7.Міжнародний поділ праці та його розвиток (етапи розвитку).

Міжнародний поділ праці(МПП) є основою інтернаціоналізації госп життя, і являє собою обмін між країнами факторами та результатами вир-ва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. МПП є безпосереднім продовженням сусп поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації. Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація. Вирізняють предметну, подетальну і технологічну спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації - міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих під-в. МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним. Вертикальний - спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничих операцій. Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі. Горизонтальний та вертикальний МПП на міжнар рівні реалізується як загальний (між крупними групами галузей), частковий (відокремлення крупних груп галузей на менш агреговані галузі та підгалузі) і одиничний (внутрішньогалузевий поділ та всередині під-ва). Отже, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, під-в та їх об’єднань на вир-ві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції. Історично МПП виникає як система, основним структурним елементом якої були нац госп комплекси. На початкових стадіях розвитку світогосподарські зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного, пізніше - міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, МЕВ з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку сусп поділу праці всередині країн. Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом цілої низки різноманітних факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками:

• Прир-геогр - відмінності у кліматичних умовах, екон-геогр положенні, наділеності прир ресурсами;

• Соц-екон - характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий аппарат;

• Наук-технол прогрес - розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів під-в, технол диверсифікація.

Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв’язках. Значення та роль окремих факторів на тому чи іншому етапі глобального розвитку може мати різноспрямований вплив або неоднакову силу цього впливу.

8.Взаємодія національних економік на основі міжнародного поділу праці.

Характерною рисою сучасного світового госп-ва стало зближення ат взаємодія національних економік, що виявляє себе в зростанні виробничої взаємозалежності, міжнародного товарообігу, руху капіталів і робочої с, взаємного впливу на найважливіші економічні процеси в країнах, у тому числі на рівні цін, ставки відсотка і т. д. У її основі лежить поглиблення міжнародної спеціалізації й інтернаціоналізація виробництва, транснаціоналізація капіталу й утворення ТНК. Вона відбивається як у сферах вир-ва матер благ, розподілу, обміну і споживання, так і в розвитку усіх форм МЕВ, і сприяє цьому розвиткові. Розширення сфери взаємодії економіки різних нац держав підсилює їхній взаємозв'язок не тільки по лінії доповнюваності відсутніх елементів у нац балансах вир-ва і споживання, але й по лінії технологічній. Кінцевий продукт дедалі частіше стає результатом послідовної взаємодії багатьох галузей і вир-в, що знаходяться в різних країнах, тобто виступає як матеріальне втілення між нар поділу праці(МПП). На такій основі намічається тенденція до інтернаціоналізації низки аспектів внутрішньогосп поділу праці і збагачення МПП новими формами і структурними елементами. Об'єктом безпосередньої міжнар взаємодії дедалі більше стає та сторона часткового поділу праці, що зв'язана із внутрішньогалуз спеціалізацією. Якщо на ранніх етапах розвитку МПП переважала міжгалузева спеціалізація, за якої окремі країни зосереджували вир-во продукції одних галузей і відмовлялися від інших, продукцію яких експортували, то в сучасних умовах розвивається новий вид спеціалізації - виділення експортного вир-ва певних видів і типорозмірів виробів усередині галузей. Зростання внутрішньогалуз спеціалізації характеризується збільшенням питомої ваги зустрічних потоків експорту та імпорту в зовнішньоторг обороті однієї галузі. Формою зв'язку стає міжнар виробнича і наук-техн кооперація. Вона становить взаємодію розташованих у різних країнах самостійних виробничих одиниць, зв'язаних функціональною залежністю в процесі виробництва будь-якого продукту. Така форма міжнар госп зв'язків набуває дедалі важливішого значення в сучасних умовах, оскільки найбільше відповідає вимогам нинішнього рівня розвитку продуктивних сил. Вона означає крок на шляху перетворення автономного виготовлення готової продукції окремими країнами у спільне вир-во. Особливо динамічний перебіг має цей процес у межах діяльності ТНК що дістають дедалі більшого поширення в світовій економіці.