28.Механізми взаємодії національних економік країн світу.

Взаємодія національних економік в відбувається на основі різноманітних ви­робничих, екон та політ відносин, які реалізуються через зовн торгівлю, надання послуг, рух капіталу, обмін інформацією з наукових знань, обмін здобутками культури і через міграцію робочої сили. У господарстві сучасного світу зберігається різка диференціація в рівнях розвитку окремих країн. Неоднаковими є екон можливості країн різного типу, а відтак і цілі, до яких вони прагнуть, точніше прагнуть їх підпр кола та політична еліта. І якщо головні екон розвинуті країни змагаються за сфери екон та політ впливу, то країни, що розвиваються, ведуть боротьбу за виживання, а постсоціалістичні країни перехідної економіки переживають непросту і часом болісну перебудову свого госп-ва на засадах ринку. Загальною ж закономірністю є те, що екон зв'язки між країнами різних типів стають дедалі різноманітнішими, всеохоплюючими і взаємовигідними. Це - торгівля товарами та сировиною, побудова спільних під-в, наук-техн зв'язки, все зростаючий міжнар туристський обмін та ін. Зміцнен­ня екон зв'язків між країнами різного рівня розвитку створює фундамент нових відносин добросусідства, сприяє взаєморозумінню. Постійне ж вдосконален­ня екон систем життєдіяльності в світовому господарстві(СГ) - необхідна умова розвитку сусп-ва, нехтування цього призводить до екон відста­лості і загострення соц проблем. Однією з важливих закономірностей географії сучасного СГ є те, що формується поліцентрична система йо­го територіальної структури – так званий «багатополюсний світ».

Наймогутніший центр СГ склався в Північній Америці. Ядром цього центру є економіка США, з нею тісно поєднуються економіки Канади і Мексики.

Не менш потужний центр СГ сформувався в Західній Європі, країни якої мають не просто спільну географічну приналежність, а й однорідні соціально-економічні системи. Внаслідок спільності низки внутр- і зовнішн-політ інтересів європейського капіталу, незважаючи на суперниц­тво і взаємну боротьбу його нац угруповань, в Західній Європі відбувся глибокий процес економічної інтеграції.

Найбільш динамічні процеси екон розвитку відбуваються в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Японія, Китай та група країн і територій «дале­косхідних тигрів» формують інтеграційне ядро цього регіону. Географічні та історичні особливості розвитку Японії сприяли утвердженню її як одного з основних лідерів Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Внаслідок ви­соких темпів економічного зростання ця країна посіла помітне місце в СГ, а також стала фін супердер­жавою та сильним і динамічним суперником США й країн Західної Європи. Дедалі міцніші позиції в АТР посідає Китай. Його економічний потенціал вже можна порівнювати з показниками економічно найбільш потужних країн світу.

Регіон Північної Євразії, де розташовані держави, що утворилися після розпа­ду СРСР, також займає помітне місце в світовій економіці. Незважаючи на економічну кризу, яку переживають новоутворені незалежні країни, вони зберігають великі промислові потужності, значний контингент високо­кваліфікованих трудових ресурсів і науковий потенціал. Можливості ж мінерально-ресурсної бази - особливо на просторах Росії - чи не найбільші в світі.