40. Види і форми зустрічної торгівлі.

зустрічна торгівля (зт) - торгівля, при здійсненні якої в документах фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. міжнар зт передб наявність у контрагентів зустр зобов’язань щодо відношення один до одного, тобто пов’язаність експорту із зустр закупівлею товарів імпортуючої фірми або країни-імпортера і навпаки. експерти оон виділ 3 осн різновиди міжнар зустр операцій: 1. бартерні операції (передбач обмін різнорідними товарами, що органічно не пов’язані між собою) 2. промислові компенсаційні операції (операція, в якій 1 сторона здійсн поставку 2й другій стороні товарів, послуг і/або технології, яка викор-ся останньою для створення нових виробн потужностей). 3. торгові компенс операції (1 операція на невелику суму, вкл.-чи обмін різнорідними товарами, які звичайно органічно не пов'язані між собою). фахівці організації ек співробітництва та розвитку (оеср) також розрізняють торговельну та промислову компенсацію, називаючи їх осн формами зустрічної торгівлі. виходячи з орг-правової основи операцій і принципу компенсації рос фахівцями пропонується така клас-я форм мзт: 1. товарообмінні і компенс операції на безвал основі: 1) угоди з єдиноразовою поставкою (бартерні угоди, пряма компенсація), 2) угоди з тривалими термінами виконання. глобальні угоди (базові угоди, протоколи); 2.компенс операції на комерц основі: 1) короткочасні ком пенс угоди ( часткова, повна ком пенс, короткочасні зв’язані угоди) 2) зустрічні закупки ( паралельні угоди, джентльменські угоди) 3) довгостр авансові закупки); 3. компенс операції на основі угод про виробничу співпрацю 1) великомасштабні довгостр компенс угоди із зворотньою закупкою товарів 2) “угоди про розподіл продукції” 3) угоди “розвиток-імпорт” .

40. Географічна структура світового ринку.

Св ринок - це сук нац ринків, поєднаних між собою всесвітніми госп зв’язками на підставі міжнар поділу праці, спец-ї, кооперування, інтеграції вир-ва і збуту товарів і послуг.

Геогр структура – розподіл тов потоку за країнами, групами країн та регіонами світу. Отже, згідно з геогр. (регіональною) структурою св ринку товарів і послуг розрізн ринки окремих країн або їх угруповань: 1. Ринок Пвнч Америки НАФТА 2. Ринки Лат Америки, група КАРІКОМ, МЕРКОСУР, ЦАОР 3. Західноєвр спільний ринок ЄС. 4. Ринок Центр і Сх Європи CEFTA 5. Ринок Азії АСЕАН, АТР, САР, СААРК 6. Ринки Африки ЗАЕС, КОМЕСА, САДК, ТЕСЦА, ЮДЕАК 7. Ринок Австралії і Нової Зеландії АНСЕРТА 8. Ринок Євразійських країн СНД.

40. Товарна структура світового ринку.

Св ринок - це сук нац ринків, поєднаних між собою всесвітніми госп зв’язками на підставі міжнар поділу праці, спец-ї, кооперування, інтеграції вир-ва і збуту товарів і послуг. За товарно-галузевою структурою св ринку відрізняють окремі тов ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або його частини. За основу цієї клас-ї беруть Міжнар класифіка­цію 00Н - Стандартну Міжнар торговельну класифікацію - СМТК, Брюссельську митну номенклатуру, Гармонізовану систему опису товарів. Тов структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями. За товарно-галузевою структурою св ринку відрізн 3 групи ринків: 1. Ринок гот виробів ( ринок мА-шин і обладнання, ринок побутових пром. виробів, ринок інших готових виробів) 2. ринок сировини і напівфабр (ринок палива, ринок пром. сировини, ринок с/г та лісових товарів) 3. ринок послуг (ринок ліцензій та ноу-хау; ринок трансп послуг; ринок інших послуг: лізигну, інжинірингу, консалтингу, франчайзингу та ін.). Кожну товарну групу складають підгрупи товарів, які можуть бути окремими товарними ринками. Так, ринок пром сировини поєд­нує ринки руд чорних, кол металів, дорогоц каміння, діа­мантів, хім. сир та ін.