113.Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу.

Міжн. рух капіталу – це переміщення за кордон певної вартості у товарн. чи грош. формі з метою отрим-ня прибутку чи під-ї вигоди або соц-екон. ефекту. Міжнар. інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. По меті вкладення:

•Прямі інвестиції вкладення капіталу з метою придбання довго строк. екон. інтересу в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об'єктом розміщення капіталу.

• Портфельні інвестиції вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування.

Інв-ї відіграють значну роль у міжн.русі капіталу. Тільки обсяг накопичених у світі прямих інвестицій складає близько 3 трлн.$. Картина сучасного міжнар. екон. життя створюється насамперед тими компаніями, що не тільки активно торгують із закорд. країнами, але й активно інвестують там. Це надійний спосіб проникнення і розширення присутності їх на зовн. ринку.

114.Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності.

Гол. метою здійснення інв-цій є отр-ня прибутку. Здійснюючи ПІІ, іноз. інв-р керується такими мотивами:

• деякі країни з метою захисту націон. вир-ків від небажаної іноз. конк-ції або з ін. міркувань вводять тариф. і нетариф. бар‘єри для імпор. товарів в країну. Тому якщо іноз. виробник бажає діяти на даному ринку, йому необхідно шляхом здійснення ПІІ створити вир-во даного товару в межах даної країни.

• якщо компанія-інвестор знаходиться в країні з високим рівнем оподатк-ня або з наявністю певних обмежень в сфері її діял-ті, то за допомогою ПІІ можна створити дочірню компанію в іншій країні і проводити операції через неї.

• За наявності в країні базування високих витрат на вир-во продукції (висока варт. РС, нестача сировини, екол. небезпечність тощо) ПІІ є засобом перенесення вир-ва в іншу країну з більш сприятливими умовами з метою зниження СВ товарів і підвищення їх конкурент-сті.

• ПІІ, що здійснюються шляхом купівлі іноз. компаній, можуть бути засобом доступу до іноз. технологій і “ноу-хау”.

Головним мотивом МПІ є прагнення розмістити капітал в таких країнах, що забезпечували б макс. прибуток при прийнятному для інвестора ризику. МПІ здійснюються переважно за участю прив. підпр-го капіталу.

115.Донори та реципієнти міжнародних інвестицій

Кожна країна (НЕ) володіє певними інвест-ми ресурсами, що складаються із її власних та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть викорис-тись як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування. Внутр.інвестиції — вкладення коштів в об’єкти інв-ня, розміщення у терит. межах даної країни. Іноземні інвестиції здійснюються іноз. громадянами, іноз. юр. особами та державами. Зарубіжні інвестиції — вкладення в об'єкти інвестування, розміщені за територ.межами даної країни. Із країни базування здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного перебування інвестиційного суб’єкта. Країни базування іноді називають країнами-донорами (є основними постачальниками капіталів у інші країни), а приймаючі країни — країнами-реципієнтами (до яких спрямовуються ІІ)інвестицій. В 10ку найбіл. країн-інвесторів входять: Німеччина, Кіпр, Австрія, Сполучене Королівство, США, Нідерланди, РФ, Франція та Швейцарія.

Інвес. привабливими галузями залишаються фін.установи, підпр-ва оптової торгівлі і посередництва в торгівлі та організації, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юр. особам. Сталою є зацікавленість інвесторів до підп-тв металургії та оброблення металу, харч. пром-ті та перероблення с\г продуктів. Країнами-реципієнтами найбіл. є країни Сх. та Центр.Європи.