40. Неотехнологічні теорії.

Появу низки теорій неотехнол напряму (ТНН) зумовили нові явища у стр-рі міжн. торгівлі після II світ. війни, динамічний НТП, розвиток наукоміст, високотехнол галузей вир-ва, стрімке ↑ міжнар обміну їх продукцією. Хар-на особл-ть: спроба пояснення реалій і перспектив між нар торгівлі динамічними порівняльними перевагами, що виникають або ств-ся, викор-ся і з часом зникають. Осн. моделями неотехнолог. напрямку є: 1. модель наукомісткої спец-ції: обгр-ся спец-ція розвинутих країн на вир-ві і експорті наукоміст та високотехнолог. товарів, а спец-ція країн, що розвив, на вир-віі експорті ресурсоміст товарів. 2.“модель технолог. розриву” повязує торгівлю між країнами із існуванням відмінностей у рівнях їхнього технолог. розвитку. Так, саме прогрес. технології дають країні переваги у боротьбі за експорті ринки. У розвиток цієї теорії М. Познер включив концепцію імітаційного лага, що скл з лага попиту (час, необх для розвитку попиту на новий експортний продукт) і лага реагування. (час, необх виробникам країни-імпортера для реагування на конк-цію із-за кордону, розпочавши місцеве вир-во). Різниця між лагами обумовлює міжн. торгівлю. Технолог. розрив можна подолати через копіювання нововведень, але “потік” нововведень, як пр., забезп умови стабільної технолог. переваги і відповідної спец-ції країни. 3. модель “економії на масштабах вир-ва”: країни з великим вн ринком повинні розвивати вир-ва, які дають “ефект масштабів”, т. ч., у такій продукції порівняльні переваги мають тільки вел країни; малі країни повинні спец-ся на випуску прод, яка не дає “ефекту масштабів”. 4. модель жит циклу продукту (Р. Вернон, 1966 р.): кожний продукт проходить 5 стадій: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихід з ринку. Виділ також за моделлю Р. Вернона 4 етапи ЖЦ: 1) впровадження; 2) зростання; 3) зрілість; 4) занепад. Етапи можуть відбув по-різному і тривати від кільк років до кільк десятиріч. За певних умов на певному етапі ЖЦ фірма стає експортером того чи іншого продукту, певний час маючи при цьому порівняльні переваги. 5. моделі внутрішньогал торгівлі: відобр міжн. торг. практику, коли країни торгують між собою товарами 1 галузі, які виробл-ся практично при однаковій факторо-інтенсивності, часто і фак.-торонаділеності. Т.ч., мотивація міжн. торгівлі обумовлена умовами попиту. 5 гол. ф-рів розвитку торгівлі: 1)близкість рівнів нац. доходу на душу нас та ідентичність кривих попиту у 2 країнах; 2)близкість цін ф-рів і витрат вир-ва диферент-х продуктів; 3)близкість величин тарифних і нетар бар’єрів або їх відсутність; 4)порівняно однаковий ступінь дифер-ї конкуруючих товарів; 5)номінальна величина трансп. витрат.

40. Теорія конкурентних переваг м.Портера.

Теорія конкур переваг (ТКП) розроблена та обґрунт амер ек-м М.Портером у 1991 р. У ній запропоновано принципово новий підхід до проблем міжнар торгівлі, який базується на твердженні, що на міжнар ринку конкур фірми, а не країни. Тому необх усвідомити, як фірма створює та утримує конкур перевагу, щоб з’ясувати роль країни у цьому процесі. ТКП розглянута у фундамент праці М.Портера "Конкур перевага країн" (1991 р.). Складові ТКП - детермінанти конкур переваг країни, у межах яких виділ 4 параметри країни, що форм конкур сер для місц фірм і вплив на її успіх у міжнар дія-ті: 1. Параметри факторів вир-ва, необх для успішної конкуренції у даній галузі. 2. Рівень попиту на вн ринку країни. 3. Споріднені галузі та галузі, що підтримують 4. Стратегія фірми, її структура, рівень вн конкур-ції, яка впливає на дія-ть фірми на зовн ринку. Осн одиниця конкуренції - галузь як група конкурентів, що виробл товари або надають послуги та безпосер змагаються між собою. Успіх на вн і на зовн ринках зал від правильно визначеної конкур стратегії. На її вибір вплив два гол чинники: структура галузі та позиція, яку посідає фірма в галузі. Особл-ті конк-ції в галузі зал від 5 факторів (сил): можл-сть появи нових конкурентів; вірогідність появи або ступінь впливу товарів-замінників; поведінка постач-ків; поведінка спож-чів; суперництво конкурентів між собою. Особл-сті міжнар конкуренції виділ 2 типи галузей: множинно-національні (хар-на докорінна різниця у конкретному сер-щі в окремих країнах); глоб галузі (де існує св конкур поле й фірма може застосувати уніфіковану конкур стратегію і викор-ти: конфігурацію дія-ті і координацію дія-ті філіалів. Переваги теорії: пояснює властивості нації, які є передумовою успіху нац пром.-ті у міжнар конкуренції.