капіталовкладень
- •49.Оцінка ефективності інвестицій
- •54.Сутність і завдання фінансової діяльності
- •55.Поняття і види прибутку
- •56.Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •57.Сутність та види реструктуризації
- •58.Характеристика механізму санації
- •59.Суть банкрутства та основні чинники, що його спричиняють
- •60.Порядок та форми ліквідації підприємства
15. Організація структури управління п-ством
Весь управлінський персонал п-ства поділяється на лінійний і функціональний
Лінійний забезпечує безпосереднє керівництво виробництва.
Функціональний допомагає лінійним керівникам виконувати функції управління своїми підрозділами
Організаційна структура управління – це форма системи управління яка визначає склад,взаємодію та підпорядкованість її елементів.
Характер зв'язків визначає відповідний тип організаційної структури управління суб'єктом господарювання.
Залежно від масштабів діяльності, виробничо-технологічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності підприємства (фірми) можуть застосовуватися кілька типів організаційних структур.
1. Лінійна — це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі. Використовується у невеликих підприємствах з нескладною технологією виробництва.
Перевагами такої структури є:
а)чіткість взаємовідносин;
б)оперативність і несуперечливість управлінських рішень;
в)надійний контроль.
Недоліком є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, цілий ряд робіт по обліку, роботі з кадрами, контролю якості тощо.
2. Лінійно-функціональна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення. При цьому функціональні служби (штаби) не дають безпосередніх розпоряджень лінійним керівникам.
Головна перевага такої структури в тому, що лінійні керівники мають можливість сконцентрувати увагу на поточному лінійному керівництві, а недоліки — ріст управлінських витрат, зниження оперативності. Така структура є ефективною в масовому виробництві з незначними технологічними змінами.
3. Функціональна структура також передбачає наявність штабів, але їх персонал має не лише дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень. Тому кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників функціональних підрозділів підприємства. Функціональна структура забезпечує компетентне керівництво по кожній функції управління. В цьому її головна перевага, а недоліками є можлива уперечливість і неузгодженість рішень, зниження оперативності.
4. Дивізіональна структура управління будується за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування. Виникнення цієї структури пов'язане із поглибленням поділу управлінської праці, тобто вищі ланки управління займаються лише загальними питаннями (фінансовими, юридичними, кадровими), а решту своїх функцій делегують виробничим підрозділам (відділенням), які мають свою власну структуру управління і можуть автономно функціонувати. Розповсюдження цієї структури пов'язано з процесом диверсифікації виробництва і виникненням корпорацій, конгломератів.
5. Матрична структура передбачає створення поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління тимчасових проектних груп, які формуються із спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції. Після завершення робіт над проектом спеціалісти повертаються до своїх функціональних підрозділів. Керівник проекту виконує роль лінійного керівника по відношенню до членів групи.
6. Множинна структура управління використовується сучасними компаніями, які включають ряд підприємств. В її основі лежить поєднання різних організаційних структур управління.