40. Неофакторні теорії міжнародної торгівлі.

Нові явища у стр-рі міжн. торгівлі після II світ. війни, динамічний НТП (з точки зору світогосп практики) та виявлення “Парадоксу Леонтьєва” обумовили розвиток теорії міжн. торгівлі 2шляхами, що хар-ся появою неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму. Неофакторний підхід в цілому зберігає методологію неокласичної торгової моделі. Одночасно “неофакторні моделі” характериз-ся багатоваріантністю. Припущення моделей: пост. виробнича ф-ція; наявність абс-ної конк-ції; незалежність від масштабів вир-ва; однорідність продукції; доступність технології всім виробникам. До неофакторних відносяться: модель з урахуванням різної інтенсивності факторів: на відміну від Леонтьєва, який робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробників, розробники цієї моделі працювали у напрямку розрахунків не по імпортозаміщенню, а по реальному імпорту; модель з урахуванням особливостей попиту: надлишок капіталу, напр., у США, обумовлюючи капіталомістне спожмвання, спричиняє його нестачу для експорту і, таким чином, формує велику трудомісткість товарів, що експортуються; модель з урахуванням неоднорідності факторів (виділення “фіз.” і “людського” капіталу; обгрунтування переважаючої значущості кваліфікованої праці тощо); модель з урахуванням нових факторів (поряд з трудом і капіталом ьакож прир. ресурсів).

40. Протекціонізм (суч форми) та вільна торгівля.

В зал від масштабів втручання в міжнар торгівлю розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі (ПВТ). Протекціонізм- держ політика захисту вно ринку від іноз конкуренції шляхом викор-ня тарифних і нетар інструментів торгов політики. Так, держава захищає нац виробників, стимулює розвиток нац вир-ва. З іншого боку, така політика може призвести до застійних явищ, оскільки ↓ стимули до техн прогресу, що веде до ↓ конкурентоспр-сті нац товарів. За такої політики посил нелегальне ввезення товарів контрабандою. Крім того, торгові партнери можуть вжити відпов заходів щодо EХ-ту товарів цієї країни, що завдасть її ек-ці збитків. Протекціонізм переважає в зовнішньоторг політиці країн, що розвив-ся. Форми протекц: селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше с/г; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійсн методами вн ек пол-ки. Вільна торгівля (free trade) – політика мін держ втручання в зовн торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і проп-ції. Базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноз та вітчизн товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні ф-ї. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку прод сил, що дає змогу місц підприємцям витримувати конкур-ію. Стосовно того, що і для якої країни краще – ПВТ чи протекц, єдиної думки немає. Суч протекціонізм концентрується, в осн-му, у відносно вузьких галузях. ПВТ є привабливішою. Тому здебільшого країни проводять гнучку зовнішньоторг пол-ку, викор-чи як методи протекц-му, так і політику вільної торгівлі.