89.Протекціонізм: сутність та його види.

В залежності від масштабів втручання в міжнар.торг. розрізняють протекціоністську торг. пол.-ку і пол.-ку вільної торгівлі. Протекціонізм – держ. пол.-ка захисту внутр. ринку від іноз. конк-ції шляхом викор-ня тарифних і нетарифних інстр-тів торгов.полі-ки. Прихильники П. стверджують, що без держ. захисту від іноз. конк-ції розвиток нац. пром-сті неможливий. Посилення екон. могут­ності країни і необхідний для цього перехід від аграр. методу ведення госп-ва до створення власної нац.ї індустрії можуть бути досягнуті лише при встановленні для націон.підп-ців привілейованих, найбільш сприятливих умов. Розвиток П. тенденцій дозволяє виділити види П:

• селективный: направлений проти окремих країн або окремих товарів;

• галузевий: захищає певні галузі, передусім с\г, в рамках аграр. П.;

• колективний: проводиться об'єднаннями країн відносно країн, в них що не входять;

•прихований: здійснюється мет-ми внутр. екон. пол.-ки.

Сучасний П. концентрується у відносно вузьких областях. У відносинах розвинених країн між собою це області с\г, текстиля, одягу і стали. У торгівлі розвинених країн з тими, що розвиваються це експорт пром. товарів країнами, що розвиваються. У торгівлі країн, що розвиваються між собою це товари традиц. експорту.

90.Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Тариф. регул-ня відносять до екон. методів регул-ня тов. відносин (крім нетариф., і неекон.: торг.угоди та правовий режим). Митний тариф – інструмент торг. політики та держ. регул-ня внутр. ринку країни при його взаємодії зі світ. ринком. Це перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон.

Мито– обов’язковий податок, що стягується митними органами при імп. або експ. товару і є умовою імп. або експ. Виконує 3 основні функції:

фіскальну (мито є однією зі статей доходної частини державного бюджету); протекціоністську (відноситься до імп. мита, оскільки з його допомогою держава захищає місц. вир-ків від небажаної іноз. конк-ції; балансуючу, ( відноситься до експ. мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутр. ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Види:

По засобу стягування: адвалорні – начисляються у % до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20% від митної вартості); специфічні – начисляються у встановленому розмірі за од. товару (наприклад, 10 дол. за 1 г); комбіновані – містять обидва названих види митного обкл-ня (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г).

За способом підрахунку: номінальне (ставка мита, що наведена у митн. тарифі); ефективне(реал. рівень митн. платежів на кінц. товар, що підр-ся).

За об’єктом оподаткування: імпортні (накладаються на імп. товари при випуску їх для вільного обігу на внутр. ринку країни); експортні (накладуються на експ. товари при випуску їх за межі митної території держави); транзитні (накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної держави).

За типами ставок: постійні(ставки якого одноразово встановленні огранами держ. влади та не можуть змінюватись в залежності від обставин. змінні.

Вплив тарифу: негативне: сповільнюють екон. зрост.; призводить до торгів. воєн; призводять до підвищ. податк.тиску на споживачів; тариф на імпортні товари опосередковано підриває експорт країни; веде до скороч. загал. рівня зайнятості; позитивне: захист молодих галузей; засіб стимулювання вітчизняного вир-ва; важливе джерело бюдж.доходів.