39. Класичні теорії міжнародної торгівлі.

Класичні теорії виникли як заперечення меркантилістичного погляду на теорію міжнародної торгівлі. Економісти класичної школи вважали, що на міжнародну торгівлю потрібно дивитися інакше, ніж на внутрішню, оскільки міжнародній торгівлі властива менша мобільність факторів виробництва, ніж внутрішній. Теорія Д. Х'юма. Учений довів, що резерви банківських металів країни визначаються обсягом її економіки та її потребою у грошах як засобах платежу. Основні положення теорії Д. Х'юма такі: •уряду не слід постійно втручатися у сферу міжнар торгівлі; •якщо уряд країни хоче, щоб її економіка зростала, він мусить зменшити бар'єри на шляху товарів з інших країн. Теорія абсолютних переваг А.Сміта. Основні положення: •уряду не слід втручатися у зовн торгівлю, підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі; •нації, так як і приватні особи, мають спеціалізуватися на виготовленні тих товарів, у процесі вир-ва яких у них є незаперечні переваги, і здійснювати торгівлю ними в обмін на товари, переваги на які мають інші країни; •зовн торгівля стимулює розвиток прод праці шляхом розширення ринку за межі нац кордонів; •експорт є позитивним фактором для економіки країни тому, що забезпечує збут надлишку продуктів, котрі не можуть бути реалізовані на внутр ринку; •субсидії на експорт є податком на населення і призводять до збільшення внутр цін і тому потребують відміни. Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо. Якщо країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, котрі вони можуть виробляти з порівняно більш низькими витратами ніж у інших країнах, тоді торгівля буде вигідною для обох країн, незалежно від того, чи є вир-во в одній із них більш ефективним, ніж у іншій. Теорія Дж.С.Мілля. Сформульовані Дж.С.Міллем закони міжнар конкуренції стосуються двох основних положень: •міжнар виробнича спеціалізація врівноважує вигоди, що отримують від такої спеціалізації; •умови повної або часткової спеціалізації визначаються нерівністю у доходах, що одержують від вир-ва товарів. Можливості повної виробничої спеціалізації залежать як від еластичності заміни у споживанні, властивої виготовленим товарам, так і від тенденції до відносного вирівнювання абсолютних вигод країн, що беруть участь у міжнар торгівлі.

40. Меркантилізм.

Меркантилізм (від італ. mercante-торгівля)– напрям ек. думки, розроблений європ. вченими, які підкреслювали товарний х-р вир-ва. Він став першою спробою теорет обґр-ня причин, напрямів, еф-ті міжнар торгівлі та розробки рекомендацій щодо зовнішньоторг пол. Ранній мерк (ідеологи: У.Стаффорд (Анг), Г.Скаруффі (Іт), виник напр ХУ ст. та ґрунт на доктрині “грош балансу” — нагром-ні грошей внасл вивезення товарів при забороні (або суб’єктивному обмеженні) вивезення грошей. Прихильники концепції дотрим поглядів, згідно з якими державі слід продавати на зовн ринку якомога більше будь-яких товарів, а купувати —менше. При цьому в країні повинно накопичуватися золото, яке за тих часів ототожн із багатством нації. Так, нації окрім міцної ек-ки необх сильна держ. машина, що вкл армію, військ і торг. флот, яка б могла забезп перевагу над іншими країнами. Теорія пізнього мерк (Т.Мен (Анг), А.Серра (Іт), А.Мокрет’єн (Фр)) розвивалась з 2 пол ХУІ ст. Осн змістом напряму є доктрина “активного торг балансу”, який можна було забезп шляхом активізації зовн торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у рез розвитку посередн торгівлі. З цією метою держава повинна була обмежувати ввезення іноз товарів шляхом ↑ ставок мита, сформул правила вивезення вітчизн товарів, викор-чи переважно фін методи заохочення експорту. Ек. с-ма, на думку меркантилістів, склад-ся із 3-х секторів: виробн, сільський сектор і іноз колонії. Мерк школа зовн. торгівлі вважала, що для укріплення нац. позицій держава повинна: 1. підтрим позит. торг. баланс 2. регул зовн. торгівлю 3. заборонити або обмежити вивезення сировини і дозволити безтарифний імпорт сир, яка не видобув в сер країни, 4. заборон торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополії. Переваги теорії: вперше підкреслили значимість міжн. торгівлі для ек. росту країн і розробили одну з можливих моделей її розвитку; вперше описали те, що в суч. ек-ці наз плат балансом. Недоліки: не змогли зрозуміти, що збагачення 1 нації може відбув не тільки за рах обнищання інших, з якими вона торгує, що міжн. ек-ка розвивається, тому розвиток країн можл не лише за рах перерозп існуючого багатства, але і за рах його нарощування. Мерк школа панувала в ек-ці протягом 1,5 ст.