120. Міжнародні портфельні інвестиції в Україні.

Портфельні інвест (ПФІ) - це вкладення цінностей (переважно в цінні папери), частка яких не перевищує 10% вартості інвестиційного проекту. Вони здійснюються з метою отримання прибутку і, на відміну від ПІІ, не направлені на здобуття контролю інвестором над об”єктом інвестування.

Здійснюючи прямі капіталовкладення, іноземний інвестор (як правило, велика компанія) прагне взяти у свої руки управління підприємством. Вкладаючи капітал, він вважає, що саме Україна є придатним місцем для випуску його продукції, яка реалізовуватиметься або на українському споживчому ринку (наприклад, ресторани МакДональдс), або на світовому ринку (у разі інвестицій в українську авіаційну промисловість

Найбільш поширеною формою ПФІ є інв в цін папери. Характерним для Укр є те, що процес здійснення ПФІ тісно пов”язаний з приватизацією. Фондовий ринок Укр - поки-що дуже слабкий, і великою мірою його розвиток залежить від успішності проведення приватизації, в результаті якої більшість держ підпр перетворюються на ВАТ, пакети акцій яких продаються ФДМУ через систему приватизаційних аукціонів. Проте, нажаль, механізм приватизації виявився недосконалим. Відбувся лише перерозподіл власності, а реальних інв приватизовані підпр не отримали. Останнім часом відбуваються позитивні зрушення в механізмі приват, що відображається у переході від сертифікатної приват до грошової, яка покликана забезпечити продаж держ підпр ефективним власникам за реальні гроші, що повинно призвести до пожвавлення діяльності на фондовому ринку Укр.

Одним із нових та перспективних для Укр способів залучення ПФІ на міжнар фін ринках сьогодні є програми депозитарних розписок. Ці похідні ЦП випускаються на акції емітента іноземними депозитарними установами, і полегшують доступ для вітчизнянних емітентів корпоративних ЦП на розвинуті та високоліквідні іноз фін ринки (наприклад США чи Зах Європи). Зараз вже більше 10 найбільш рентабельних Укр підприємств є учасниками вищезгаданих програм. До переваг програм деп розп належать: визначення реальної ринкової ціни на акції емітента (існує прямопропорційна залежність між цінами на ДР та акції, на які вони випущені); можливість залучення фін рес на іноземних ринка ЦП; підвищують авторитет емітента і особливо доцільні при виході на іноземні ринки товарів та послуг; збільшення привабливості ЦП емітента для іноземних інвесторів (особливо дрібних) та багато ін.

120. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.

Міжнародні розрахунки у кредит набули значного поширення і відіграють важливу роль у сучасній економіці. Надання кредитів є сьогодні досить звичним засобом ре­алізації продуктів на світовому ринку і є однією із найпошире­ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків.

Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позиковцями виступають субєкти різних країн. Субєктами цих відносин є держави та державні органи, кредитні організації, нефінансові заклади, а також інші юридичні та фізичні особи.

Міжнародний кредит виражає відносини, які склалися між кредиторами і позиковцями різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах:

• поверненості; терміновості; платності; гарантованості.

Міжнародний кредит на практиці здійснюється через надання валютних і то­варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик. Залежить від: 1. об'єктів кредитування: комерційні, фінансові кредити 2.кредитора: приватні урядові(міжурядові, державні позики) кредити міжнародних і регіо­нальних організацій, змішані(беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи).3.цільового призначення:виробничі, невиробничі 4.строків: * коротко­строкові (до і року); середньострокові (від і до 5 років);довгострокові (понад 5 років). 5. умов використання: разові, поновлювальні 6. способу погашення: про­порційні, прогресивні одночасні 7. способу забезпечення: забез­печені, бланкові(не мають забезпечення).

Функції міжнародного кредиту:

• забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;

• збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;

• прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

МК на приватному рівні є дуже розповсюдженим і використовується при зовнішньоторгівельних відносинах і інвестиційній діяльності. На державному рівні, коли позичальником є держава, МК є потужним засобом фінансування економічних реформ і проектів міжнародного значення, але одночасно надто великі масштаби запозичень ставлять під загрозу економічну безпеку держави і ставить її в залежність від іноземних кредиторів.