120. Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів.

120. Рейтингування емітентів та їх цінних паперів.

На практиці у якості індикаторів вірогідності невиконання емітентами своїх боргових зобов'язань часто використовуються рейтингові оцінки їх кредитоспроможності. Здійсненням рейтингування займаються ряд спеціалізованих агентств, найбільш крупними та відомими серед яких у світі є американські корпорації Стендарт енд Пуерс та Мудіс Інвесторс Сервіс.

Отже, рейтинг представляє із себе поточну оцінку кредитоспроможності боржника по відношенню до конкретного боргового зобов'язання, здійснену на основі поточної інформації, отриманої від емітента, або з інших джерел, які вважаються надійними.

Для розуміння загальних підходів до здійснення рейтингування досить цікавою є відповідна інформація, оприлюднена корпорацією Стендарт енд Пуерс. Основними характеристиками, які приймаються до уваги при рейтингуванні цією корпорацією, є:

І. Вірогідність неплатежу і готовність боржника як до виплат поточних процентів у строк, так і до повернення основної суми у відповідності з умовами облігації.

ІІ. Природа та забезпечення зобов'язання.

ІІІ. Гарантія виконання зобов'язання і стан власника облігації серед інших кредиторів у випадку банкрутства, реорганізації або інших трансформацій, що регулюються законами про банкрутство та іншими законами, що захищають права кредиторів.

120. Теорії портфельного інвестування.

120. Переваги та недоліки портфельних інвестицій.

Іноземні інвестиції бувають прямими та портфельними. Портфельні інвестиції – це вкладення в акції закордонних підприємств (без придбання контрольного пакета), облігації й інші цінні папери іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою одержання підвищеного доходу за рахунок податкових пільг, змін валютного курсу і т.д. Питання ефективності залучення іноземних інвестицій обговорюється багатьма політиками, науковцями та громадськими діячами.Вони наводять такі переваги та недоліки іноземного інвестування.

Перевагами залучення ПФІ є: залучення фінансових ресурсів зовні; доступ до сучасних технологій; доступ до світового управлінського досвіду і “ноу-хау”. Також зниження рівня імпортозалежності, стимулювання розвитку експортного потенціалу, прискорення темпів структурної перебудови економіки та впровадження ринкових реформ, упровадження сучасних технологій, поліпшення платіжного балансу, збільшення обсягів капітальних вкладень та скорочення строків їх нагромадження, підвищення рівня зайнятості та кваліфікації робочої сили, забезпечення зарубіжного організаційного та управлінського досвіду.

Ще одною перевагою ПІІ є те, що вони не віднолсяться до зовнішнього боргу, а навпаки, сприяють отриманню коштів для його погашення. Аналіз показує, що в багатьох випадках існує залежність між обсягами ПФІ і основними макропоказниками, тобто ПФІ призводять до зростання національних економік.

Недоліками іноземного інвестування є збільшення залежності країни від іноземного капіталу, трансферт частини прибутків за кордон, витіснення з ринку внутрішніх виробників і постачальників, підвищення рівня конкуренції на ринку жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів.